Справа № 128/702/25
Іменем України
03 березня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів,
До Вінницького районного суду Вінницької області в порядку наказного провадження надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів.
Вивчивши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд вважає необхідним у видачі судового наказу відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
Так, ОСОБА_1 заявлено вимогу про стягнення аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі однієї третин з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не зазначено максимального розміру, а саме не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, що не відповідає вимогам статті 161 ЦПК України, оскільки заявлені вимоги мають відповідати розміру, визначеному п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, та містити максимально можливий розмір розмір аліментів, які можуть бути стягнуті судовим наказом.
При цьому, за відсутності згоди стягувача на стягнення такого розміру аліментів, який визначений п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, тобто із зазначенням максимального його розміру, заявлені вимоги підлягають до вирішення в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Таким чином, оскільки заявницею заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 ЦПК України, суд дійшов до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 161, 165, 260, 263, ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів.
Роз'яснити заявнику право повторного звернення до суду з заявою в порядку, встановленому ЦПК України, після усунення її недоліків, або в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: