Дата документу 25.02.2025
Справа № 334/5622/19
Провадження № 1-в/334/34/25
25 лютого 2025 року
Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя подання Начальника Хортицького районного відділу філії «Центр пробації» в Запорізької області ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Запоріжжя, українцю, громадянину України, маючого неповну середню спеціальну освіту, маючому на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
16.03.2005 року Хортицьким р/с м. Запоріжжя за ч. 1 ст.309 КК України, засуджений до 1 року обмеження волі. Звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробувальним терміном 1 рік;
07.10.2009 року Хортицьким р/с м. Запоріжжя за ч.2 ст. 307 КК України засуджений до 5 років позбавлення волі. Звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з випробувальним терміном 2 роки;
01.03.2010 року Орджонікідзевським р/с м. Запоріжжя за ч.2 ст.309 КК України, засуджений до 5 років 1 місяць позбавлення волі. Звільнений від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, з випробувальним терміном 3 роки;
27.08.2012 року Хортицьким р/с м. Запоріжжя за ч.1 ст.309 КК України, засуджений до 1 року позбавлення волі. Звільнений від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, з випробувальним терміном 3 роки;
18.08.2017 року Хортицьким р/с м. Запоріжжя за ч.1 ст. 309 КК України, засуджений до штрафу в розмірі 850 грн.,
12.03.2018 року Ленінським р/с м. Запоріжжя за ч.2 ст.309, КК України, засуджений до 2 років позбавлення волі. Звільнений від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, з випробувальним терміном 1 рік, ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22.03.2019 року звільнено від відбування покарання в зв'язку із закінченням іспитового строку,
засудженого вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 2 листопада 2021 року за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих законом мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень,
До суду надійшло клопотання про звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
ОСОБА_4 засуджений вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 2 листопада 2021 року за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих законом мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень.
На момент несплачена сума штрафу складає 3000 грн.,
Відповідно до п.1.ч.1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, Якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом двох років - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі. Судове рішення набрало чинності 2.11.2021 року, строк давності виконання обвинувального вироку закінчився.
Представник органу пробації просить звільнити засудженого від відбування покарання в зв'язку закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Суд, дослідивши матеріали подання та особової справи засудженого, прийшов до наступного.
ОСОБА_4 засуджений вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 2 листопада 2021 року за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих законом мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень.
Кримінальне законодавство встановлює правило, згідно з яким звільненню від відбування покарання підлягають особи, відносно яких строки давності виконання обвинувального вироку закінчилися. Під давністю виконання обвинувального вироку розуміється сплив встановлених у законі строків з дня набрання чинності обвинувальним вироком, що виключає виконання призначеного судом покарання. Нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку передбачено ст. 80 КК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.
Отже, строк давності виконання обвинувального вироку починає спливати з моменту набрання вироком законної сили і триває весь час, доки вирок не виконується з причин, не пов'язаних з ухиленням особи від його виконання.
Проте, ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом, питання вирішення якого належить до компетенції суду, а отже, цей факт слід встановлювати з дотриманням вимог процесуальної форми. Ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку встановлюється за чітко регламентованою законодавством процедурою, та вирішується виключно судом, оскільки ухилення від відбування покарання, відповідно до ст. 389 КК України, є кримінальним правопорушенням. Отже, особа, визнається такою, що ухиляється від відбування покарання лише за наявності обвинувального вироку. Під ухиленням від відбування покарання розуміють умисні дія або бездіяльність засудженого, спрямовані на невиконання покарання.
Відомостей щодо притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389 КК України (ухилення від відбування покарання), матеріали провадження не містять.
Ухиленням від відбування покарання є дії засудженого, спрямовані на те, щоб уникнути приведення обвинувального вироку у виконання, зокрема виїзд з місця проживання, перехід на нелегальне становище, приховання доходів тощо.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_4 виплачена більша частина призначеного штрафу.
Тому підстав для зупинення перебігу давності виконання обвинувального вироку з підстав ухилення засудженого від відбування покарання не було.
Існування в КК України звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків виконання покарання за вироком суду обумовлюється недоцільністю виконання обвинувального вироку, оскільки після спливу вказаних строків його виконання не може мати належного карального і превентивного впливу. Загальними умовами, за яких особа, крім тих, що засуджені за злочини, передбачені ст. ст. 437-439 і ч. 1 ст. 442, або за інші злочини до довічного позбавлення волі, звільняється від відбування покарання відповідно до ст. 80, є: 1) закінчення зазначених у ч. ч. 1 і 3 ст. 80 строків; 2) невчинення протягом цих строків нового середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину; 3) неухилення засудженого від відбування покарання.
Зазначене свідчить про наявність законних підстав для задоволення подання органу, що відає відбуванням покарання, у зв'язку з чим ОСОБА_4 підлягає звільненню від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Керуючись ст. 80 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Клопотання Начальника Хортицького районного відділу філії «Центр пробації» в Запорізької області ОСОБА_3 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 2 листопада 2021 року за ч. 2 ст. 309 КК України, у виді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих законом мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1