2/130/155/2025
130/2415/24
"20" лютого 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі судді Костянтина Шепеля,
із секретарем судового засідання Раїсою Буга,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Михайла Кравчука,
представника відповідача Олени Скородинської,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 3 Жмеринського міськрайонного суду у режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів та під час трансляції з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про захист прав споживачів та стягнення заподіяної шкоди, -
проходить до такого.
Позиція позивача
Позивач 14 серпня 2024 року звертається до суду з цим позовом про захист прав споживачів та стягнення заподіяної шкоди і просить стягнути з АТ «Укрпошта» на його користь заподіяну шкоду в розмірі 11488,18 грн, що еквівалентно 290,84 доларів США за курсом НБУ станом на 30 березня 2024 року, заподіяну шкоду в розмірі 20432,87 грн, що еквівалентно 517,06 доларів США за курсом НБУ станом на 30 березня 2024 року та 50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він придбав та оплатив товар на міжнародному торговому майданчику «AliExpress», який в свою чергу відправив товар міжнародними поштовими відправленнями у формі бандеролей №RO808647472ЕЕ, №RO813092223ЕЕ та № RO813096004ЕЕ. З роздруківок відстеження поштових відправлень встановлено, що 30 квітня 2024 року, 9 та 10 травня 2024 року міжнародні поштові відправлення були доставлено в поштове відділення №03928 АТ «Укрпошта», звідки зникли і видані позивачу не були. Позивачем 15 травня 2024 року оплачено 50 грн за продовження зберігання поштового відправлення. Позивач звертався до керівництва АТ «Укрпошта» з проханням провести перевірку по зазначеній втраті, нічого крім відписок не отримав. Відповідачем були втрачені міжнародні поштові відправлення з придбаним позивачем товаром на загальну суму 31912,05 грн, тому він звертається до суду за захистом свого порушеного права.
На підтвердження своїх вимог позивач надає роздруківки відстеження міжнародного поштового відправлення №RO808647472ЕЕ, №RO813092223ЕЕ та № RO813096004ЕЕ, запит від 8 липня 2024 року, платіжні інструкції, фіскальний чек та інформацію з інтернет-ресурсу.
У відповіді на відзив представник позивача Кравчук М.О. зазначає, що підставою звернення позивача до суду з позовом стала втрата міжнародних поштових відправлень, вартість яких складає 31962, 05 грн. Після того, як позивач не отримав свої відправлення у визначені строки, звернувся до відповідача, на що отримав відповідь, що вони втрачені, що підтверджується аудіо записом розмов. Також мала місце системна помилка, допущена під час нарахування мита на замовлені позивачем товари, яка спричинила додаткові ускладнення у процесі митного оформлення товару. Відповідач, ставлячи під сумнів надані позивачем в обґрунтування позовних вимог докази, намагається уникнути відповідальності за втрату відправлень, що завдало позивачу збитків.
До відповіді на відзив представник позивача надає відомості з особистого кабінету AliExpress, аудіозапис розмови та переписку з брокером.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 свій позов підтримує і пояснює, що він звернувся до суду за захистом своїх прав, які були порушені внаслідок неналежних дій працівників АТ «Укрпошта». На міжнародному торговому майданчику ALIExpres він придбав та оплатив товари, включаючи вартість доставки, які були йому відправленні посилками з номерами №RO808647472ЕЕ, №RO813092223ЕЕ та № RO813096004ЕЕ. Загальна вартість відправлень з витратами на доставку становить 31962,05 грн. Після прибуття цих відправлень до місця призначення вони були втрачені відповідачем і не передані отримувачу. Першим було відправлення під №RO808647472ЕЕ вартістю 290,84 доларів США, цю суму він сплатив. Товар було відправлено 28 березня 2024 року і, згідно з даними відстежень поштових відправлень, посилка прибула в сортувальний центр м. Вінниці 25 червня 2024 року, а далі зникла і йому передана не була. Він отримав лише відмовки і не отримав відповіді щодо вирішення проблеми. Наступне відправлення № RO813096004ЕЕ коштувало 527,06 доларів США, було ним оплачене, продавцем відправлене, однак ним отримане не було. Посилка зникла з сортувального центру м. Вінниці. Він навіть15 травня 2024 року сплатив 50 грн за продовження зберігання одного із відправлень, сподіваючись, що це до допоможе у вирішенні проблеми. Він звернувся з офіційним запитом до АТ Укрпошта та відповіді так і не отримав, тому змушений звернутись до суду за захистом своїх прав. Просить стягнути з АТ Укрпошта вартість оплаченого та не отриманого ним товару в сумі 11488,18 грн та 20423,87грн та 50 грн сплачених за продовження терміну зберігання поштового відправлення.
Також пояснює, що у відкритті спору з ALIExpres немає потреби, кошти перебувають у відправника товару.
Представник позивача Кравчук М.О. повністю погодився з детальними поясненнями та вимогами позивача. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву представник АТ «Укрпошта» Скородинська О.Ю. вказала, що АТ «Укрпошта» позовні вимоги не визнає, вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Позивачем на власний розсуд обрано послуги доставки міжнародних поштових відправлень. Відповідно до позовної заяви позивач зазначає, що відповідачем було втрачено оплаченого товару на суму 31962,05 грн. За вказаним фактом ними було проведено перевірку і відповідно до службової записки директора Департаменту міжнародних поштових операцій було встановлено таке: 1) міжнародне поштове відправлення №RO813092223ЕЕ надійшло 9 травня 2024 року в місце міжнародного поштового обміну м. Києва та було передано в зону митного контролю, у декларації було зазначено вартість вкладення - 298,78 ЕUR, в зв'язку з чим було нараховане мито разом з ПДВ в сумі 1974,37 грн; 11 травня 2024 року відправлення було випущено митною службою та направлено за призначенням до ВПЗ м. Жмеринка; 2) міжнародне поштове відправлення №RO808647472ЕЕ надійшло 25 квітня 2024 року в місце міжнародного поштового обміну м. Києва та було передано в зону митного контролю, у декларації було зазначено вартість вкладення - 307,77 ЕUR, в зв'язку з чим було нараховане мито разом з ПДВ в сумі 2199,21 грн; 30 квітня 2024 року відправлення було випущено митною службою та направлено за призначенням до ВПЗ м. Жмеринка;3) міжнародне поштове відправлення №RO813096004ЕЕ надійшло 9 травня 2024 року в місце міжнародного поштового обміну м. Києва та було передано в зону митного контролю, у декларації було зазначено вартість вкладення - 267,87 ЕUR, в зв'язку з чим було нараховане мито разом з ПДВ в сумі 1552,53 грн; 10 травня 2024 року відправлення було випущено митною службою та направлено за призначенням до ВПЗ м. Жмеринка. Міжнародні поштові відправлення №RO813096004ЕЕ та №RO813092223ЕЕ не були отримані протягом місця, у зв'язку з чим 11 та 14 червня 2024 року повернуті за закінченням терміну зберігання. По відправленню №RO808647472ЕЕ клієнтом було продовжено термін зберігання до 4 липня 2024 року, згідно з письмовою заявою, проте 25 червня 2024 року повернуто за відмовою від одержання. Отже, ці всі міжнародні поштові відправлення відповідачем не втрачені, повернуті відправнику 19 липня 2024 року депешею 150 до Естонії та отримані 25 липня 2024 року в офісі обміну м. Таллін. Крім того, відповідач вживав всіх можливих заходів для вручення відправлень позивачу. До позову не долучено жодного доказу того, що відправлення були втрачені чи пошкоджені з вини відповідача, що може бути підставою для відшкодування, тому і відсутні підстави для задоволення позову.
До відзиву представник відповідача додає копію Витягу з порядку надання послуг з пересилання міжнародних поштових відправлень, копії службових записок директора Департаменту з правових питань та директора Департаменту міжнародних операцій АТ «Укрпошта», копії витягів із системи АРМВЗ щодо інформування смс-повідомленнями адресатів поштових відправлень, копію заяви позивача від 15 травня 2024 року та копію повідомлення форми 22 про відмову позивача від отримання МПВ.
У запереченні представник відповідача Скородинська О.Ю. вказує, що на її думку листування із брокером не є доказом вини відповідача у втраті поштових відправлень, оскільки відповідно до пункту 3 статті 24 Всесвітньої поштової конвенції, країни-члени та призначені оператори не несуть жодної відповідальності за митні декларації, у якій би формі вони не були складені, та за рішення, прийняті митними службами під час перевірки відправлень, які підлягають митному огляду. Отже, за заповнення митної декларації несе відповідальність виключно відправник поштового відправлення. Щодо аудіозапису, то він також не підтверджує втрати поштового відправлення, з аудіозапису встановлено, що станом на 9 липня 2024 року інформацію про місце знаходження поштового відправлення не підтверджено. Тому аудіозапис також не містить інформації щодо предмету доказування, а саме втрати міжнародних поштових відправлень. З витягів з системи АРМВЗ вбачається, що два поштові відправлення повернуті за закінченням терміну зберігання 11 та 14 червня 2024 року, а одне поштове відправлення 25 червня 2024 року повернуте за відмовою адресата. Отже відповідач вжив всіх належних заходів щодо вручення міжнародних поштових відправлень позивачу, і позивач їх не отримав не з вини відповідача.
Представник відповідача Скородинська О.Ю. у судовому засіданні позов не визнає, вважає позовні вимоги безпідставними та неправомірними. Пояснює, що позивачем обрано послугу доставки міжнародних поштових відправлень. Він оплатив товар і на підтвердження цього додав до позову платіжні інструкції, які не містять ідентифікуючих ознак щодо саме цього замовленого товару, тому нічого не підтверджують. Відповідачем було проведено перевірку, якою зафіксовано у службових записках, за змістом яких поштові відправлення не були втрачені, а були доставлені до поштового відділення м. Жмеринка, на підтвердження чого є Витяги із системи АРМВЗ щодо інформування смс-повідомленнями адресатів поштових відправлень. Відповідно до витягів позивачу двічі надсилались повідомлення щодо кожного з трьох поштових відправлень. Це свідчить про належне виконання АТ «Укрпошта» дій щодо вручення поштових відправлень та дотримання працівниками пошти пункту 73 Правил надання послуг поштового зв'язку, відповідно до якого інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв'язку, зазначеним на поштовому відправленні. Також позивач долучив до позову витяг з пошукової системи АТ «Укрпошта», з яких видно, що два міжнародних поштових відправлення повернуті за закінченням встановленого строку зберігання, а одне поштове відправлення повернуто за відмовою адресата, тобто позивача, від отримання поштового відправлення. Щодо доказів, то на виконання пункту 52 Правил обробки та відправлення міжнародної пошти перед запакуванням у постпакети рекомендована кореспонденція приписується до письмової карти CN 31, або до особливого листа CN 33 поіменно, якщо відправлення повертається до країни подання з України. З копій письмових карток видно, що всі три міжнародні поштові відправлення повернулись 19 липня 2024 року до країни подання, тобто виїхали з України до Естонії, отже вони не втрачені. Позивач самостійно писав заяву про продовження строку зберігання одного з відправлень, а потім писав повідомлення форми 22 про відмову від отримання міжнародного поштового відправлення. Тому міжнародні поштові відправлення не втрачені, а повернуті відправнику. АТ «Укрпошта» у своїй роботі керується Правилами надання послуг поштового зв'язку, де у пункті 23 вказано, що поштове відправлення належить відправнику до моменту вручення його адресату, якщо воно не вилучено відповідно до законодавства. У статті 5 Всесвітньої поштової конвенції вказано, що будь-яке поштове відправлення належить відправнику поки воно не видано адресату. Пунктом 3.1. статті 23 Всесвітньої поштової конвенції встановлено, що у випадку втрати, повної крадіжки чи повного пошкодження простої посилки відправник має право на відшкодування, встановлене Регламентом поштових посилок. Також є ряд інших нормативно правових актів, відповідно до яких відправник несе відповідальність за відправлення до одержання його адресатом. АТ «Укрпошта» вжила всіх необхідних заходів для того, щоб позивач отримав міжнародні поштові відправлення, матеріалами позову не доведено вини відповідача, а тому у задоволенні позову просить відмовити.
Митні декларації заповнюються відправником і АТ «Укрпошта» не несе відповідальності за це, про що зазначено у пункті 3 статті 24 Всесвітньої поштової конвенції, а саме: країни-члени та призначені оператори не несуть жодної відповідальності за митні декларації, у якій би формі вони не були складені, та за рішення, прийняті митними службами під час перевірки відправлень, які підлягають митному огляду. Всі три поштові відправлення прибули до ВПЗ 23100 м. Жмеринка, від отримання одного поштового відправлення позивач відмовився, про що написав заяву, а два інших поштових відправлення були повернуті за закінченням терміну зберігання, оскільки позивач отримавши смс- повідомлення про доставку відправлень, не прибув до відділення поштового зв'язку та не забрав їх. З аудіозапису не можна встановити, що посилки втрачено, позивачу було повідомлено, що станом на 9 липня 2024 року місцезнаходження посилки не підтверджене. Посилки повернуті 19 липня 2024 року до Естонії. В АТ «Укрпошта» виникли відносини з відправником, оскільки відправлення належить відправнику доти, доки не вручено адресату.
Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання
Позовна заява поступила до суду 14 серпня 2024 року (а.с.1-2).
Визначено суддю для розгляду справи відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 14 серпня 2024 року (а.с.14).
Ухвалою суду від 16 серпня 2024 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі, встановлено відповідачу термін для надання відзиву на позовну заяву (а.с.15).
Відзив на позовну заяву від відповідача надійшов до суду 5 вересня 2024 року (а.с.17-23).
