Справа № 308/12820/24
27 лютого 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Цмур В.Р., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Орган опіки і піклування: Виконавчий комітет Ужгородської міської ради, про позбавлення батьківських прав,-
Відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 27.02.2025 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.03.2025 року.
Позивач - ОСОБА_1 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Орган опіки і піклування: Виконавчий комітет Ужгородської міської ради, про позбавлення батьківських прав.
Позов мотивовано тим, що 28 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений шлюб, від шлюбі у них народились дві доньки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.03.2018 року у справі №308/11313/17 шлюб розірвано. Дочки проживали і проживають із позивачем, яка займалась їх вихованням та утриманням, що підтверджується Довідкою про склад сім'ї, довідками про реєстрацію місця проживання особи.
Позивач зазначає, що судовим наказом Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.201.8 року у справі №308/4688/18 присуджено стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей у розмірі однієї третини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.
Позивач стверджує, що доньки перебувають на її утриманні та вихованні, відповідач жодної участі ні в спілкуванні, ні в утриманні, ні в вихованні доньок не бере вже понад сім років, що підтверджується заявами сусідів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , характеристиками дітей, виданими 20.06.2024 року за місцем навчання- Ужгородський ліцей № 12.
Як вказує позивач за наявною в неї інформацією відповідач неодноразово притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, про що свідчить реєстр справ на ресурсі «Судова влада».
При цьому у позовній заяві зазначено, що згідно Розрахунку заборгованості по аліментах відносно ОСОБА_3 , наданого Відділом ДВС у м. Ужгороді 18.06.2024 року №17-60431712 аліменти відповідачем не сплачуються взагалі і заборгованість зі сплати аліментів за період з травня 2018 року по травень 2024 року складає 231526,75 грн. станом на 01.06.2024 року.
Позивач вказує на те, що вона 25 червня 2024 року звернулась до Ужгородської міської ради з заявою, якою просила надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_3 , відносно неповнолітніх дочок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Висновком органу опіки і піклування Ужгородського міськвиконкому від 25.07.2024 року №583/17/01-19 виконавчий комітет Ужгородської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_3 , відносно неповнолітніх дочок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Враховуючи вищевикладене, керуючись, ст.ст. 150,160,164,165 Сімейного кодексу України, ст.ст. 8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 4, 27, 28, 43, 49, 175, 177, 184 Цивільного процесуального кодексу України, позивач просить: позбавити ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , батьківських прав відносно неповнолітніх дочок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 серпня 2024 року у вказаній справі відкрито провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 18 листопада 2024 року, закрито підготовче провадження та справу призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач та її представник у судовому засіданні позовну заяву підтримали, просили задоволити.
Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував, вказав після розірвання шлюбу у 2018 році намагався спілкуватись з дітьми хоча й проживав окремо, однак дійсно починаючи з 2020 року з доньками не спілкується взагалі, участі в їх житті не приймав.
Представник третьої особи органу опіки та піклування у судове засідання не з'явився, про дату та час підготовчого судового засідання повідомлявся належним чином. Разом із тим, згідно наявного в матеріалах справи заяви (клопотання) просить розглянути справу № 308/12820/24 без їх участі. При прийнятті рішення просить врахувати висновок Органу опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому від 25.07.2024 року №583/17/01-19, який додано до клопотання.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Відповідно до статей 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Законодавством України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України Про охорону дитинства , згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів дитини.
На необхідності дотримання вказаного принципу неодноразово наголошено у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка застосовується судами України на підставі частини четвертої статті 10 ЦПК України та положень Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ від 06 липня 2010 року у справі Neulinger and Shuruk v. Switzerland , заява № 41615/07, п. 135; рішення ЄСПЛ від 11 жовтня 2017 року у справі M .S. v. Ukraine , заява № 2091/13, п. 77). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі Mamchur v. Ukraine , заява № 10383/09, п. 100).
Статтею 150 СК України встановлено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Право звернення до суду з даним позовом та правові наслідки позбавлення батьківських прав врегульовані нормами ст.165-166 СК України.
Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 164 СК України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно зі ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Верховний Суд України в ч. 2 п.16 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року наголосив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про виховання дітей, їх фізичний, розумовий та духовний розвиток.
Вирішуючи спір, суд враховує зазначені роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, згідно яких, для правильного вирішення вказаного спору, ухвалення законного рішення необхідним є з'ясування обставин, доказів, які безсумнівно свідчать про умисне ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків щодо виховання дітей за нормами ст.141,150,157 СК України, у чому полягає винна поведінка відповідача, свідоме нехтування ним своїми обов'язками, чи вживалися до нього заходи реагування, а також дослідження соціально-побутових умов життя та матеріального становища позивача.
Судом встановлено, 28 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений шлюб, зареєстрований цього ж числа відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №459.
За час перебування в шлюбі у них народились дві доньки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 05 грудня 2008 року) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 09.09.2015).
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.03.2018 року у справі №308/11313/17 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.
Судовим наказом Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.2018 року у справі №308/4688/18 присуджено стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей у розмірі однієї третини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.
Згідно наявної в матеріалах справи довідки (копія) про склад сім'ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги за адресою АДРЕСА_1 проживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - донька, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - донька.
Також на підтвердження місця проживання вказаних осіб, саме за адресою: АДРЕСА_1 до матеріалів справи додано довідки про реєстрацію місця проживання особи.
Матеріали справи містять заяви ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у якій вона підтверджує те, що позивач разом із доньками поживає за адресою: АДРЕСА_1 , з 2018 року. Зазначає, що не бачила щоб батько провідував дітей жодного разу. З приводу його участі у вихованні дітей їй нічого не відомо.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , про те, що позивач із дітьми проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 2018 року. Зазначає, що не бачила щоб батько провідував дітей. жодного разу. З приводу його участі у вихованні дітей йому не відомо.
Разом з тим, наявні в матеріалах справи письмові заяви вказаних осіб, не можуть вважатися показаннями свідків в розумінні ЦПК України.
Згідно характеристик із навчального закладу, обидві доньки позивача навчаються в Ужгородському ліцеї №12 Ужгородської міської ради, ОСОБА_4 у 9 класі ОСОБА_5 у 4 класі. Діти доглянуті та забезпечені всім необхідним, проживають разом із матір'ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості ОСОБА_3 , має заборгованість згідно виконавчого листа №308/4688/18 від 22.06.2018 року, станом на 01.06.2024 - 231 526,75 грн.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому від 25.07.2024 №583/17/01-19, виконавчий комітет Ужгородської міської ради, як орган опіки та піклування Ужгородської міської ради, вважає за доцільне позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 відносно неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 2. Роз'яснити гр. ОСОБА_3 , що на підставі ст.ст. 168, 169 Сімейного Кодексу України, батьки, які позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду про надання їм права на побачення з дитиною. Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи, а також мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Відповідно до ч.6 ст.164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
У відповідності до ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку, а батьки в свою чергу несуть відповідальність для створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.
У відповідності до ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
За вимогами ст.12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі п. 6 частини першої статті 3 ЦК, а саме справедливості, добросовісності та розумності, статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей (Страсбург, 25 січня 1996 року), з урахуванням вище викладеного та виходячи з інтересів дитини, суд вважає доведеним факт ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також відсутність з боку відповідача піклування про фізичний і духовний розвиток дітей, відсутність спілкування з дітьми в обсязі, необхідному для їх морального самоусвідомлення, не виявленні інтересу до їх внутрішнього світу, не здійснення медичного догляду та підготовкою дитини до самостійного життя.
Отже, суд знаходить зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, свідченнями ухилення відповідача як батька від виховання дітей та його винної поведінки, свідомого нехтування своїми обов'язками, доводи позивача відповідачем не спростовані.
Судом також не встановлено, що відповідачу не чинили перешкоди у виконанні належним чином своїх батьківських обов'язків.
Суд враховує також, що ОСОБА_3 стосовно викладених у позовній заяві обставин не заперечував, відзиву на позовну заяву ним не подано, у судовому засіданні заявив про визнання позову.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовна заява про позбавлення батьківських прав є обґрунтованою та підлягає задоволенню відповідно до правил п. 2 частини першої статті 164 СК.
При цьому позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв'язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.
Разом із тим суд зауважує, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з ним, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
За таких обставин, проаналізувавши фактичні взаємини сторін та ставлення відповідача до своїх дітей, враховуючи факт доведеності позивачем винної поведінки відповідача щодо свідомого нехтування своїми обов'язками з приводу виховання дітей, що також стверджується позицією, яка висвітлена у висновку органу опіки та піклування, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання, що відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , слід позбавити батьківських прав відносно дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відповідно до змісту ч. 2 цієї ж норми, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст.ст. 55, 58, 60 ЦК України, 12,13, 78-80, 141,200, 223, 258 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Орган опіки і піклування: Виконавчий комітет Ужгородської міської ради, про позбавлення батьківських прав, задовольнити
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , позбавити батьківських прав відносно дітей: неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Роз'яснити ОСОБА_3 положення статті 169 Сімейного кодексу України про те, що він має право на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав після усунення умов, які стали підставою для позбавлення його батьківських прав й за умови, якщо на час вирішення питання судом про поновлення батьківських прав дитина не досягла повноліття.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_4 ) на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ), 50% сплаченої нею при зверненні до суду із вказаним позовом суми судового збору, що становить 605,60 грн.
Повернути позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ), з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову 50 % сплаченого нею судового збору в розмірі - 605,60 гривень.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_5
Відповідач - ОСОБА_3 остання відома адреса проживання та реєстрації місця проживання: АДРЕСА_6 .
Третя осо особа без самостійних вимог на стороні позивача: Орган опіки і піклування: Виконавчий комітет Ужгородської міської ради місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3 код ЄДРПОУ 04053699.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош