Ухвала від 28.02.2025 по справі 127/6361/25

Справа №127/6361/25

Провадження №1-кс/127/2861/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42024022420000686 від 26.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою щодопідозрюваного ОСОБА_6 .

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024022420000686 від 26.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.06.2024 наказом КСВ №600 ОСОБА_6 призначено на посаду командира взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно до ст. 17 Конституції України, окрім іншого, захист суверенітету й територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою усього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до вимог ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права й свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.

Частиною 1 статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) передбачено, що старшому лейтенанту ОСОБА_6 , окрім іншого, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе.

На підставі п. п. 1-4 ч. 1 ст. 24 Закону старший лейтенант ОСОБА_6 , окрім іншого, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язаний невідкладно ужити таких заходів: відмовитись від пропозиції, за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію, залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників, письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника.

Лейтенант ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому.

Згідно до ст. ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»№ 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією проти України в Україні введено воєнний стан, правовий режим якого триває по теперішній час.

У зв'язку з чим, 24.02.2022 Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 у зв'язку з військовою агресією проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено загальну мобілізацію, яка триває по теперішній час.

Підпунктом «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону, передбачено, що суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, окрім іншого, військові посадові особи Збройних Сил України.

Відповідно до вимог ч. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно з законодавством.

Відповідно до функціональних обов'язків командира охорони взводу ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 серед іншого останній зобов'язаний: організовувати розміщення особового складу в місцях постійної дислокації та впольових умовах, підтримувати внутрішній порядок і дисципліну, підтримувати в належному стані та вдосконалювати навчальну матеріально-технічну, готувати особовий склад добового наряду від взводу та контролювати несення ним служби; здійснювати добір кандидатів для військової служби на контрактній основі і для вступу до військово-навчальних закладів; рекомендувати солдатів, сержантів (старшин) до присвоєння чергових військових; своєчасно забезпечувати належне постачання особового складу взводу, дбати про побут своїх підлеглих, їх здоров'я, стежити за додержанням правил особистої гігієни кожним військовослужбовцем; керувати господарством взводу, а також виконувати інші обов'язки за вказівкою начальника територіального центру та його заступників.

Таким чином, у розумінні прим. 1 до ст. 364, прим. 2 до ст. 368 КК України командир взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенант ОСОБА_6 являється службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України командир взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенант ОСОБА_6 вирішив стати на злочинний шлях та вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

25 грудня 2024 року, ОСОБА_6 , в вечірню пору доби, перебуваючи в місті Вінниці по вул. Стрілецькій, в ході особистої зустрічі та розмови з ОСОБА_7 , висловив останньому кримінально-протиправне прохання в наданні неправомірної вигоди в розмірі 2000 доларів США за надання йому 20 підписаних начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 незаповнених бланків повісток про уточнення облікових даних з відтиском печатки даного підрозділу, які можна використати з метою ухилення від мобілізації.

Вважаючи дії ОСОБА_6 по висловленню вимоги про необхідність надання неправомірної вигоди кримінально-протиправними 26.12.2024 у денний час ОСОБА_7 звернувся до правоохоронних органів із письмовою заявою про учинення кримінального правопорушення, був залучений ними до конфіденційного співробітництва та у подальшому діяв під їх контролем.

Продовжуючи свої кримінально-протиправні дії, 27.12.2024 близько 16:30 старший лейтенант ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_2 , обіймаючи посаду командира взводу охорони роти охорони, перебуваючи у на території АЗС «ОККО» за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 141, діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, висловив вимогу ОСОБА_7 про необхідність надання йому 600 доларів США за 4 незаповнених бланків повісток про уточнення облікових даних, після чого одержав від ОСОБА_7 шляхом передачі з рук у руки частину неправомірної вигоди у розмірі 200 доларів США, що згідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 27.12.2024 становить 8360 грн. в якості завдатку за надання йому 4 підписаних начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 незаповнених бланків повісток про уточнення облікових даних з відтиском печатки даного підрозділу.

