Справа 127/6541/25
Провадження 1-кс/127/2946/25
28 лютого 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12024020000000305 внесеного до ЄРДР 05.04.2024, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024020000000305 внесеного до ЄРДР 05.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання та подальший збут вогнепальної зброї і бойових припасів без передбаченого законом дозволу, всупереч вимогам, визначеним п. 1 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII, Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, та Положенням про дозвільну систему, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, достовірно знаючи про те, що вогнепальна зброя та бойові припаси є предметами, обіг яких обмежено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, переслідуючи мету особистого збагачення, в невстановлений спосіб та час придбав пістолети моделі «ANSAR-BRT» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 калібру 9 мм Р.А., а також 50 (п'ятдесят) бойових припасів до нарізної вогнепальної зброї - пістолетних патронів калібру 9х18 мм (ПМ).
Приблизно на початку квітня 2024 року ОСОБА_4 , використовуючи месенджер «Viber» з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_4 , зв'язався з ОСОБА_7 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, та запропонував йому придбати 3 пістолети моделі «ANSAR-BRT» калібру 9 мм. Р.А. з набоями до них за грошові кошти в сумі не менше 30000 гривень, на що той погодився та обговорив з ОСОБА_4 деталі продажу.
Надалі 19.04.2024 ОСОБА_4 , використовуючи месенджер «Viber» з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_4 , повторно зв'язався з ОСОБА_7 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, та надав йому реквізити банківського карткового рахунку № НОМЕР_5 , емітованого АТ «А-Банк» на ім'я ОСОБА_4 , для здійснення передоплати за купівлю 3 пістолетів моделі «ANSAR-BRT» калібру 9 мм. Р.А. та набоїв до них.
На виконання попередніх домовленостей про збут вогнепальної зброї та бойових припасів, близько 17 години 43 хвилини 19.04.2024 ОСОБА_7 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів, у відділенні АТ «А-банк» по вул. Замостянській, 8, у м. Вінниці, переказав на вищезазначений рахунок грошові кошти в сумі 23000 гривень.
Продовжуючи реалізацію свого умислу на збут вогнепальної зброї та бойових припасів, ОСОБА_4 не пізніше 06.06.2024, діючи на виконання попередніх домовленостей з ОСОБА_7 , залишив посилку на його ім'я у відділенні оператора поштового зв'язку «Нова пошта» № 17 по вул. Порика, 5-А, у м. Вінниці.
Після цього 06.06.2024 близько 16 години 43 хвилини ОСОБА_7 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів, отримав у зазначеному відділенні посилку, у якій містився пістолета моделі «ANSAR-BRT» № НОМЕР_1 калібру 9 мм Р.А., а також 1 (один) бойовий припас до нарізної вогнепальної зброї - пістолетний патрон калібру 9х18 мм (ПМ), залишену ОСОБА_4 , розрахувавшись за доставку коштами в сумі 62 гривні.
Того ж дня близько 17 години 40 хвилин ОСОБА_7 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів, виконуючи попередні домовленості з ОСОБА_4 , у відділенні АТ «А-банк» по вул. Замостянській, 8, у м. Вінниці, переказав на раніше вказаний йому ОСОБА_4 банківський картковий рахунок № НОМЕР_5 грошові кошти в сумі 5350 гривень.
У подальшому не пізніше 04.09.2024 діючи на виконання попередніх домовленостей про збут вогнепальної зброї та бойових припасів, ОСОБА_4 залишив у відділенні оператора поштового зв'язку «Нова Пошта» № 17 по вул. Порика, 5-А, у м. Вінниці посилку на ім'я ОСОБА_7 .
ОСОБА_7 того ж дня близько 12 години 20 хвилини, діючи під контролем працівників правоохоронних органів, отримав у зазначеному відділенні посилку, яка містила пістолет моделі «ANSAR-BRT» № НОМЕР_2 калібру 9 мм Р.А. та пістолет моделі «ANSAR-BRT» № НОМЕР_3 калібру 9 мм Р.А., а також 50 (п'ятдесят) бойових припасів до нарізної вогнепальної зброї - пістолетних патронів калібру 9х18 мм (ПМ).
Після цього близько 12 години 57 хвилин того ж дня ОСОБА_7 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів, виконуючи попередні домовленості з ОСОБА_4 , перебуваючи у відділенні АТ «Укрсиббанк» по вул. Пирогова, 23, у м. Вінниці, переказав на банківський рахунок НОМЕР_6 , емітований в АТ «А-Банк» на ім'я ОСОБА_8 , грошові кошти в сумі 12300 гривень.
