СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 8/759/8/25
ун. № 759/2223/25
27 лютого 2025 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді П'ятничук І.В.,
секретаря судового засідання Кульбовської В.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
представника стягувача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу № 759/2223/25 виданого Святошинським районним судом м. Києва 28 січня 2025 року за заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 13.02.2025 року звернулась до суду з заявою про перегляд судового наказу виданого 28.01.2025 року по цивільній справі № 759/2223/25 за заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів, в зв'язку з нововиявленими обставинами.
Заява мотивована тим, що 28.01.2025 року Святошинським районним судом м. Києва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 27.01.2025 року.
Зазначила, що донька ОСОБА_5 на даний час з 05.03.2024 року перебуває за межами України в Республіці Болгарія на навчанні та тренуванні з вітрильного виду спорту, фінансове забезпечення якої знаходиться на її утриманні, що підтверджується платіжними документами.
Крім того, вказала, що вона забезпечена роботою, отримує заробітну плату, фінансово забезпечує подорожі доньки. Окрім того, зазначила, що жодного платіжного документу підтверджуючого про фінансову підтримку доньки ОСОБА_4 за останні роки надано до суду не було.
Просить переглянути судовий наказ у зв'язку з вказаними обставинами.
Заявник та її представник в судовому засіданні заяву підтримали за обставин викладених в ній та просили задовольнити.
Представник стягувача в судовому засіданні заяву не визнала, заперечувала щодо її задоволення.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та заяви, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Святошинським районним судом м. Києва від 28.01.2025 року видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 27.01.2025 року.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Частина 8 ст. 170 ЦПК України визначає, що у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3.
Щодо норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, то обов'язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов'язків і передбачений ч. 2 ст. 51 Конституції України, в якій зазначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Зазначений обов'язок також передбачений ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в окремих випадках і своїх повнолітніх дітей.
Отримання аліментів на дитину не залежить від того перебувають батьки у шлюбі чи ні, живуть вони разом чи окремо один від одного. Чинним законодавством України передбачено декілька способів стягнення аліментів.
Виконання батьками обов'язку утримувати дитину може здійснюватися за домовленістю між ними. Так, за домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні, в грошовій і (або) натуральній формі.
Також батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України.
Згідно із ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року № 4 передбачено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Згідно із п. 4 вказаної Постанови, вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Обставини, які є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішуються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за ново виявленими обставинами судового рішення.
Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові № 766/14447/18 (провадження № 61-2953ск20) від 10.04.2020 року.
Як вбачається із заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами заявник вказав на наявність підстав для такого перегляду, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 423 ЦПК України.
Так, ОСОБА_1 зазначає про те, що судом при винесені судового наказу не було враховано те, що дитина ОСОБА_6 фактично постійно проживала з нею та перебувала на її фактичному фінансовому утриманні, а тому вказані обставини суттєво впливають на прийняте судом рішення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими обставинами у сенсі вимог ч. 2 ст. 423 ЦПК України.
Відповідно до п. 4 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до нього документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Згідно із ч. 8 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за ново виявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, у заяві про видачу судового наказу ОСОБА_4 заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки у розмірі 1/4 частки її доходу, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, то судовий наказ видано відповідно до п. 4 ст. 161 ЦПК України.
Відтак, на підставі ч. 8 ст. 170 ЦПК України цей судовий наказ може бути переглянуто судом за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу та на підставі ч. 7 ст. 170 ЦПК України боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини у зв'язку з нововиявленими обставинами, оскільки вказані заявником обставини не є нововиявленими, тоді як заява не містить відомостей про нововиявлені обставини у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.160, 171, 423, 429 ЦПК України, суд,
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу виданого 28 січня 2025 року по цивільній справі № 759/2223/25 в зв'язку з нововиявленими обставинами.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: І.В. П'ятничук