Справа: № 2а-6183/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.
Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.
Іменем України
"18" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Бабенка К.А. та Мельничука В.П., при секретарі Авдошині М.С., розглянувши в м. Києві у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року у справі за адміністративним позовом Макарівського районного виробничого управління житлово-комунального господарства до Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області про скасування рішення, -
Макарівське районне виробниче управління ЖКГ звернулось до суду з позовом до Держінспекції з контролю за цінами в Київській області, в якому просило:
- рішення державної інспекції з контролю за цінами в Київській області № 81 від 10 червня 2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, скасувати.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не доведено факту порушення позивачем державної дисципліни цін, позивач діяв правомірно, виконуючи рішення виконавчого комітету Макарівської селищної ради.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Держінспекцією з контролю за цінами в Київській області було проведено перевірку Макарівського РВУЖКГ за період з 01.05.2009 року по 01.06.2010 року.
За результатами вказаної перевірки, складено Акт № 167 від 04 червня 2010 року, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п. 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 529 та п. 5 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято рішення № 81 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 10 червня 2010 року, яким до позивача застосовано санкцію у вигляді вилучення в доход бюджету 51703,24 грн.
Також судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, виконавчим комітетом Макарівської селищної ради було прийняте рішення від 16 квітня 2010 року № 054 «Про встановлення цін (тарифів) щодо оплати комунальних послуг», яким Макарівському районному виробничому управлінню житлово-комунального господарства погоджено тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинків, віднесених до 1 групи -1,08 грн.; 2 групи -0,50 грн.; 3 групи -0,38 грн. за 1 кв. м. загальної площі. Також вказаним рішенням зобов'язано здійснити перерахунок по тарифу з 16 квітня 2010 року.
Вказане рішення було опубліковане в місцевій газеті в день його прийняття -16 квітня 2010 року. Таким чином, про зміну тарифів споживачі дізнались в день опублікування вказаного рішення, тобто 16 квітня 2010 року.
Тому, на думку відповідача, запроваджувати нові тарифи позивач мав право тільки через 30 днів з моменту повідомлення споживачів про нові тарифи.
В акті перевірки зазначено, що позивач порушив п. 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 529, згідно з яким тарифи (нормативні витрати, пов'язані з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) розраховуються окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Також актом перевірки встановлено порушенням вимог п. 5 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно з яким у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.
П. 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 року N 298/519, передбачено що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Таким чином, необхідною умовою для застосування економічних санкцій до суб'єкта господарювання, є отримання таким суб'єктом господарювання необґрунтованої виручки.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем не надано доказів того, що Макарівське районне виробниче управління житлово-комунального господарства отримало таку необґрунтовану виручку.
При цьому, обрахунок суми необґрунтованої виручки, зазначеної в акті перевірки від 04 червня 2010 року, зроблений без посилання на документи первинного бухгалтерського обліку, які б підтверджували отримання позивачем суми необґрунтованої виручки, що у відповідності до п. 3.2 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 року N 298/519 є обов'язковою умовою визначення суми необґрунтовано одержаної виручки.
Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач, запроваджуючи нові тарифи, виконував рішення Виконавчого комітету Макарівської селищної ради від 16 квітня 2010 року № 054 «Про встановлення цін (тарифів) щодо оплати комунальних послуг», яким зобов'язано здійснити перерахунок по тарифу з 16 квітня 2010 року.
В силу положень ст. 28 та ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вказане рішення Виконавчого комітету Макарівської селищної ради від 16 квітня 2010 року № 054 «Про встановлення цін (тарифів) щодо оплати комунальних послуг»прийнято у межах повноважень виконавчого комітету Макарівської селищної ради та є обов'язковим для виконання на відповідній території.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає в діях позивача порушення законодавства про ціни і ціноутворення, тому рішення Держінспекції з контролю за цінами в Київській області № 81 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 10 червня 2010 року є необґрунтованим та прийнятим з порушенням вимог законодавства.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суду першої інстанції вірно встановив обставини справи та дійшов висновку про скасування рішення Держінспекції з контролю за цінами в Київській області № 81 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 10 червня 2010 року.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанову суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року -залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 24.11.2010 р.
Головуючий суддя: Е.Ю. Швед
Суддя: К.А. Бабенко
Суддя: В.П. Мельничук