Відповідь на відзив від позивача надійшла до суду 2 вересня 2024 року (а.с.43-44).
Клопотання про витребування доказів від представника позивача надійшло до суду 17 вересня 2024 року (а.с.64-65).
Ухвалою суду від 19 вересня 2024 року у задоволенні клопотання про витребування доказів відмовлено (а.с.67).
Від представника відповідача 23 вересня 2024 року надійшло заперечення на клопотання про витребування доказів (а.с.72-73).
Ухвалою суду від 21 жовтня 2024 року вирішено призначити судове засідання у справі з повідомленням (викликом) сторін на 31 жовтня 2024 року (а.с.79).
28 жовтня 2024 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання (а.с.81).
31 жовтня 2024 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання (а.с.86).
8 листопада 2024 року від представників сторін надійшли клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.90,93).
Судом 11 листопада 2024 року винесено ухвалу про задоволення клопотань представників та участь їх у судових засіданнях в режимі відеоконференції (а.с.98).
Відповідно до протоколу судового засідання від 28 листопада 2024 року, в судовому засіданні оголошено перерву до 8 січня 2025 року (а.с.101-103).
Згідно з ухвалою суду від 8 січня 2025 року, судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача на 20 лютого 2025 року (а.с.106).
Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин
Досліджуючи факти та питання права, що лежать в основі спору, суд установив, що відповідно до відстеження міжнародного відправлення №RO813096004ЕЕ, воно прийняте у Термінал Естонія 6 травня 2024 року та цього ж дня відправлене з установи обміну країни подачі; 9 травня 2024 року надійшло в установу обміну країни призначення, підготовлене до проведення митного контролю та випущене для подальшої доставки; 10 травня 2024 року відправлене з сортувального центру м. Вінниця; 10 травня 2024 року надійшло у точку видачі/доставки м. Жмеринка; 11 червня 2024 року повернення за зворотною адресою (закінчення встановленого терміну зберігання), надійшло в сортувальний центр м. Вінниця та відправлено з центру; 19 липня 2024 року відправлення надійшло в установу обміну України, підготовлено до проведення митного контролю, випущено з митного контролю для подальшої доставки, і передано для подальшого транспортування до країни призначення; 24 липня 2024 року здійснено обробку контейнера з відправленням в аеропорту Термінал Естонія, прийнято до обробки поштою призначення; 25 липня 2024 року надійшло в установу обміну країни призначення (а.с. 3).
Міжнародне відправлення №RO813092223ЕЕ прийняте у Термінал Естонія 7 травня 2024 року та цього ж дня відправлене з установи обміну країни подачі; 9 травня 2024 року відправлення з сортувального центру; 10 травня 2024 року надійшло в установу обміну країни призначення, підготовлене до проведення митного контролю та випущене для подальшої доставки; 12 травня 2024 року відправлене з сотрувального центру м. Київ; 14 травня 2024 року надійшло у точку видачі/доставки м. Жмеринка; 14 червня 2024 року повернення за зворотною адресою(закінчення встановленого терміну зберігання), відправлено з м. Жмеринка, надійшло в сортувальний центр м. Вінниця та відправлено з центру; 19 липня 2024 року відправлення надійшло в установу обміну України, підготовлено до проведення митного контролю, випущено з митного контролю для подальшої доставки, і передано для подальшого транспортування до країни призначення (Термінал Україна); 24 липня 2024 року здійснено обробку контейнера з відправленням в аеропорту Термінал Естонія, прийнято до обробки поштою призначення; 25 липня 2024 року надійшло в установу обміну країни призначення (а.с. 4).
Міжнародне відправлення №RO808647472ЕЕ прийняте у Термінал Естонія 19 квітня 2024 року та цього ж дня надійшло в установу обміну, що відправляє та відправлене з установи обміну країни подачі; 25 квітня 2024 року відправлення з сортувального центру м. Київ; 30 квітня 2024 року відправлення випущене з митного контролю та для подальшої доставки; 1 травня 2024 року відправлене з сотрувального центру м. Київ; 3 травня 2024 року надійшло у точці видачі/доставки м. Жмеринка; 7 травня 2024 року відправлення не вручене під час доставки:інші причини; 25 червня 2024 року повернення за зворотною адресою(за відмовою адресата), відправлення з сортувального центру м. Жмеринка, надходження в сортувальний центр м. Вінниця та відправлене з сортувального центру м. Вінниця; 19 липня 2024 року відправлення надійшло в установу обміну України, підготовлено до проведення митного контролю, випущено з митного контролю для подальшої доставки, і передано для подальшого транспортування до країни призначення (Термінал Україна); 24 липня 2024 року здійснено обробку контейнера з відправленням в аеропорту Термінал Естонія, прийнято до обробки поштою призначення; 25 липня 2024 року надійшло в установу обміну країни призначення (а.с. 5).
Позивач 8 липня 2024 року звертається до генерального директора Укрпошти з запитом про надання публічної інформації, у якому просить надати відповідь щодо інформації та наявних документів по трьох поштових відправленнях: №RO808647472ЕЕ, №RO813092223ЕЕ та № RO813096004ЕЕ (а.с.6).
Відповідно до платіжної інструкції №1154936715-2 від 5 червня 2024 року ОСОБА_2 сплатив 11488,18 грн (290,84 USD), одержувач - ALIEXPRESS, призначення платежу: покупка, дата і час проведення операції: 27 березня 2024 року 12-58 год (а.с.7).
Відповідно до платіжної інструкції №1163015773-2 від 5 червня 2024 року ОСОБА_2 сплатив 20423,87 грн (517,06 USD), одержувач - ALIEXPRESS, призначення платежу: покупка, дата і час проведення операції: 9 квітня 2024 року 09-37 год (а.с.8).
Згідно з копією фіскального чеку АТ «Укрпошта» ВПЗ Жмеринка, 15 травня 2024 року сплачено 50 грн за заявою на продовження зберігання міжнародного відправлення (а.с.9).
Відповідно до підтверджень замовлення з ALIExpres, Kostya Kravchuk 26 березня 2024 року оформив замовлення на суму 290,84 доларів США та 20 березня 2024 року оформив замовлення на суму 517,06 доларів США (а.с.10-11).
Згідно з копією паспорта ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженець м. Жмеринка Вінницької області (а.с.12) .
Директор департаменту В. Бєліков звертається із службовою запискою (між підрозділами) до директора департаменту Ю. Павленко щодо надання висновку та документів по суті позовних вимог ОСОБА_2 у зв'язку з поданою ним позовною заявою (а.с.34).
Директор департаменту ОСОБА_3 28 серпня 2024 року надсилає у відповідь службову записку (між підрозділами) щодо міжнародних поштових відправлень №RO808647472ЕЕ, №RO813092223ЕЕ та № RO813096004ЕЕ та вказує, що на кожне відправлення було нараховане мито разом з ПДВ. Відповідно до пункту 3 статті 23 Всесвітньої поштової конвенції відповідальність за заповнення митної декларації належить безпосередньо відправнику. Тому пріоритетним каналом для нарахування мита беруться дані про вартість, подані відправником у митній декларації. Про надходження кожного поштового відправлення клієнта було проінформовано двічі за допомогою смс, однак вони не були отримані, у зв'язку з чим два відправлення повернуті за закінченням терміну зберігання 11 та 14 червня 2024 року. А по третьому відправленню клієнтом було продовжено термін зберігання до 4 липня 2024 року, згідно з його письмовою заявою, проте 25 червня 2024 року повернуто у зв'язку з відмовою від одержання (а.с.35).
Відповідно до Витягу із системи АРМВЗ щодо інформування смс-повідомленнями адресатів поштових відправлень на номер телефону позивача НОМЕР_1 (що відповідає вказаному ним номеру у позовній заяві) 3 травня 2024 року було направлено смс- повідомлення про надходження відправлення №RO808647472ЕЕ у відділення АДРЕСА_1 , з 11 травня 2024 року зберігання платне; 7 травня 2024 року повторно направлене смс-повідомлення про те, що відправлення знаходиться у відділенні, повернення 3 червня 2024 року. Статус повідомлень - повідомлення доставлене (а.с.36).
Відповідно до Витягу із системи АРМВЗ щодо інформування смс-повідомленнями адресатів поштових відправлень на номер телефону позивача НОМЕР_1 , 14 травня 2024 року було направлено смс-повідомлення про надходження відправлення №RO813092223ЕЕ у відділення АДРЕСА_1 , з 22 травня 2024 року зберігання платне; 17 травня 2024 року повторно направлене смс-повідомлення про те, що відправлення знаходиться у відділенні, повернення 14 червня 2024 року. Статус повідомлень - повідомлення доставлене (а.с.37).
Згідно з Витягом із системи АРМВЗ щодо інформування смс-повідомленнями адресатів поштових відправлень на номер телефону позивача НОМЕР_1 , 11 травня 2024 року було направлено смс-повідомлення про надходження відправлення № RO813096004ЕЕ у відділення АДРЕСА_1 , з 19 травня 2024 року зберігання платне; 13 травня 2024 року повторно направлене смс-повідомлення про те, що відправлення знаходиться у відділенні, повернення 11 червня 2024 року. Статус повідомлень - повідомлення доставлене (а.с.38).
Позивач ОСОБА_2 15 травня 2024 року у ВПЗ м. Жмеринка подав заяву, у якій просить продовжити термін зберігання міжнародного відправлення №RO808647472ЕЕ до 4 липня 2024 року та оплатив за послугу 50 грн (а.с.39).
Згідно з повідомленням Укрпошти від 25 червня 2024 року, ОСОБА_2 від посилки №RO808647472ЕЕ відмовився (а.с.40).
З аудіозапису розмови позивача з працівником колцентру Укрпошти, яка представилась Вітою, чути, що вона повідомляє, що ними перевірено інформацію за його зверненням та наразі місце знаходження відправлення фактично не підтверджене, а тому продавець повинен повернути йому кошти, а до Укрпошти подати заяву на розшук відправлення зі своєї поштовою служби, з прикріпленням копії розрахункового чеку. ОСОБА_2 говорить, що хоче, щоб саме Укрпошта відшкодувала йому кошти за те, що вони втратили його вантаж. Оператор повідомляє, що відповідно до актів всесвітнього поштового союзу, компенсацію за втрачене імпортне поштове відправлення здійснює відправник, оскільки він є його власником. Відправник подає заяву на розшук, а покупцю повертає кошти за неотриманий товар. Такий порядок розгляду подібних питань (а.с.44).
Відповідно до відстеження міжнародного поштового відправлення №RO808647472ЕЕ з сайту ALIExpres, воно було направлене за адресою позивача із зазначенням його номеру телефону (а.с.46).
Відповідно до роздруківки переписки у вайбері з абонентом "УП Брокер Митниця", позивачу 7 травня 2024 року було повідомлено щодо відправлення RO808647472ЕЕ про те, що «і щоб упередити питання: Доброго дня! Стався збій в електронній системі - звідси всі затримки, за що дуже вибачаємось, залучені спеціалісти, всі служби працюють, але потрібен час». На запитання, як вирішити питання з посилкою, надано відповідь «Мені дуже прикро за цей безлад, але регулятора поки немає…або повертайте назад відправнику, або повертайте на Кирпи, 2, для перерахування мита, але я не знаю коли це станеться, або сплачуйте мито, інших варіантів поки немає» (а.с.47-48).
Відповідно до копій письмової карти СN31, особливих листів CN33 щодо міжнародних поштових відправлень №RO808647472ЕЕ, №RO813092223ЕЕ та № RO813096004ЕЕ міжнародні поштові відправлення повернулись з України 19 липня 2024 року до Естонії (а.с.54-57).
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу приходить до такого.
Юридична кваліфікація встановлених обставин
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначені у статті 16 цього Кодексу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Отже. Відносини у сфері надання послуг поштового зв'язку регулюються, зокрема такими нормативно - правовими актами, як Закон України «Про поштовий зв'язок», Всесвітня поштова конвенція, Статут Всесвітнього поштового союзу, Правила надання поштового зв'язку , Порядок надання послуг з пересилання міжнародних відправлень.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про поштовий зв'язок» оператори поштового зв'язку надають користувачам послуги поштового зв'язку відповідно до законодавства та можуть провадити іншу господарську діяльність у встановленому законом порядку.
У статті 16 Закону України «Про поштовий зв'язок» зазначено, що універсальні послуги поштового зв'язку надаються призначеним оператором послуг поштового зв'язку, який визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері надання послуг поштового зв'язку.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №10-р від 10 січня 2002 року на АТ «Укрпошта» покладено виконання функцій національного оператора поштового зв'язку.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про поштовий зв'язок» поштове відправлення належить відправнику до моменту вручення його адресату, якщо воно не вилучено відповідно до законодавства.
У статті 5 Всесвітньої поштової конвенції зазначено, що поштове відправлення належить відправнику доти, доки його не доставлено законному власнику.
Стаття 23 Всесвітньої поштової конвенції містить такі положення, зокрема у пункті 2.1 зазначено, що у випадку втрати, повної крадіжки чи повного пошкодження рекомендованого відправлення відправник має право на відшкодування, встановлене у Регламенті письмової кореспонденції. У пункті 6. вказано, що у разі повернення посилки, про причину недоставлення якої не повідомлено, відправник має право на відшкодування тарифів, сплачених під час подання посилки в країні подання, та витрат, пов'язаних з поверненням посилки з країни призначення. Згідно з пунктом 9., незалежно від положень пунктів 2, 3 та 4, адресат має право на відшкодування розкраденого, пошкодженого або втраченого рекомендованого відправлення, простої посилки чи відправлення з оголошеною цінністю, якщо відправник відмовляється від своїх прав письмово на користь адресата.