Продовжуючи свої кримінально-протиправні дії, 28.12.2024 близько 16:30 лейтенант ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_2 , обіймаючи посаду командира взводу охорони роти охорони, перебуваючи на прилеглій території АЗС «ОККО» за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 141, діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, одержав від ОСОБА_7 шляхом передачі з рук у руки другу частину неправомірної вигоди у розмірі 400 доларів США, що згідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України, станом на 28.12.2024 становило 16700 грн. та надав ОСОБА_7 4 підписаних начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 незаповнених бланків повісток про уточнення облікових даних з відтиском печатки даного підрозділу, при цьому домовився з ОСОБА_7 про вчинення дій з використанням службового становища, пов'язаних із можливістю ухилення від призову на військову службу під час загальної мобілізації, шляхом документального оформлення відстрочки від призову строком на три місяці.

Продовжуючи свої кримінально-протиправні дії, 03.01.2025 близько 17:30 лейтенант ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_2 , обіймаючи посаду командира взводу охорони роти охорони, перебуваючи на території АЗС «ОККО» за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 141, діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, висловив вимогу ОСОБА_7 про надання йому неправомірної вигоди в розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) доларів США за вирішення питання щодо відстрочки від призову щодо 4 осіб. У подальшому, 18:05 год. 03.01.2025 лейтенант ОСОБА_6 , перебуваючи на території АЗС «ОККО» за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 141, діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, одержав від ОСОБА_7 шляхом передачі з рук у руки неправомірну вигоду у розмірі 16000 доларів США, що згідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України, станом на 03.01.2025 становило 672 480 грн.

03.01.2024 об 18:10 командира взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенанта ОСОБА_6 затримано правоохоронними органами у порядку ст. 208 КПК України, а предмет неправомірної вигоди вилучено, чим, кримінально-протиправну діяльність останнього припинено.

Після чого, об 18 годині 10 хвилин, цього ж дня, громадянина ОСОБА_6 затримано правоохоронними органами у порядку ст. 208 КПК України, а предмет неправомірної вигоди вилучено.

Письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України складено 04.01.2025 та цього ж дня вручено.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

?повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 26.12.2024;

?протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_7 від 26.12.2024;

?протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 26.12.2024 та 28.12.2024;

?протоколом огляду, ідентифікації та вручення від 27.12.2024;

?протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_6 ;

?протоколом обшуку від 03.01.2025;

?повідомленням про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та іншими матеріалами кримінального.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04.01.2025 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб.

Постановою керівника Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 04.04.2025.

Враховуючи те, що термін дії запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 закінчується 03.03.2025, однак ризики, які передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують мати місце, виникла необхідність в продовженні застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Зокрема, наразі продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду: враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину;

2) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні: у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний в подальшому може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які будуть допитані в якості свідків у кримінальному проваджені, у тому числі на осіб, які брали участь у викритті його протиправної діяльності, а також на інших свідків, враховуючи той факт, що усі свідки на даний час в ході досудового розслідування не допитані в силу об'єктивних підстав, які можуть вказувати на вчинення злочину, а тому має можливість та може їх примушувати та вимагати від них дачу неправдивих показів, а також перешкоджати проведенню досудового розслідування;

3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено конфіскацію майна, тому, перебуваючи на волі, підозрюваний матиме змогу відчужувати належне йому на праві власності майно, з метою уникнення конфіскації.

4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за учинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, при цьому сума отриманої неправомірної вигоди становила 16600 доларів США, що еквівалентно 697540,00 грн, орган досудового розслідування вважає, що визначений розмір застави 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, тому слідчий просив клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання або зменшити розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні по суті клопотання підтримав думку адвоката.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані підозрюваного, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Відповідно до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурором, слідчим буде доведено, що обставини, зазначені у ч. 3 названої статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, зокрема, що заявлені ризики не зменшилися, а також є обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.

Слідчим управлінням ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42024022420000686 від 26.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В рамках вказаного провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України- одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за учинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, при цьому сума отриманої неправомірної вигоди становила 16600 доларів США, що еквівалентно 697540,00 грн.

Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.

При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України обґрунтована. Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання та доведена прокурором при розгляді даного клопотання.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.01.2025 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підставами для постановлення вищевказаної ухвали суду було доведення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до 10 років, що згідно із позицією Європейського суду з прав людини, може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Враховуючи, що підозрюваному відомі контактні дані свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на даних осіб, шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваного, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та доведення вини останнього.

При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті п'ятої Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, раніше не судимий, приймав участь у бойових діях.

Разом з тим, вказані обставини існували на момент вчинення інкримінованих дій згідно з підозрою та не стали стримуючим фактором у поведінці підозрюваного, крім того вказані обставини взято до уваги судом при обранні запобіжного заходу. Таким чином, вказані обставини на даний час не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку підозрюваного, та не є такими, що спростовують встановлені судом ризики.

За змістом ст.131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження.

Враховуючи, що ОСОБА_6 , будучи службовою особою, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, вчинений в умовах воєнного стану, а також враховуючи значний суспільний резонанс, слідчий суддя приходить до переконання, що застосований запобіжний захід є спів мірним із вчиненим кримінальним правопорушенням.

Щодо клопотання адвоката про зменшення розміру застави, слідчий суддя вважає, що інший розмір не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього обов'язків, виходячи з наступного.

ОСОБА_6 являючись службовою особою, діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, показав зневагу до існуючих правил і норм поведінки, вчиняючи інкриміноване кримінальне правопорушення, проявив самовпевненість у безкарності за свій вчинок та отримав неправомірну вигоду у розмірі 16600 доларів США, яку було вилучено безпосередньо у останнього під час обшуку.

Наразі продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КК України, які стали підставою для застосування до останнього запобіжного у вигляді тримання під вартою.

Зокрема, санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. Це кримінальне правопорушення належить до категорії корупційних, а тому у разі визнання ОСОБА_6 винуватим до нього не можуть застосовуватися положення ст. ст. 69, 691, 75 КК України щодо пом'якшення, а також звільнення від відбування покарання. Ця обставина може спонукати ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Крім того, не будучи обмеженим у спілкуванні зі свідками та іншими учасниками кримінального провадження, підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на них з метою формування певної позиції шляхом викривлення чи надання цими особами неправдивих показань.

Наявність такого впливу зберігається до моменту дослідження їх показань безпосередньо судом під час судового розгляду.

Саме тому однією з цілей продовження запобіжного заходу є зведення до мінімуму можливостей ОСОБА_6 контактувати з іншими особами, окрім як у межах, достатніх для забезпечення встановлених законом прав підозрюваного.

Зважаючи на обсяг підозри, розмір отриманої неправомірної вигоди, обставини справи, суд приходить до переконання, що інший розмір застави ніж визначений попередньо ухвалою суду не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Крім того, визначення такого розміру застави також узгоджується з практикою ЄСПЛ, якою визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання підозрюваному розміру застави, який перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , відомості про його майновий та сімейний стан, розмір неправомірної вигоди, враховуючи той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, умисний корисливий мотив, в період дії воєнного стану, слідчий суддя переконується в доцільності продовження запобіжного заходу з альтернативою внесення застави в сумі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 197, 199, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 04.04.2025 включно.

Розмір застави 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев'ятсот вісім тисячі чотириста) грн, визначений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.01.2025 ( справа № 127/319/25) залишити без змін.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки: прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні; здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Попередній документ
125567743
Наступний документ
125567745
Інформація про рішення:
№ рішення: 125567744
№ справи: 127/6361/25
Дата рішення: 28.02.2025
Дата публікації: 06.03.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (18.03.2025)
Дата надходження: 05.03.2025
Розклад засідань:
28.02.2025 10:30 Вінницький міський суд Вінницької області
07.03.2025 10:00 Вінницький апеляційний суд
18.03.2025 13:30 Вінницький апеляційний суд