03.03.2025 Єдиний унікальний номер 202/6418/23
Єдиний унікальний номер судової справи 202/6418/23
Провадження номер 2-зз/205/8/25
іменем України
03 березня 2025 року
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Вороніної М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відвід судді Остапенко Н.Г. від розгляду заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, -
10.02.2025 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Щетілова Ольга Валеріївна, Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса ) про визнання договору недійсним, у якій ухвалено судове рішення 18.06.2024 року, залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 28.01.2025 року.
03.03.2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Остапенко Н.Г.
Доводи щодо необхідності відводу судді Остапенко Н.Г. зводяться до незгоди позивача з рішенням суду від 18.06.2024 року, а також пов'язані з призначенням розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову за відсутності справи в суді.
Згідно ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Оскільки заява про відвід судді подана в день судового засідання, тобто пізніше, ніж за три робочі дні до наступного засідання, то така заява розглядається судом, що розглядає справу.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заяву про відвід судді підтримав та просив задовольнити.
Заявник ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились. 28.02.2025 року на адресу суду надійшла заява від представника ОСОБА_2 про розгляд заяви у відсутність заявника та її представника.
Суд, вивчивши заяву про відвід, доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 з огляду на таке.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч. 2 ст. 36 ЦПК України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 36 ЦПК України до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
На підставі ч. ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Вказане випливає з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду, як джерело права.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у п. 43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
За загальним правилом, тягар спростування презумпції покладається на сторону, яка має намір її заперечити.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема, у п. 66 зазначено, що згідно з усталеною практикою Європейського суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюються особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, про це вказано у рішеннях ЄСПЛ у справах «Фей проти Австрії» та «Ветштайн проти Швейцарії»).
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки головуючого у справі судді, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44); та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07 серпня 1996 року, п. 58).
З заяви ОСОБА_1 вбачається, що відвід судді Остапенко Н.Г. від заяви про скасування заходів забезпечення позову пов'язується з незгодою позивача з рішенням суду по суті розгляду справи. При цьому матеріали справи надійшли до суду 03.02.2025 року, до подання заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді, щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, процесуальні рішення судді не можуть бути підставою для задоволення відводу.
Враховуючи вищенаведене, оскільки передбачені ст. ст. 36, 37 ЦПК України підстави для відводу судді відсутні, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, тому заява ОСОБА_1 про відвід судді не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36 - 40, 260 - 261 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Остапенко Н.Г. від розгляду заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Г. Остапенко
.