Справа № 129/2931/24
Провадження № 2/131/379/2024
20.02.2025м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Коваля А.М.,
за участю секретаря судового засідання Чех Л.В.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Краснопільської сільської ради, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому зазначила, що за час спільного проживання її сина ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , народилася їхня спільна донька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження. Однак після трагічної загибелі ОСОБА_5 у дорожньо-транспортній пригоді в квітні 2022 року, ОСОБА_6 переїхала до Києва, залишивши доньку на піклування бабусі, ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 зазначила, що з моменту переїзду відповідачка жодного разу не відвідувала дитину, не цікавилася її здоров'ям, навчанням чи загальним станом, не забезпечувала жодної матеріальної підтримки, харчування чи медичного догляду. ОСОБА_2 повністю усунулася від виховання дитини, не спілкується з нею, навіть не вітає з днем народження. Така поведінка відповідачки негативно впливає на психологічний стан дівчинки, спричиняючи їй душевні страждання.
ОСОБА_1 сама виховує та утримує ОСОБА_7 з моменту її народження, забезпечуючи їй всі необхідні умови для фізичного та емоційного розвитку. Дівчинка проживає разом з нею у селі Михайлівка, що підтверджується довідками від місцевих органів влади. Усі звернення дитини до медичних установ також відбувалися в супроводі бабусі. Софія відвідує Михайлівський ліцей, де навчається з першого класу, і впродовж цього часу жила разом із позивачем, яка фактично стала для неї другою матір'ю.
ОСОБА_1 також повідомляє, що за період, відколи в задоволенні її позовної заяви про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 було відмовлено рішенням Іллінецького районного суду від 24 квітня 2024 року, ОСОБА_2 продовжує ігнорувати свої материнські обов'язки, хоча інколи спілкується з дитиною телефоном, обіцяючи забрати її до себе, що лякає ОСОБА_7 , оскільки дівчинка бажає залишатися з бабусею.
У зв'язку з цим, ОСОБА_1 звертається до суду із проханням визначити місце проживання її онуки ОСОБА_4 разом з нею за адресою: АДРЕСА_1
Представник позивача адвокат Лисий О.В. та позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, проте адвокат Лисий О.В. подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, відзиву не надала, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином. Судом неодноразово надсилалися листи з рекомендованим повідомленням з повідомленнями про виклик до суду на адресу, де відповідач зареєстрована: АДРЕСА_2 , проте листи поверталися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 45, 48) та на адресу фактичного проживання відповідача: АДРЕСА_3 (а.с. 83, 94,11).
Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену у постанові № 755/4829/23, провадження № 61-73 св 24 від 13.05.2024 року, згідно якої вказано, що: «суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України)».
Представник третьої особи служби у справах дітей Краснопільської сільської ради Мар'янчук І. в судове засідання не з'явилася, натомість подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про можливість ухвалення заочного рішення та задоволення позову з таких підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 (а.с. 12).
ІНФОРМАЦІЯ_2 батько дитини ОСОБА_4 - ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 (а.с.13).
ОСОБА_4 зареєстрована в с. Кам'яногірка Гайсинського району Вінницької області та фактично проживає в АДРЕСА_1 разом зі своєю бабусею ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою Краснопільської сільської ради Вінницької області за 426 від 05.09.2024
Відповідно до довідки КНП «Центр первинної МСД» Краснопільської сільської ради від 15.08.2024 року за №58, впродовж 2021-2024 років дитина зверталася у лікарню в супроводі бабусі ОСОБА_1 (а.с.15).
Згідно акта обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 14.06.2023 (а.с.18), житлово-побутові умови проживання сім'ї є сприятливими для подальшого проживання онуки ОСОБА_4 разом з бабусею ОСОБА_1 .
Наразі дитина навчається у 4 класі Михайлівського ліцею Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, що підтверджується довідкою Михайлівського ліцею Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області від №01-26/72 від 20.08.2024 (а.с.16).
Мати дитини ОСОБА_4 - ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_4 та фактично проживає в АДРЕСА_5 , як це встановлено рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 24.04.2024 (а.с. 22).
Згідно висновку про визначення місця проживання дитини, затвердженого рішенням виконавчого комітету Краснопільської сільської ради від 17.01.2025 № 5 орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 96-98).
За ч. 1 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до абз. ч. 3 ст. 29 ЦК України, у разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
За положеннями абз. 1 ч. 3 ст. 161 СК України, якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них.
