79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
25.11.10 Справа № 14/108
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого -судді Давид Л.Л.
суддів Кордюк Г.Т.
Мурської Х.В.
при секретарі судового засідання Мазурській В.Т.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Івано-Франківської міської ради від 15.10.2010 р. №1369/09-15/в
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2010 р.
у справі № 14/108 (суддя -Булка В.І.)
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Івано-Франківськ
до Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ
про визнання права власності на самочинне будівництво
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3 -представник (довіреність від 23.11.2010 р.);
від відповідача: не з»явились;
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2010 року по справі №14/108 позовні вимоги Приватного підприємця ОСОБА_2 до Івано-Франківської міської ради задоволено, визнано за нею право власності на нерухоме майно -торговий кіоск «Все для Вас», що розташований по АДРЕСА_1.
Не погодившись із рішенням суду, відповідач-апелянт звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2010 року у справі №14/108 як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення.
Апелянт вважає, що судом не враховано, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнано за позивачем при умові належним чином відведеної земельної ділянки. Згідно умов укладеного між сторонами та чинного на даний час договору оренди землі від 18.09.2009 року земельну ділянку, на якій знаходиться об'єкт самочинного будівництва, надано позивачу під конкретне цільове призначення -для тимчасового обслуговування торгового кіоску «Все для Вас», а значить будь-яке будівництво, на думку апелянта, на вказаній земельній ділянці не може здійснюватись.
Івано-Франківська міська рада за зверненням позивача не вирішувала питання про надання останньому в оренду земельної ділянки із цільовим призначенням, яке передбачає можливість будівництва на ній капітальних споруд.
Крім того, вказує апелянт, що судом першої інстанції не взято до уваги того, що Івано-Франківська міська рада заперечує проти здійсненого позивачем самовільного будівництва та визнання права власності на нього, оскільки таке самовільне будівництво порушує її законні права та інтереси на дану земельну ділянку, як її законного та повноцінного власника.
Також апелянт звертає увагу на те, що відповідно до договору дарування від 17.01.2008 року позивачка прийняла у дар металевий кіоск, який є тимчасовою спорудою, і ніяким чином не може бути об'єктом нерухомого майна.
Крім того апелянт вказує, що позивач не уклав договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, що є порушенням вимог Закону Україну «Про планування і забудову територій».
Враховуючи наведене, апелянт вказує на те, що позивачем по справі не представлено відповідних доказів, які б свідчили про те, що Івано-Франківською міською радою приймалось рішення про встановлення відповідного режиму її забудови та не дозволялось спорудження об'єктів нерухомого майна саме на тій земельній ділянці, яка надана йому в оренду.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив наступне: згідно договору дарування від 17.01.2008р. позивач набув у власність металевий кіоск по АДРЕСА_1, як об”єкт нерухомості, який належав дарувальнику ОСОБА_6 на праві власності згідно договору дарування від 11.12.2006р. Рішенням Івано-Франківської міської ради від 18.06.2009 року Приватному підприємцю ОСОБА_2 передано в оренду земельну ділянку площею 0,0045 га для обслуговування торгового кіоску «Все для Вас». Відповідно до звіту про проведення технічного огляду на відповідність державним стандартам будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки та санітарному законодавству торгового кіоску «Все для Вас»по АДРЕСА_1 даний об'єкт нерухомості не суперечить цільовому призначенню земельної ділянки. Тому позивач спростовує висновок апелянта про необхідність отримання ним в міській раді рішення на будівництво об”єкту нерухомості, який знаходився на цій земельній ділянці ще до 2006 р. Цим самим представник позивача вказує на правильність висновків суду та прийняття рішення судом першої інстанції.
Відповідач участі уповноважених представників в судові засідання 09.11.10 р. та 25.11.10 р. не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 25.10.2010 р. та від 09.11.2010 р., про що свідчать поштові повідомлення про вручення (а.с.64, 70).
Ухвалою суду від 09.11.2010 р. участь представників сторін визначено на власний розсуд та попереджено сторони, що у разі відсутності їх уповноважених представників, справа буде розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.
25.11.2010 р. додаткових доказів по справі та клопотань про відкладення сторонами не подано.
Враховуючи наведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Івано-Франківської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач набув у власність металевий кіоск по АДРЕСА_1, як об”єкт нерухомості згідно договору дарування від 17.01.2008р. Відповідно до п.1.2 даного договору даний кіоск належав дарувальнику ОСОБА_6 на праві власності згідно договору дарування від 11.12.2006р. за реєстровим № 4185. Рішенням Івано-Франківської міської ради від 18.06.2009 року Приватному підприємцю ОСОБА_2 передано в оренду земельну ділянку площею 0,0045 га для обслуговування торгового кіоску «Все для Вас». Отже земельна ділянка надавалась в оренду уже під існуючий та встановлений на цій земельній ділянці торговий кіоск, що випливає також із даного рішення міської ради.
18.09.2009 року між Івано-Франківською міською радою та ОСОБА_2, на підставі рішення XLII сесії Івано-Франківської міської ради від 18.06.2009 року укладено договір оренди землі. Вказаний договір зареєстрований у Івано-Франківському відділі Івано-Франківської регіональної філії центру ДЗК при Держкомземі України 21.01.2010 року за №041029400014.
З довідки інспекції ДАБК в Івано-Франківській області № 7/9-21/123 від 09.09.2010р. вбачається, що кіоск «Все для Вас»знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України позивач звернувся із позовною заявою про визнання за ним права власності на самочинне будівництво -торговий кіоск «Все для Вас».
П. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно або на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
В даному випадку позивач, придбавши об”єкт самочинного будівництва, звернувся до міської ради про передачу в оренду земельної ділянки, на якій знаходиться цей об'єкт. Івано-Франківською міською радою 18.06.2009 року прийнято рішення про передачу в оренду позивачу земельну ділянку площею 0,0045 га для обслуговування торгового кіоску «Все для Вас». На підставі даного рішення між сторонами було укладено договір оренди даної земельної ділянки. Як вбачається з матеріалів справи цільове використання земельної ділянки позивачем не порушено.
Тому рішенням суду першої інстанції правомірно визнано за позивачем право власності на самочинне збудоване майно, а саме: торговий кіоск «Все для Вас»як за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, але за рішенням міської ради надана у встановленому порядку позивачу під уже збудоване нерухоме майно.
Відповідно до ст. 181 ч.1 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.
В договорі оренди землі від 18.09.2009 року вказується, що об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 0,0045 га, на якій розташований об'єкт нерухомого майна - торговий кіоск. На даний кіоск виготовлений технічний паспорт від 17 червня 2010 року.
Довідкою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області вказується, що торговому павільйону «Все для Вас»буде присвоєно поштову адресу АДРЕСА_1.
Звітом про проведення технічного огляду на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки та санітарному законодавству торгового кіоску «Все для Вас»по АДРЕСА_1 підтверджується, що будівля знаходиться в доброму стані, тобто конструктивні елементи в цілому придатні до експлуатації, будівництво здійснено у відповідності з державними будівельними, архітектурними, санітарними, пожежними та екологічними нормами і правилами.
Отже під час передачі земельної ділянки міською радою в оренду позивачу торговий кіоск уже знаходився на ній, про що зазначено у договорі оренди. В подальшому на нього було виготовлено технічний паспорт. Отже, апелянт на момент передачі земельної ділянки в оренду за цільовим призначенням уже знав про існування на цій земельній ділянці нерухомого майна -торгового металевого кіоску.
Аналіз ст. 328, ст. 331 ч.2, 3, ст. 376 ч.1, 2, 3, Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку, що для визнання за позивачем права власності судом першої інстанції необхідно було встановити, що спірний об'єкт нерухомості завершений будівництвом, а також те, що земельна ділянка, яка не була відведена для цієї мети, надана йому у встановленому порядку під уже збудоване майно, що і було встановлено судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Керуючись положенням ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже посилання апелянта на те, що звіт про проведення технічного огляду на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки та санітарному законодавству торгового кіоску «Все для Вас»по АДРЕСА_1 є неналежним доказом не є обґрунтованими.
Питання про те, що позивач зобов'язаний укласти договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту відповідно до Закону України «Про планування і забудову території»не є предметом даного спору, так як даний спір стосується визнання права власності на самочинне будівництво.
Враховуючи наведене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з'ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.
Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги та відповідність рішення Господарського суду Івано-Франківської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2010 року по справі №14/108 залишити без змін, апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради від 15.10.10 р. №1369/09-15/в- без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу №14/108 повернути Господарському суду Івано-Франківської області.
Головуючий суддя Давид Л.Л.
Суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Мурська Х.В.