Установлено, що 3 (три) пістолети, які ОСОБА_4 незаконно придбав за невстановлених обставин та в подальшому збув ОСОБА_7 , є короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю - самозарядними пістолетами, виготовленими шляхом переробки саморобним способом стартових (сигнально-шумових) пістолетів моделі «ANSAR-BRT» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , калібру 9 мм Р.А. виробництва Туреччини. Дані пістолети перероблені шляхом заміни стволів та розточування чашок затворів для проведення пострілів набоями калібру 9х18 мм (ПМ), а 50 (п'ятдесят) предметів - бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї - пістолетними патронами калібру 9х18 мм (ПМ), що виготовлені саморобним способом шляхом спорядження капсульованих гільз патронів калібру 9х18 мм промислового виробництва пороховими зарядами та кулями калібру 9 мм. Дані патрони придатні для проведення пострілів.
Крім того, ОСОБА_4 на початку жовтня 2024 року під час розмов по месенджеру «Viber» з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_4 ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_7 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, придбати 3 пістолети моделі «ANSAR-BRT» калібру 9 мм. Р.А. з набоями до них за грошові кошти в сумі не менше 30000 гривень.
Надалі 11.10.2024 ОСОБА_4 , використовуючи месенджер «Viber» з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_4 , повторно зв'язався з ОСОБА_7 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, та надав йому реквізити банківського карткового рахунку № НОМЕР_7 , емітованого в АТ «А-Банк» на ім'я ОСОБА_8 , для здійснення передоплати за купівлю пістолетів.
На виконання попередніх домовленостей про збут вогнепальної зброї та бойових припасів, ОСОБА_7 близько 13 години 37 хвилини 11.10.2024, діючи під контролем працівників правоохоронних органів, у відділенні АТ «А-банк» по вул. Замостянській, 8, у м. Вінниці переказав на вищезазначений рахунок грошові кошти в сумі 21500 гривень.
Продовжуючи реалізацію свого умислу на збут бойових припасів, ОСОБА_4 не пізніше 11.10.2024, діючи на виконання досягнутих з ОСОБА_7 домовленостей, залишив на його ім'я посилку у відділенні № 2 оператора поштового зв'язку «Нова Пошта» по вул. Світанковій, 1-А, в с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області.
Близько 17 години 43 хвилини того ж дня ОСОБА_7 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів, отримав зазначену посилку, у якій містилися пістолети моделі «ANSAR-BRT» № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 калібру 9 мм. Р.А.
Установлено, що 3 (три) пістолети, які ОСОБА_4 незаконно придбав та збув ОСОБА_7 , є короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю - самозарядними пістолетами, виготовленими шляхом переробки саморобним способом стартових (сигнально-шумових) пістолетів моделі «ANSAR-BRT» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 калібру 9 мм Р.А., виробництва Туреччини. Дані пістолети перероблені шляхом заміни стволів та розточування чашок затворів для проведення пострілів калібру 9х18 мм (ПМ).
Крім того, ОСОБА_4 на початку жовтня під час розмов по месенджеру «Viber» з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_4 ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_7 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, придбати 3 пістолети моделі «ANSAR-BRT» калібру 9 мм Р.А., з набоями до них за грошові кошти в сумі не менше 13500 гривень за одиницю.
Надалі 17.02.2025 ОСОБА_4 , використовуючи месенджер «Viber» з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_4 , повторно зв'язався з ОСОБА_7 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, та надав йому реквізити банківського карткового рахунку № НОМЕР_7 , емітованого в АТ «А-Банк» на ім'я ОСОБА_8 , для здійснення передоплати за купівлю 3 пістолетів моделі «ANSAR-BRT» калібру 9 мм Р.А.
На виконання попередніх домовленостей про збут вогнепальної зброї та бойових припасів, ОСОБА_7 близько 13 години 00 хвилини 17.02.2025, діючи під контролем працівників правоохоронних органів, у відділенні АТ «А-банк» по вул. Замостянській, 8, у м. Вінниці переказав на вищезазначений рахунок грошові кошти в сумі 20500 гривень.
Продовжуючи реалізацію свого умислу на збут бойових припасів, ОСОБА_4 27.02.2025 близько 09 годин 50 хвилин, діючи на виконання попередніх домовленостей про збут вогнепальної зброї та бойових припасів, прийшов у відділення № 11 оператора поштового зв'язку «Нова пошта» по вул. Стрілецькій, 14, у м. Вінниці, де залишив посилку з вмістом трьох пістолетів на ім'я ОСОБА_7 . Відразу після цього ОСОБА_4 , використовуючи месенджер «Viber» з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_4 , повідомив ОСОБА_7 про необхідність переказу грошових коштів, надавши інформацію про реквізити карткового рахунку.
Виконуючи вказівку ОСОБА_4 , ОСОБА_7 близько 11 години того ж дня, діючи під контролем працівників правоохоронних органів, у відділенні АТ «А-банк» по вул. Замостянській, 8, у м. Вінниці переказав на банківський картковий рахунок № НОМЕР_7 , емітований АТ «А-Банк» на ім'я ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 20000 гривень.