За приписами ст. 7 СК України, яка встановлює загальні засади регулювання сімейних відносин, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини
Згідно ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, передбачено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.
Вимогами абз. 2 ч. 1 ст. 161 СК України встановлено, що при вирішенні спору щодо місця проживання дитини, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 1ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Відповідно до ч. 2ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.
Сучасний підхід до вирішення сімейних спорів за участі дитини змінюється. Як у національному, так і у міжнародному праві, є широкий консенсус на підтримку ідеї про те, що регулюванням сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (Конституція України, статті 3, 9, 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13) статті 7, 141, 150, 153, 155 СК України).
У цій справі спір між бабусею та матір'ю дитини виник з приводу її місця проживання. За мовчазної згоди матері, яка залишила дитину на бабусю, визначено, що дитина тимчасово буде проживати у бабусі. Ця справа стосується інтересів дитини, тому результат судового розгляду має бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року ЄСПЛ наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У справі «Мамчур проти України»((Заява № 10383/09), остаточне рішення від 16 жовтня 2015 року) ЄСПЛ зазначив, що інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв'язки дитини з її сім'єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім'я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв'язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім'ю З іншого боку очевидно також, що в інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у здоровому середовищі, та батькам не може бути надано право за статтею 8 Конвенції на вжиття таких заходів, що можуть завдати шкоди здоров'ю та розвитку дитини. У цьому контексті недостатньо встановити, що дитину може бути поміщено у краще середовище для її виховання. Не може також бути виправданим захід, що роз'єднує сімейні зв'язки, самим лише посиланням на ненадійний стан батьків, що може бути вирішено за допомогою менш радикальних засобів, такими як цільова матеріальна допомога та соціальна підтримка, а не шляхом розлучення сім'ї (пункт 136).
Отже, у своїх рішеннях ЄСПЛ орієнтує, що для всіх дій чи рішень щодо дітей необхідно забезпечити найкращі інтереси дитини замість «презумпції на користь матері» чи «рівності прав та обов'язків батьків стосовно дитини».
Необхідно звернути увагу, що ЄСПЛ порушення прав може констатувати і тоді, коли дії органів відповідали національному законодавству, однак саме законодавство не відповідало Конвенції (див.: справи «Наталія Михайленко проти України», рішення від 30 серпня 2013 року, « Федотова та інші проти Росії»).
З урахуванням викладеного, необхідності врахування найкращих інтересів дитини, суд вважає, що системний аналіз статей 29 ЦК України, 161, 163 , 170 СК України дає підстави стверджувати, що законодавство не забороняє визначити місце проживання неповнолітньої дитини з бабусею у разі спору, якщо це відповідає інтересам дитини.
З урахуванням підстав, змісту позову, встановлених обставин справи, норм національного права та практики Європейського суду з прав людини суду необхідно з'ясувати, чому віддати перевагу: переважному праву матері на проживання з дитиною чи найкращим інтересам дитини. Визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не матері, потребує врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.
Так, згідно з матеріалами справи, дитина тривалий час проживає з бабусею, мати з 2022 року самоусунулася від її виховання, не забезпечує дитину. У цій справі визначення місця проживання дитини з бабусею відповідає її найкращим інтересам, що підтверджено доказами у справі, які не спростовані відповідачем, дитині створені належні умови проживання та виховання саме бабусею, а не матір'ю, що свідчить про сталі сімейні відносини з бабусею.
Отже з урахуванням викладеного, позитивного висновку органу опіки та піклування, того факту, що ОСОБА_1 сама виховує та утримує онуку з моменту її народження, забезпечуючи їй всі необхідні умови для фізичного та емоційного розвитку, суд вважає, що для забезпечення розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі малолітньої ОСОБА_4 необхідно визначити її місце проживання разом із бабусею ОСОБА_1 .
Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач в позовній заяві просила залишити судові витрати за нею.
На підставі викладеного, керуючись ст. 29 ЦК України, ст.ст. 160, 161 СК України, ст. ст. 81, 141, 200, 211, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Краснопільської сільської ради, про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення складено 03.03.2025.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_7 .
Третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей Краснопільської селищної ради Гайсинського району Вінницької області, ЄДРПОУ 04330131, адреса: 23733, с. Краснопілка Гайсинського району Вінницької області, вул. Центральна, 10-Е.
Суддя: