Справа № 132/645/25
Провадження №1-кп/132/326/25
Вирок
Іменем України
03 березня 2025 року
Калинівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Аліменко Ю.О.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12025025220000004, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до її повноліття. Одним із способів виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначених у ст. 181 Сімейного кодексу України є присудження за рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дитини у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, що їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Так, ОСОБА_1 злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дитини за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням установлено, що відповідно до рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 20.08.2013, (справа № 132/2816/13-ц) з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , вирішено стягувати аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 02.08.2013 року, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
На підставі виконавчого листа №132/2816/13-ц виданого Калинівським районним судом Вінницької області, державним виконавцем Калинівського районного відділу ДВС Калинівського районного управління юстиції у Вінницькій області 20.09.2013 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 щомісячно аліментів.
ОСОБА_1 , маючи умисел на ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), достовірно знаючи про необхідність їх сплати, так як до останнього здійснювалися виклики державного виконавця про з'явлення: 27.10.2014, 24.01.2018, 14.08.2023, 14.05.2024, 09.09.2024, під час чого було роз'яснено відповідальність за невиконання законних вимог виконавця, будучи неодноразово попередженим про кримінальну відповідальність за ухилен6ня від сплати аліментівта надавши 27.10.2014, 04.11.2014, 24.01.2028, підписки щодо його обов'язку повідомляти державного виконавця не пізніше наступного дня про своє працевлаштування, злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дитини.
Так, ОСОБА_1 , не маючи обмежень до фізичної праціта протипоказань по стану здоров'я, на роботу не влаштувався, на обліку у Калинівському відділі Хмільницької філії Вінницького обласного центру зайнятості не перебував, грошові кошти (аліменти) на утримання дитини не сплачував, будь-якої іншої допомоги не надавав, тобто добровільно рішення суду не виконував і таким чином злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини.
Відповідно до постанови Калинівського районного суду Вінницької області від 26.10.2022 (справа № 132/2349/22) ОСОБА_1 визнанно винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП (несплата аліментів) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді виконання суспільно-корисних робіт строком на 120 годин.
В подальшому з 22.12.2022 по 11.01.2023 ОСОБА_1 , виконавши призначені судом суспільно-корисні роботи, продовжуючи свої умисні дії спрямовані на злісне ухилення від сплати аліментів, починаючи з 12.01.2023, не маючи обмежень до фізичної праці та протипоказань по стану здоров'я, на роботу не влаштувався, на обліку у Калинівському відділі Хмільницької філії Вінницького обласного центру зайнятості не перебував, грошові кошти (аліменти) на утримання дитини не сплачував, будь-якої іншої допомоги не надавав, тобто добровільно рішення суду не виконував і таким чином злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини.
Внаслідок вищевказаних умисних дій ОСОБА_1 , спрямованих на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) станом на 01.02.2025 утворилася заборгованість в сумі 171 935, 31 грн., що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України, а саме: злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додано письмову заяву підозрюваного ОСОБА_1 , яка складена за участі захисника Прядка Р.А., в якій ОСОБА_1 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, він беззаперечно визнає; згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згідний на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.
У вказаній заяві захисником Прядком Р.А. підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
До обвинувального акта також додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_2 щодо згоди із встановленим досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без її участі.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України, а саме: злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
Обвинувачений ОСОБА_1 , інтереси якого представляє захисник Прядко Р.А., обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_1 кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 164 КК України, а саме як: злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до ст. 66 КК України обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , не встановлено.
Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він посередньо характеризується за місцем проживання, за даними наявної документації на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; має місце реєстрації, раніше не судимий.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах, встановлених в санкції ч. 1 ст. 164 КК України, у виді пробаційного нагляду і відповідно ст. 59-1 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Призначення ж іншого, більш суворого виду покарання, на думку суду, є недоцільним, зважаючи на характеризуючі особу дані, визнання вини та відношення останнього до скоєного. Саме така міра покарання сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України, тобто формування в неї звички законослухняної поведінки й не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, а вид запобіжного заходу не обирався.
Витрати на залучення експерта по кримінальному провадженню відсутні.
Вирішуючи питання щодо речових доказів, суд керується вимогами ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382, 615 КПК України, -
ОСОБА_1 визнати винним по ч. 1 ст. 164 КК України і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.
На підставі пунктів 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази по кримінальному провадженню № 12025025220000004 від 04.01.2025 року, а саме: рішення Калинівського райоенного суду Вінницької області, справа № 132/2816/13-ц від 20.08.2013 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання дитини на 1 арк.; постанова Калинівського райоенного суду Вінницької області, справа № 132/2349/22 від 26.10.2022 за скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого с. 183-1 КУпАП на 1 арк.; довідка-розрахунок про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на утримання дочки станом на 01.02.2025 на 1 арк., які долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити в метеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати прокурору та обвинуваченому.
Суддя: