Справа № 308/20267/24
1-кс/308/850/25
19 лютого 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2024, у рамках кримінального провадження №12024070000000561 від 18.12.2024,
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2024 (справа №308/20267/24, провадження №1 1-кс/308/7718/24) у рамках кримінального провадження №12024070000000561 від 18.12.2024.
В обґрунтування клопотання адвокат посилається на те, що 18.12.2024 року під час проведення огляду за адресую: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було вилучено грошові кошти в розмірі 4500 доларів США та 6500 Євро.
Ухвалою ( слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 грудня 2024 року, у справі №308/20267/24 накладено арешт на вищевказані грошові кошти, які було вилучено 18.12.2024 року під час проведення огляду.
Грошові кошти в розмірі 4500 доларів США та 6500 Євро є особистими заощадженнями та власністю ОСОБА_4 , яка їх отримує протягом останніх кількох років від свого батька ОСОБА_6 , який фактично проживає за адресом, де проводився обшук.
Протягом останніх декількох років ОСОБА_6 проживає закордоном, а саме в місті Париж, країна Франція, де працює офіційно і частину свого заробітки відправляє дочці в Україну, які зберігаються за адресою: АДРЕСА_1 , де вищевказана сума грошових коштів була вилучена в ході проведення обшуку.
Також, ОСОБА_4 , є фізичною особою - підприємцем, основна діяльність якої полягає в наданні послуг перукарням та салонам краси.
Окрім того, зазначає, що земельна ділянка та будинок на території яких проводився обшук належить на праві власності батьку ОСОБА_4 громадянину ОСОБА_6 , який фактично теж проживає за вищевказаною адресою.
В матеріалах провадження не проведено будь-яких слідчих дій щодо вилучених грошових коштів та відсутні будь-які посилання на ч. 1 ст. 98 КПК України без обгрунтування, за яким із критеріїв зазначеної статті грошові кошти мають значення речового доказу для даного кримінального провадження.
На даний час досудове розслідування по кримінальному провадженні №12024070000000561 триває.
Також звертає увагу Суду на те, що ОСОБА_4 , та інші особи які фактично проживають та зареєстровані за адресую: АДРЕСА_1 , в даному кримінальному провадженні не мають статусу підозрюваних та жодним чином не відносяться до даного кримінального провадження.
В рамках даного кримінального провадження не проведено будь-яких слідчих дій щодо вилучених грошових коштів.
На підставі викладено просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 грудня 2024 року у справі
№308/20267/24 на грошові кошти в розмірі 4500 доларів США та 6500 Євро, які було вилучено під час огляду за адресую: АДРЕСА_1 .
Власник майна у судове засідання не з'явилася, при цьому її представник - адвокат ОСОБА_3 подав до суду заяву, згідно з якою просить провести розгляд клопотання про скасування арешту майна без їх участі
Прокурор у судове засідання не з'явився, будь яких письмових клопотань та заперечень до суду не подав, причину не явки суд не повідомив.
Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Як встановлено слідчим суддею, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2024 року (2024 (справа №308/20267/24, провадження №1 1-кс/308/7718/24) Клопотання задоволено. Накладено арешт на майно, яке було вилучене 18.12.2024 року, в ході проведення огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: грошові кошти в сумі 4500 доларів США та 6500 Євро.
За змістом вказаної ухвали, задовольняючи клопотання про арешт майна слідчий суддя виходив з наявності достатніх підстав вважати, що виявлені та вилучені, в ході огляду місця полії 18.12.2024 року, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошові кошти в сумі 4500 доларів США та 6500 Євро, мають значення речових доказів у вказаному кримінальному провадженні, вилучене на законних підставах, з метою збереження речових доказів, оскільки ці докази мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, та для запобігання відчуження, знищення, слідчий суддя приходить висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2024 вбачається, що підставами накладення арешту на майно, є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.
Арешт, що накладений ухвалою слідчого судді, зберігається з 18.12.2024, при цьому ОСОБА_4 статусу підозрюваної не має, як зазначає представник останньої, що це є її власні кошти (особисті заощадження) отриманні від підприємницької діяльності, а також кошти отримані від батька, який працює за кордоном та на підтвердження даного факту надав роздруківки заробітної плати її батька ОСОБА_6 , який також мешкає за адресою в якій проводився огляд місця події, протилежного матеріали клопотання не містять та стороною обвинувачення не наведено. Разом з тим, сторона обвинувачення у судове засідання не прибула та не надала суду доказів щодо необхідності подальшого утримання арештованого майна, а також не спростовані доводи адвоката.
Положеннями ст. ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України. При цьому обмеження права власності повинно бути розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.
Аналогічні гарантії права власності, передбачені ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1960, якою встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини неодноразово констатував порушення Конвенції, при вилученні речей та документів, які не стосуються справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 09.06.2005 у справі «Бакланов проти Російської Федерації», від 24.03.2005 у справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98; «East/West Alliance Limited проти України»).
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, а слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом, з огляд на те, що слідчий заперечень проти клопотання про скасування арешту майна не подав, слідчий суддя вважає, що доводи заявника, викладені в клопотанні, є обґрунтованими, у подальшому застосуванні арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2024 (справа №308/20267/24, провадження № 1-кс/308/7718/24) -4500 доларів США та 6500 Євро, відпала потреба, у зв'язку з чим подане клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2024, у рамках кримінального провадження №12024070000000561 від 18.12.2024 - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження вжиті за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2024 (справа №308/20267/24, провадження № 1-кс/308/7718/24), а саме арешт накладений на майно, яке вилучене 18.12.2024 року, в ході проведення огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: грошові кошти в сумі 4500 доларів США та 6500 Євро.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1