Тобто, ці положення свідчать про те, що саме відправник має право на відшкодування у зазначених випадах, а не адресат.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про поштовий зв'язок» оператори поштового зв'язку зобов'язані: забезпечувати вільний доступ користувачів до інформації про надання послуг поштового зв'язку, а саме про ціни (тарифи), правила надання послуг поштового зв'язку, строки пересилання поштових відправлень, режим роботи об'єктів поштового зв'язку, вкладення, заборонені до пересилання у поштових відправленнях, та порядок їх вилучення, відповідальність операторів поштового зв'язку перед користувачами, у відділеннях поштового зв'язку та на своїх веб-сайтах у спосіб та формі, доступних для осіб з інвалідністю.
Так, на офіційному сайті відповідача w.w.w.ukrposhta.ua розміщено Порядок надання послуг з пересилання міжнародних відправлень (далі Порядок), який встановлює загальний порядок приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) міжнародних поштових відправлень користувачам цих послуг, визначає права та обов'язки АТ «Укрпошта» і користувачів цих послуг.
Відповідно до пунктів 8.7. та 8.8. Порядку інформація про надходження реєстрованого міжнародного поштового відправлення, яке підлягає видачі безпосередньо в об'єкті поштового зв'язку надсилається адресату у вигляді СМС-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеному на поштовому відправленні, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки адресата бланку повідомлення встановленого зразка. У разі, коли адресат протягом трьох робочих днів після інформування його за телефоном або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження реєстрованого поштового відправлення не з'явився за одержанням такого відправлення, він інформується повторно шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення з відміткою «Повторне» або інформується за телефоном шляхом надіслання СМС-повідомлення.
Заслухавши учасників процесу та дослідивши надані ними докази, суд вважає, що позивачем було отримано смс - повідомлення про надходження міжнародних поштових відправлень до ВПЗ м. Жмеринки, однак в зв'язку з тим, що на відправлення було нараховане мито, він чекав вирішення цієї ситуації і тому свідомо не звертався за їх отриманням.
Відповідно до пункту 8.19. Порядку, якщо адресат міжнародного поштового відправлення не згоден з сумою митних нарахувань, то відповідно до законодавства він може звернутися до митного органу із заявою про коригування (зняття або зниження) сум нарахованих податків і зборів (обов'язкових платежів). У такому випадку йому повідомляється найменування митного підрозділу, який здійснював митний контроль та митні нарахування, а також номер поштового відправлення, якщо воно реєстроване.
У пінкті 8.20 Порядку зазначено, що заява про зняття або зниження сум митних нарахувань, а також про правильність їх нарахування, подається адресатом до одержання ним міжнародного поштового відправлення. До вирішення питання, поштове відправлення за заявою адресата зберігається в об'єкті поштового зв'язку місця призначення встановленим порядком, але не більше двох місяців від дня його надходження. При врученні такого поштового відправлення адресату (одержувачу), з нього стягується плата за зберігання відповідно до встановлених АТ «Укрпошта» тарифів на інші послуги. Діючі тарифи на інші послуги опубліковані на сайті АТ «Укрпошта» за посиланням: https://www.ukrposhta.ua/ua/taryfy - inshi - posluhy .
Знідно з пунктом 8.21. Порядку одержувач може відмовитися від одержання міжнародного поштового відправлення, про що на відправленні або повідомленні про надходження поштового відправлення робиться відповідна позначка, яка засвідчується його підписом. Такі поштові відправлення не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертаються за зворотною адресою.
Позивач 15 травня 2024 року подав до поштового відділення м. Жмеринка заяву про продовження терміну зберігання міжнародного поштового відправлення, за що сплатив 50 грн (а.с.39), а 25 червня 2024 року від отримання посилки № RO808647472ЕЕ відмовився, що підтверджується його підписом на повідомленні АТ «Укрпошта» (а.с.40).
У пунктах 9.1. та 9.2. Порядку зазначено, що у разі неможливості вручення одержувачам, згідно з положеннями Актів ВПС та Правил НППЗ міжнародні поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення «EMS» - 14 календарних днів. За письмовою заявою відправника/адресата цей строк може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об'єкта поштового зв'язку місця призначення.
Відповідно до пункту 13.4. Порядку відшкодування збитків, завданих внаслідок ненадання чи неналежного надання послуг з пересилання реєстрованого міжнародного поштового відправлення, виплачується адресату в Україні за умови, якщо відправник відмовився від своїх прав на його користь і повідомив про це у письмовому вигляді призначеного оператора поштового зв'язку країни подання.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем дотримано зазначених в Порядку вимог і у позивача не виникло права на отримання відшкодування збитків.
Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі статтею 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом положень частин першої та другої статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Згідно з частиною третьою статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.
Згідно з частиною шостою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.
Статтею 22 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
Відповідно до частин першої, шостої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно з частиною 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частина 1 статті 77 Цивільного процесуального кодексу України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12 і 13 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 76 і 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, позивачем недоведено та не надано доказів на підтвердження позовних вимог з приводу втрати міжнародних поштових відправлень відповідачем та завдання матеріальної шкоди в розмірі 31962,05 грн.
Висновки суду
Проаналізувавши зміст позовних вимог, в контексті досліджених доказів по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Позивачем не доведено, що міжнародні поштові відправлення він не отримав з вини АТ «Укрпошта», однак встановлено, що відповідно до службової записки між підрозділами на міжнародне поштове відправлення №RO813092223ЕЕ, вартість якого зазначена в митній декларації 298,78 EUR, було нараховане мито разом з ПДВ у сумі 1974,37 грн, 11 травня 2024 року відправлення випущене митною службою за призначенням та направлено до ВПЗ 23100 м. Жмеринка; на міжнародне поштове відправлення № RO813096004ЕЕ, вартість якого зазначена в митній декларації 267,87 EUR, було нараховане мито разом з ПДВ у сумі 1552,53 грн, 10 травня 2024 року відправлення випущене митною службою за призначенням та направлено до ВПЗ 23100 м. Жмеринка; на відправлення №RO808647472ЕЕ, вартість якого зазначена в митній декларації 307,77 EUR, було нараховане мито разом з ПДВ у сумі 2199,21 грн, 30 квітня 2024 року відправлення випущене митною службою за призначенням та направлено до ВПЗ 23100 м. Жмеринка (а.с.35).
Хоча представник відповідача і заперечувала, однак суд при винесенні рішення бере до уваги переписку у вайбері позивача (ним же і надану) з абонентом «УП Брокер Митниця» від 7 травня 2024 року, оскільки з неї можливо встановити, що через збій в електронній системі на міжнародне відправлення №RO808647472ЕЕ нараховане мито, і позивачу повідомлено, що система може давати помилки і зараз немає регулятора зробити перерахування - тільки повернення вантажу; запропоновано повернути відправнику назад, або повернути на Кирпи, 2, для перерахування мита, або сплатити мито - інших варіантів поки немає (а.с.47-48).
Отже, з наданих сторонами доказів суд приходить до висновку про те, що позивач не отримав міжнародні поштові відправлення через невірно заповнені відправником митні декларації та збій в електронній системі, в зв'язку з чим на відправлення нараховане мито, яке він не планував сплачувати.
Проте відповідно до відстеження міжнародних поштових відправлень, наданих позивачем (а.с.3-5) та Витягів із системи АРМВЗ щодо інформування смс-повідомленнями адресатів поштових відправлень, наданих представником відповідача (а.с.36-38), всі три відправлення прибули до ВПЗ м. Жмеринки, про що позивач двічі по кожному відправленню отримував смс- повідомлення, однак не з'явився до відділення для їх отримання. До того ж 15 травня 2024 року позивач у відділенні ВПЗ Жмеринка заявою просив продовжити термін зберігання міжнародного відправлення №RO808647472ЕЕ (а.с.39), щодо якого вів переписку з абонентом «УП Брокер Митниця» 7 травня 2024 року, сподіваючись на вирішення питань із нарахованим митом, однак 25 червня 2024 року від отримання посилки відмовився (а.с.40), що абсолютно не узгоджується із позовними вимогами про те, що міжнародні поштові відправлення він не отримав з вини відповідача. Так як з вищеописаного виходить, що позивачу було відомо про надходження всіх трьох поштових відправлень, два з яких він не отримав з власної волі, а від третього відмовився, і вони були повернуті відправнику.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача стосовно порушення його права, як споживача.
Отже суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, позивачем не надано доказів в обґрунтування вимог, вказаних в позові, щодо факту порушення прав позивача, як споживача, внаслідок неналежних дій АТ «Укрпошта», доводи позивача грунтуються на припущеннях, а отже задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат
За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки в задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення судового збору з відповідача відсутні, а з позивача на користь держави слід стягнути судовий збір.
На підставі наведеного та керуючись статтями 15, 16, 614, 623, 908, Цивільного кодексу України 11, 12, 13, 81, 141, 210, 258-259, 263-268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про захист прав споживачів та стягнення заподіяної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 3 березня 2025 року.
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