1Справа № 335/13021/24 2-ві/335/3/2025
04 березня 2025 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Геєць Юлії Вікторівни від розгляду цивільної справи за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НД-58» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В провадженні Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя (головуючий суддя Геєць Ю.В.) перебуває цивільна справа за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НД-58» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
17.02.2025 ОСОБА_1 через канцелярію суду подано письмову заяву про відвід головуючого судді Геєць Ю.В. від розгляду вказаної цивільної справи.
В обґрунтування заяви про відвід заявником зазначено, що 03 грудня 2024 року суддя Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Геєць Ю.В. постановила ухвалу у справі 335/13021/24, якою ухвалила «прийняти до розгляду позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НД-58», в особі представника Штабовенка Дениса Всеволодовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відкрити провадження у справі. Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у судове засідання». Про вищевказану ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03.12.2024 у справі 335/13021/24 відповідачу стало відомо випадково зі сторонніх джерел. Вважає, що суддею Геєць Ю.В. грубо порушено вимогу ст.190 ЦПК України оскільки відповідачу не було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі №335/13021/24 та позовну заяву, внаслідок чого порушено право відповідача бути обізнаним про позов поданий проти нього, що є порушенням права відповідача на справедливий суд, яке передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім цього, зазначив, що відповідач є засновником ОСББ «НД-58». Предметом спору у вищевказаній цивільній справі є спір про стягнення ОСББ внесків на утримання будинку з співвласника будинку, а відтак є спором між юридичною особою та її засновником. Такі правовідносини регулюються Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Господарським кодексом України.
З урахуванням вказаних обставин, на думку заявника, суддя Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Геєць Ю.В. ухвалою суду від 03.12.2024 відкрила провадження по справі №335/13021/21, яка не підсудна Орджонікідзевському районному суду м.Запоріжжя.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Геєць Ю.В. у цивільній справі №335/13021/24 передано до канцелярії суду для визначення судді в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 року заява передана на розгляд судді Алєксєєнко А.Б.
Відповідно до ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
З урахуванням зазначеного та вивчивши подану заяву про відвід судді Геєць Ю.В., суддя приходить до висновку, що питання про відвід судді можливо вирішити без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.
Так, підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені ст.ст.36, 37 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід. баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (ч.2 ст.36 ЦПК України).
Вимоги до заяв про відводи встановлені статтею 39 ЦПК України, зокрема, відвід повинен бути вмотивованим. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
При цьому, згідно ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов'язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.
Стосовно об'єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.
Об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.
В обґрунтування заяви про відвід заявник посилається на те, що суддею Геєць Ю.В. ухвалою суду від 03 грудня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 335/13021/24 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НД-58» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з порушенням вимог процесуального закону, зокрема, не надіслано відповідачу копію ухвали суду від 03 грудня 2024 року та позовну заяву, та відкрито провадження у справі з порушенням правил підсудності. Такі дії судді, на думку заявника, викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Геєць Ю.В. при розгляді справи №335/13021/24.
Разом з цим, проаналізувавши вказані підстави відводу суд доходить висновку, що наведені доводи не містить посилання на дії судді, які можуть свідчити про його упередженість або необ'єктивність. При цьому, доводи заяви зводяться до незгоди заявника із процесуальними діями судді та ухваленими суддею процесуальними рішеннями у цій справі, що у значенні вказаних вище імперативних приписів частини 4 статті 36 ЦПК України не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Крім того, як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» від 13.06.2007 року №8, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.
З огляду на підстави заявленого відводу, суд вважає, що заява про відвід є необґрунтованою, оскільки не містить посилання на дії вчинені суддею, що можуть свідчити про його необ'єктивність або упередженість, що є підставами для відводу, визначеними ст.36 ЦПК України, крім того підстави заявленого відводу стосуються процесуальних дій судді при розгляді справи, порядок оскарження яких передбачений у інший спосіб, а інших даних, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Геєць Ю.В. у заяві не наведено.
Таким чином, суд доходить до висновку, що доводи заяви фактично зводяться до незгоди заявника з процесуальними рішеннями судді при розгляді справи, при цьому заявника не надано доказів існування критеріїв суб'єктивної чи об'єктивної безсторонності судді, а відтак, заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Геєць Юлії Вікторівни у цивільній справі №335/13021/24 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НД-58» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.36, 37, 40, 258-261 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Геєць Юлії Вікторівни у цивільній справі №335/13021/ 24 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НД-58» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 04 березня 2025 року.
Суддя: А.Б.Алєксєєнко