Справа №203/4980/24
Провадження №2/0203/230/2025
03.03.2025 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Гапоновій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи - служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Селидівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини, призначення опікуна над дитиною,
1. 21 вересня 2024 року позивачка в інтересах малолітньої ОСОБА_2 поштовим зв'язком звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи - служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, Селидівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини, призначення опікуна над дитиною. Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачі перебували у шлюбі. За час шлюбу у них народилася дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідачі тривалий час дитиною не цікавляться, матеріальної допомоги на її утримання не надають, ухиляються від виконання батьківських обов'язків. Мати дитини зловживає алкогольними напоями, а батько - кілька років мешкає за кордоном. Від вересня 2021 року дитина постійно мешкає разом з позивачкою, яка доводиться їй рідною тіткою - сестрою ОСОБА_4 . Дитина відтоді перебуває на утриманні позивачки. Відповідачі нотаріально відмовились від дитини і не заперечують проти позбавлення їх батьківських прав. Викладені обставини стали причиною звернення позивачки до суду з позовом про позбавлення відповідачів батьківських прав відносно дитини, стягнення з них аліментів на утримання останньої, призначення позивачки опікуном над дитиною (а.с.а.с. 1 - 5, 55).
2. Ухвалою суду від 20.01.2025 (з урахуванням ухвали про виправлення описок від 23.01.2025) провадження у справі в частині вимог, висунутих до ОСОБА_4 , було закрите у зв'язку зі смертю останньої (а.с. 94).
3. Того ж дня суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду по суті (а.с. 93).
4. Сторони, представники третіх осібдо суду не з'явилися, звернувшись із заявами про розгляд справи за їх відсутності (а.с.а.с. 8 - 10, 61 - 63).
5. Справу розглянуто без фіксування звукозаписувальними технічними засобами на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
6. Суд, вивчивши матеріали справи, доходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
7. Судом було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від шлюбу мають малолітню дочку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано 08.11.2019 (а.с.а.с. 24, 28, 29).
8. Позивачка доводиться ОСОБА_1 рідною сестрою й тіткою ОСОБА_2 (а.с.а.с. 51, 52).
9. ОСОБА_2 постійно мешкає разом з позивачкою і від вересня 2021 року перебуває на її утриманні (а.с. 13).
10. Відповідач дитиною не цікавиться, від листопада 2019 року не спілкується з нею, не піклується про фізичний та духовний її розвиток, матеріальної допомоги на її утримання не надає, постійно мешкає за кордоном (а.с.а.с. 14 - 19).
11. 16 лютого 2024 року матір дитини ( ОСОБА_4 ) склала нотаріально посвідчену заяву, якою повідомила, що добровільно і свідомо відмовляється від батьківських прав відносно дочки, не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно неї. Заяву було посвідчено приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Донецької області Климовою О.В. (а.с. 7).
12. 21 лютого 2024 року батько дитини (відповідач) також склав нотаріально посвідчену заяву, якою повідомив, що добровільно і свідомо відмовляється від батьківських прав відносно дочки, не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно неї. Заяву було посвідчено нотаріальним заступником нотаріальної контори Павла Куріата м. Єльч-Лясковіце (Польща) Мартою Висковскою (а.с.а.с. 8 - 10).
13. Відповідно до висновку виконавчого комітету Селидівської міської ради від 05.03.2024 №02-23/5-37 позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 батьківських прав відносно дитини відповідатиме її інтересам (а.с. 31).
14. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла (а.с. 89).
15. Тепер дитина разом з позивачкою постійно мешкає у м. Києві, має добрі житлово-побутові умови.
16. 17 січня 2025 року Солом'янською районною в м. Києві державною адміністрацією було складено висновок №108-573, згідно з яким позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно дочки відповідатиме інтересам останньої.
17. Того ж дня Солом'янською районною в м. Києві державною адміністрацією було складено висновок №108-582, згідно з яким, виходячи з інтересів дитини, позивачка може виконувати обов'язки опікуна над малолітньою ОСОБА_2 у разі позбавлення батька його батьківських прав.
18. Аналізуючи підстави звернення до суду з позовом, норми міжнародних правових актів та сімейного законодавства України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд доходить таких висновків.
19. Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
20. Відповідно до статей 3, 18 Конвенції про права дитини 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
21. На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у пункті 8 статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК) та у статті 11 Закону України від 26.04.2001 №2402-ІІІ «Про охорону дитинства», згідно з якими регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів дитини.
22. На необхідності дотримання вказаного принципу неодноразово наголошено у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка застосовується судами України на підставі частини 4 статті 10 ЦПК та Закону України від 23.02.2006 №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (пункт 135 рішення ЄСПЛ від 06.07.2010 у справі «Neulinger and Shuruk v. Switzerland»; пункт 77 рішення ЄСПЛ від 11.10.2017 «M.S. v. Ukraine»). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16.07.2015 у справі «Mamchur v. Ukraine»).
23. У рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» ЄСПЛ наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54 рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 у справі «Хант проти України»). У цій справі ЄСПЛ, звертаючись до усталеної прецедентної практики щодо статті 8 Конвенції, наголосив також на необхідності визначити, чи була особа, позбавлена батьківських прав, залучена до процесу в тій мірі, яка є достатньою для забезпечення відповідного захисту її інтересів (пункт 56 рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 у справі «Хант проти України»; пункт 52 рішення ЄСПЛ у справі «Elsholz v. Germany»; пункт 119 рішення ЄСПЛ у справі «P., C. and S. v. The United Kingdom»; пункт 91 рішення ЄСПЛ у справі «Venema v. the Netherlands»).
24. Статтею 150 СК визначено обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.
25. Згідно з частинами 2, 4 статті 155 СК батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
26. За правилами, встановленими пунктом 2 частини 1 статті 164 СК, батько або мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він або вона ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
27. Вказане свідчить, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
28. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, що тягне за собою правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (статті 166 СК).
29. Пунктами 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
30. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
31. Відповідно до частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
32. У процесі розгляду справи відповідач не був позбавлений можливості спростувати позовні вимоги, надавши відзив на позов. При цьому суд бере до уваги той факт, що відповідач дитиною не цікавиться, від листопада 2019 року не спілкується з нею, не піклується про фізичний та духовний її розвиток, матеріальної допомоги на її утримання не надає, постійно мешкає за кордоном, письмово відмовився від дитини.
33. За таких умов, ураховуючи факт свідомого ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, суд вважає за необхідне в інтересах дитини заявлений у справі позов про позбавлення відповідача батьківських прав задовольнити.
34. Розв'язуючи позов у частині встановлення над дитиною опіки та призначення позивачки її опікуном, суд виходить з такого.
35. Згідно зі статтею 243 СК опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України (далі - ЦК).
36. За правилами, встановленими статтею 58 ЦК, опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
37. Частиною 3 статті 60 СК визначено, що суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
38. Таким чином, на думку суду, одночасно із задоволенням вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав відносно дочки, з огляду на висновок Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації від 17.01.2025 №108-582, з метою захисту інтересів малолітньої ОСОБА_2 та вирішення її соціальних питань необхідно призначити над нею опікуна в особі позивачки.
39. За приписами частин 2, 3 статті 166 СК особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
40. Відповідно до статті 180 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
41. Згідно з частиною 3 статті 181, частиною 1 статті 182 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я і матеріальне становище дитини, стан здоров'я і матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, жінки, батьків, доньки, сина, інші обставини, які мають суттєве значення. Розмір аліментів на одну дитину за будь-яких обставин не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня подання позову.
42. За правилами, встановленими частинами 1 - 3 статті 181 СК, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
43. Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
44. Ураховуючи викладене, суд вважає заявлений позов у частині стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини також обґрунтованим.
45. У порядку статті 141 ЦПК з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 211,20 грн.
46. Згідно зі статтею 430 ЦПК суд вважає за необхідне допустити рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць до негайного виконання.
47. Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 133, 141, 209 - 211, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 - 265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ), яка діє в інтересах ОСОБА_2 ,до ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) , треті особи - служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Селидівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини, призначення опікуна над дитиною задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої дочки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки міста Селідове Красноармійського району Донецької області.
Призначити опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою міста Селідове Красноармійського району Донецької області, ОСОБА_1 .
Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей її віку, починаючи від 21 вересня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 1 211,20 гривень.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.О. Католікян