Справа № 758/1343/25
про залишення заяви без руху
03 лютого 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Блащук А. М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забавська Наталія Володимирівна, Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), про оголошення особи померлою,-
Адвокат Лебедєв Володимир Володимирович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Києва із заявою про оголошення особи померлою, в якій просить оголосити померлою ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Бурти Кагарлицького району Київської області) з метою проведення державної реєстрації смерті у відповідних органах реєстрації актів цивільного стану України.
Вивчивши матеріали поданої заяви та доданих до неї документів на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною заявою до суду, приходжу до висновку, що дану заяву необхідно залишити без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною першою ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Нормами ЦПК України окреме провадження визначене як вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; встановлення фактів, що мають юридичне значення; відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; визнання спадщини відумерлою; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом (ч.ч. 2, 3 ст. 293 ЦПК України).
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які були зареєстровані та постійно проживали у квартирі
АДРЕСА_1 . На початку 2014 року батьки заявника виїхали з міста Києва на постійне проживання до АР Крим до своєї доньки, рідної сестри заявника, ОСОБА_4 , яка в 2005 році переїхала до м. Севастополь на постійне місце проживання. Батько заявника помер у м. Севастополь у січні 2015 року, після чого зв'язок заявника із матір'ю та сестрою остаточно припинився. Заявник періодично відвідував квартиру, в якій проживали його батьки до від'їзду, однак ОСОБА_2 за увесь час з моменту від'їзду до квартири не поверталась, заявнику не зателефонувала, не повідомляла в інший спосіб про місце свого перебування і стан свого здоров'я, листів від неї заявник не отримував. Рідні та знайомі намагалися встановити її місце знаходження, однак це результатів не дало. За отриманням документів про право на спадщину, яка відкрилась після смерті батька, ОСОБА_2 не зверталась, з ОСОБА_4 також відсутній будь-який зв'язок. Таким чином, заявник не бачив ОСОБА_2 , не знає, чи жива вона, при цьому, на момент звернення заявника до суду ОСОБА_2 мало б виповнитися 88 років. Заявником було встановлено, що за відомостями автоматизованої системи виконавчих проваджень ОСОБА_2 не є боржником або стягувачем у виконавчому провадженні, в Єдиному реєстрі боржників не обліковується, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна будь-які відомості про реєстрацію за ОСОБА_2 нерухомого майна відсутні. В інтересах заявника адвокат Лебедєв В. В. звертався до Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції України у місті Києві та Головного управління Національної поліції України у місті Києві, Головного управління ДПС в місті Києві, Департаменту надання адміністративних послуг, Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «Психіатрія» , Комунального некомерційного підприємства «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», Національної служби здоров'я України, Центру первинної медико-санітарної допомоги № 3 Деснянського району міста Києва, Деснянського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з адвокатськими запитами, а також до Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції України у місті Києві та Головного управління Національної поліції України у місті Києві із заявами про розшук ОСОБА_2 , проте отримати достовірну інформацію про місцезнаходження, стан здоров'я ОСОБА_2
або будь-які інші відомості, які б давали підстави стверджувати, що вона досі жива, встановити не вдалося.
Згідно зі ст. 46 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Статтею 306 ЦПК України встановлено вимоги до змісту заяви про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Так, у заяві повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.
Тобто особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція).
При розгляді справ вказаної категорії крім іншого, необхідно з'ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності.
У Постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 461/424/15-ц (провадження
№ 61-35636св18) викладено висновок, що відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.
Враховуючи наведене, суд звертає увагу заявника на те, що відсутність інформації про місцезнаходження, стан здоров'я фізичної особи або будь-яких інших відомостей, які б давали підстави стверджувати, що дана особа жива, не є достатньою підставою для оголошення даної особи померлою.
Крім того, з поданої заяви судом встановлено, що останнім місцем перебування та проживання ОСОБА_2 є місто Севастополь на тимчасово окупованій російською федерацією території України - Автономній Республіці Крим, а не Деснянський район міста Києва, до держаних органів та установ якого звертався представник заявника для отримання відомостей щодо ОСОБА_2 .
А відтак, враховуючи, що останнє відоме місце проживання ОСОБА_2 знаходиться на тимчасово окупованій території, суд позбавлений можливості у визначеному законодавством порядку витребувати необхідну інформацію про неї, як того вимагає ст. 307 ЦПК України - встановити осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, витребувати інформацію у відповідних організація за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, що позбавляє суд у належний спосіб здійснити досудову підготовку справи.
Частиною третьою ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Оскільки нормами ЦПК України прямо не передбачене залишення без руху заяви окремого провадження, в даному випадку підлягають застосуванню за аналогією положення ЦПК України щодо залишення без руху позовної заяви.
За таких підстав, суд вважає за можливе застосувати до заяви про оголошення особи померлою підстави, які визначені законом для позовної заяви (ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що для усунення недоліків заяви йому необхідно викласти обставини, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина, та надати суду докази на їх підтвердження.
За таких обставин вважаю, що відповідно до ст. 185 ЦПК України заяву ОСОБА_1 про оголошення особи померлою необхідно залишити без руху і надати заявнику строк тривалістю п'ять днів для усунення недоліків.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175, 177 185, 260, 261, 306, 307 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забавська Наталія Володимирівна, Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), про оголошення особи померлою - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків тривалістю п'ять днів з дня з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику разом з усіма доданими до неї документами.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
СуддяА. М. Блащук