г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/5280/24
Номер провадження 3/213/141/25
04 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Хмельова С.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 192894 від 10.12.2024, ОСОБА_1 10 грудня 2024 року о 08:12 год. по вул. Генерала Безручка, 53 в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу керувала транспортним засобом ЗАЗ 110307-40, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Драгер та у спеціалізованому медичному закладі, відмовилась. Фіксація здійснювалась на нагрудні відеореєстратори №475164, 475167.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнала, не визнає факту перебування в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Від представника ОСОБА_1 адвоката Крамчаніна О.В. надійшло клопотання про закриття провадження про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_1 не визнає обставини, зазначені в протоколі, оскільки алкогольні напої не вживала, у стані сп'яніння не перебувала. Працівниками поліції не зазначено належних підстав для зупинення її авто. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння вона не відмовлялась, за умови що з нею поїдуть її неповнолітні діти, які перебували в автомобілі та залишити їх з кимось не має можливості. Проти стосовно неї працівники поліції все одно склали протокол.
З матеріалів відеозапису не вбачається така ознака алкогольного сп'яніння як різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, таку ознаку як запах алкоголю з порожнини рота у неї не перевіряли. Щодо тремтіння пальців рук остання пояснила, що хвилюється, оскільки вперше була зупинена працівниками поліції, та не знала як себе поводити.
Вважає, що у працівників поліції не було підстав вважати, що ОСОБА_1 мала хоча б одну ознаку алкогольного сп'яніння, перелік яких визначений Інструкцією №1452/735 від 09.11.2015. За відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , не доведено наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому провадження у справі просить закрити.
Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до такого висновку.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як визначено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Так статтею 35 Закону України «Про національну поліцію» визначені причини, за яких поліцейський може та зобов'язаний зупиняти транспортні засоби. Відповідно до ч.3 вказаної статті поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Відповідно до пункту 2 розділу І "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015року (далі-Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п.7 розділу І вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 6 розділу Х Інструкції №1395 від 07.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП (із змінами) огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, відмова від проходження огляду для встановлення або/чи спростування факту перебування водія у стані алкогольного сп'яніння є самостійною підставою для притягнення особи, яка відмовилась від проходження такого огляду, до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ (ст. 251 КУпАП). Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до змісту ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку на органи поліції. Крім того, згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Згідно роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Суд зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Вказане узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v.Turkey).
Згідно приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Під час ознайомлення з протоколом ОСОБА_1 у графі пояснення зазначила, що відмовляється проходити огляд тому, що немає з ким залишити неповнолітніх дітей.
З відеозапису долученого до протоколу вбачається, що ОСОБА_1 на автомобілі заїхала на заправку, слідом за нею на службовому автомобілі під'їхали працівники поліції. Працівник поліції, підійшовши до ОСОБА_1 , пояснив що на задньому бампері автомобілю є наявні сліди ДТП. Під час з'ясування обставин, ОСОБА_1 було запропоновано пройти обстеження на наявність стану алкогольного сп'яніння, оскільки на думку працівника поліції, ознаками такого стану було почервоніння обличчя, червоні очі, тремтіння рук. ОСОБА_1 висловила згоду проїхати до медичного закладу та пройти процедуру обстеження, проте зауважила що з нею в автомобілі перебувають двоє неповнолітніх дітей, які мають поїхати з нею. Проте отримала відмову на слідування з нею дітей, на її пояснення що дітей нікому забрати і вона не може їх лишити, працівники поліції не відреагували.
На думку суду, працівники поліції, намагаючись встановити фактичні обставини правопорушення під час складання протоколу, мали можливість сприяти ОСОБА_1 у проходженні огляду на стан сп'яніння. Присутність двох неповнолітніх дітей жодним чином не завадила би такому огляду та не порушила їхніх прав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у даній справі не встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, поза розумним сумнівом.
Суд також не встановлює відповідність дій працівників поліції під час зупинення транспортного засобу, оскільки це не є предметом дослідження у даній справі, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 інкримінується не вчинення ДТП, а перебування у стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, але працівники поліції, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Оскільки надані суду матеріали не містять даних, які б дозволили суду встановити, що ОСОБА_1 перебувала за кермом транспортного засобу в стані алкогольного сп'яніння, суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для притягнення останньої до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вище викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження у справі за даною статтею підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 247 п. 1, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя С.М. Хмельова