Після чого близько 11 години 43 хвилини того ж дня ОСОБА_7 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів, отримав у вищезазначеному відділенні «Нової пошти» посилку, яка містила пістолет моделі «ANSAR-BRT» і написом на рамці № НОМЕР_11 та написом на затворі № НОМЕР_12 калібру 9 мм Р.А., пістолет моделі «ANSAR-BRT» № НОМЕР_13 калібру 9 мм Р.А., пістолет моделі «ANSAR-BRT» з написом на рамці № НОМЕР_14 та написом на затворі № НОМЕР_15 калібру 9 мм. Р.А.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто незаконного придбання, носіння та збуту вогнепальної зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу.
Підозра ОСОБА_4 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях обґрунтовується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема:
- протоколами допиту свідка ОСОБА_7 , якому ОСОБА_4 запропонував придбати у нього вогнепальну зброю та бойові припаси;
- протоколами, складеними за результатами проведення контролів за вчиненням злочину від 05.09.2024 та 14.10.2024, під час яких зафіксовано факти незаконного збуту ОСОБА_4 . ОСОБА_7 вогнепальної зброї та бойових припасів;
- протоколами, складеними про результати аудіо-, відеоконтролю особи, якими, зокрема, зафіксовано зміст спілкування між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 ;
- висновками експертів за результатами проведення судових експертиз зброї від 26.09.2024 № СЕ-19/102-24/18094-БЛ, від 21.11.2024 № СЕ-19/102-24/21899-БЛ;
- протоколом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , в ході якого вилучено банківські картки, які використовувались для розрахунків під час збуту вогнепальної зброї та боєприпасів, мобільний телефон, який використовувався для зв'язку, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
ОСОБА_4 27.02.2025 о 15 годині 07 хвилин затримано ні підставі ст. 208 КПК України.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 з вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 Кримінального кодексу України, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 КК України існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може знищити, сховати, або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на інших учасників кримінального провадження, спонукаючи їх до зміни показань з метою перешкоджання дотриманню розумного строку досудового розслідування та уникнення відповідальності, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи систематичний характер протиправних діянь ОСОБА_4 , одержання ним грошової винагороди за незаконний збут зброї та бойових припасів в умовах воєнного стану, застава в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, а тому найбільш дієвим відповідно до вимог абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України буде визначення застави у розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб з метою запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечення його належної процесуальної поведінки та виконання покладених обов'язків.
Отже, застосування жодного іншого більш м'якого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, не зможе запобігти установленим у ході досудового розслідування ризикам та сприяти дотримання розумних строків досудового слідства.
Враховуючи викладене, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_4 під час судового розгляду заперечив проти задоволення клопотання слідчого, пояснив, що вину у вказаному кримінальному правопорушенні він не визнає, жодних протиправних дій він не вчиняв, а хотів лише допомогти особі, яка на його переконання була військовим, а тому просив слідчого суддю відмовити в задоволенні даного клопотання.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 підтримав заперечення підозрюваного, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в даному випадку є занадто суворим, а тому просив слідчого суддю застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому, слід звернути увагу, що згідно положень чинного КПК України, на стадії досудового розслідування оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності й допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи.
На цій стадії слідчий суддя, враховуючи правову позицію ЄСПЛ, оцінює оголошену підозру лише з точки зору її обґрунтованості.
Так, згідно позиції, що висловлена у рішеннях ЄСПЛ і яку використовують слідчі судді, зокрема «Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Тобто, обґрунтованою є підозра яка побудована на фактах, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність і стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження.
За наявності обґрунтованих даних, які спростовують усі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, прокурор має право змінити раніше повідомлену підозру чи, за наявності для цього підстав, прийняти рішення про закриття провадження.
В даному випадку, з'ясовані під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що повідомлення про підозру було здійснено за наявності фактичних даних, які давали прокурору можливість дійти висновку, що ОСОБА_4 може бути причетним до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а додані до клопотання документи містять фактичні дані, які дають підстави слідчому судді на даній стадії процесу вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінують органи досудового розслідування, є імовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Отже, у даному випадку оголошена ОСОБА_4 підозра з огляду на практику ЄСПЛ відповідає критеріям обґрунтованості.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором наведені, відповідно до ст.ст. 177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.
Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 , офіційно не працевлаштований, одружений, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Разом з тим, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та клопотання слідчого, підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.
Враховуючи те, що стороною обвинувачення в клопотанні та в судовому засіданні доведено виключний випадок того, що розмір застави за тяжке кримінальне правопорушення не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, який перевищує встановлений КПК України розмір для тяжкого кримінального правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 15 годин 07 хвилин 28 квітня 2025 року року (відповідно до протоколу затримання), в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 28 квітня 2025 року.
Одночасно визначити ОСОБА_4 , заставу в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200, 00 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_4 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя