Справа № 589/3552/24
Провадження № 2/589/623/25
15 січня 2025 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючої судді Курбанової А.Р.
за участю секретаря судового засідання Ковальової А.В.
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів, -
02.08.2024р. позивач звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення їх з відповідача на утримання цієї дитини; припинення виконання постанови державного виконавця. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що судовим наказом Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області №398/1213/24 від 09.04.2024р. з нього на користь відповідача було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. Позивач зазначив, що з 15.06.2024р. син ОСОБА_4 проживає разом з ним та його матір'ю та знаходиться його повному утриманні. Відтак, позивач просив скасувати сплату аліментів та стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини зі всіх видів її заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
10.09.2024р. відповідач направила до суду заперечення на позовну заяву, за змістом яких заперечувала проти позову про скасування аліментів та стягнення з відповідачки аліментів, оскільки позивач ОСОБА_1 впродовж тривалого часу ухилявся від сплати аліментів, постійно переслідував відповідачку та її сина ОСОБА_4 з метою викрадення дитини, щоб не сплачувати аліменти, погрожував їй фізичною розправою та вчиняв домашнє насильство над нею. Вважає, що батько не проживає із сином та не забезпечує його всім необхідним для повноцінного проживання, не займається його розвитком, лікуванням, харчуванням та не проводить час разом із дитиною.
Представник відповідача ОСОБА_2 від імені ОСОБА_3 13.09.2024р. надала до суду відзив. Зазначила, що позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення, у зв'язку з тим, що подібний предмет спору за заявою ОСОБА_1 був розглянутий Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області у справі №398/1213/24 (провадження №8/398/2/24) та була винесена ухвала щодо відмови в задоволенні заявлених вимог ОСОБА_1 , яка набрала законної сили. Зазначила, що посилання позивача на те, що відповідачка проживає в антисанітарних умовах, в будинку немає опалення і водопостачання не мають жодного підтвердження та є наклепом на відповідачку, адже спростовуються належними доказами, доданими до відзиву. Крім того, зазначає, що позивач викрав сина ОСОБА_4 у відповідачки, а тому доводи позивача відносно того, що він забрав сина ОСОБА_4 за згодою матері є неправдивими. Додала, що вважає вимогу позивача стосовно стягнення з відповідача витрат на професійну допомогу неспівмірними із складністю даної справи та недоведеними згідно з вимогами чинного цивільного процесуального законодавства.
В свою чергу позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що він як батько не міг «вкрасти» дитину у матері, оскільки має рівні права та обов'язки з матір'ю дитини. Дитина народилась у шлюбі і в свідоцтві про народження дитини є запис про те, що він є батьком ОСОБА_4 . Позивач не позбавлений батьківських прав, після розірвання шлюбу продовжував забезпечувати сина. Дитину забрав на утримання і виховання до себе з дозволу Приютівської селищної ради та Олександрійської служби по справам дитини. Наразі дитина проживає з позивачем та його матір'ю, а тому вважає, що він не повинен платити аліменти за дитину, яка проживає з ним.
В подальшому 14.10.2024р. позивач подав заяву, якою зменшив свої позовні вимоги та просив лише звільнити його від подальшої сплати аліментів на сина, у зв'язку з проживанням сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .
В свою чергу, представником відповідачки 17.10.2024р. до суду були подані заперечення на відповідь на відзив, у яких вона зазначила, що не погоджується з відповіддю на відзив та обставинами, зазначеними у ній, оскільки вони не підтверджені жодними належними документами. Також додатково звернула увагу суду на те, що рішення суду про встановлення місця проживання дитини відсутнє, а тому дитина у віці трьох років повинна проживати із матір'ю. Зазначила, що наразі відсутні обставини, які можуть звільнити позивача від сплати аліментів, адже законним чином місце проживання дитини ОСОБА_4 з батьком не встановлено, що вказує на безпідставність позовних вимог.
В судовому засіданні позивач підтримав позов та просив припинити подальше стягнення з нього аліментів з підстав, наведених у позові.
Представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, наведених в її заявах по суті справи.
Заслухавши позивача, представника відповідача, пояснення свідка, дослідивши письмові докази та надавши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що з 09.09.2020 р. сторони перебували у шлюбі, який був розірваний заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.05.2023р. у справі № 398/3833/22 /а.с. 62-64/.
У шлюбі народилася дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.5, 62/, батьками якого, відповідно, є сторони у справі.
09.04.2024р. Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 11.03.2024р. та до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку. /а.с. 11/
За поясненням сторін, та матеріалами справи, на час видачі судового наказу дитина проживала разом з матір'ю.
Судовий наказ було пред'явлено до примусового виконання та постановою Автозаводського відділу державної виконавчої служби у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звернення стягнення на заробітну плату боржника у виконавчому провадженні №74824155 від 05.06.2024р. /а.с. 12/ постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ТОВ «СКАЙ ДЖЕТ-Х», починаючи з 01.06.2024р. у розмірі 50 відсотків доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості /а.с. 12/.
Разом з тим, починаючи з середини червня 2024р. малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана обставина підтверджена показаннями свідка ОСОБА_5 та наявними у матеріалах справи письмовими доказами, а саме: довідкою виконавчого комітету Зноб-Новгородської селищної ради №67 від 18.06.2024р., довідкою виконавчого комітету Зноб-Новгородської селищної ради №78 від 26.08.2024р. /а.с. 8, зворот, а.с. 109/, медичною документацією щодо дитини, наявною у матеріалах справи.
Також допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердила, що її малолітній онук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наразі проживає з нею та батьком ОСОБА_1 і знаходиться на його повному утриманні.
Сам факт проживання дитини разом з батьком на теперішній час не оспорюється і стороною відповідачки, яка наголошує, що позивач протиправно відібрав у матері дитину та без її згоди змінив її місце проживання.
За поясненнями сторін наразі між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання дитини, який не вирішений. Разом з тим суд вважає, що наявність такого спору не перешкоджає вирішенню цієї справи з огляду на наступне.
У цьому спорі між батьками, як і в інших спорах, що стосуються прав та інтересів дітей, визначальне значення мають її найкращі інтереси, а саме вчинення батьками як особами, які несуть відповідальність за дитину, дій або прийняття ними рішень в інтересах дитини, тобто створення найкращих умов, необхідних для її утримання, забезпечення потреб у благах, що сприятимуть гармонічному, здоровому і нормальному розвитку такої дитини як особистості у фізичний, розумовій, моральній, духовній і соціальній сферах.
Відповідно до практики ЄСПЛ рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у спорі, а вже тільки потім права батьків.
Отже, з огляду на об'єктивні обставини спору насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини. Тому поведінка батьків має забезпечувати найкращі інтереси дитини незалежно від того, що між ними існує спір про визначення місця проживання дитини, який на сьогодні не вирішений.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
У статті 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Отже, статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, а також їх призначення.
Одержання аліментів на дитину тим з батьків, з яким дитина не проживає, не відповідає її інтересам і не забезпечує розпорядження аліментами виключно за цільовим призначенням. Відповідач, з дотриманням вимог ч. 3 ст.12, ст.ст.76, 77, 81 ЦПК України, не довела, що отримувані аліменти використовуються нею для потреб дитини незалежно від того, що дитина проживає з батьком, з якого стягуються аліменти на її утримання на ім'я матері.
Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Крім того, відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення
Отже, закон передбачає можливість звільнення особи від сплати аліментів.
Як зазначено вище, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав разом із матір'ю, а з червня 2024 року проживає з батьком та перебуває на його утриманні. Тобто наразі змінилися обставини, які впливають на припинення стягнення з позивача аліментів на сина, оскільки на сьогодні він проживає з позивачем.
За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, з ким проживає дитина і який бере активну участь у її вихованні (див.: постанову Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц (провадження № 61-21318св18)).
Стягнення з позивача аліментів на утримання дитини, за умови, що ця дитина проживає з ним та перебуває на його утриманні, суперечить нормам статті 181 СК України, згідно з якою аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду до стягнення з одного з батьків дитини на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір'ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.
Зазначений висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі № 760/4661/20, провадження № 61-15867св23, від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц, провадження № 61-3738св22, від 22 листопада 2022 року у справі № 188/1029/19, провадження № 61-11986св20, від 12 травня 2023 року у справа № 686/12480/22, провадження № 61-12518св22.
Припинення стягнення аліментів за встановлених вище обставин, про що фактично просив позивач після зменшення розміру позовних вимог, відповідає лігітимній меті - захисту прав дитини, а тому позов підлягає задоволенню.
При цьому до уваги не приймаються доводи представника відповідача про те, що подібний предмет спору за заявою ОСОБА_1 був розглянутий Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області у справі №398/1213/24 (провадження №8/398/2/24) та була винесена ухвала про відмову в задоволенні заявлених вимог ОСОБА_1 , яка набрала законної сили, з огляду на наступне.
Відповідно до вказаної ухвали від 11.07.2024р. /а.с. 54-55/ у справі №398/1213/24, провадження № 398/1213/24, розглядалася заява позивача про перегляд вказаного судового наказу за нововиявленими обставинами та, відмовляючи у такому перегляді, суд зазначив про те, що зміна місця проживання дитини після винесення судового наказу не є нововиявленою обставиною, а є обставиною, яка змінилася, а тому, як роз'яснив суд, ОСОБА_1 може захистити свої права шляхом подачі позову про зменшення чи припинення стягнення аліментів. Таким чином підстав вважати, що судом вже вирішувалися тотожні заявленим у даній справи вимоги, у суду не має.
Крім того, судом не приймаються до уваги і доводи сторони відповідачки про створення нею нормальних умов для проживання дитини і неправомірну, без згоди матері, зміну місця проживання дитини батьком, з якого вже стягувалися аліменти, адже такі доводи не спростовують наведених висновків суду про відсутність підстав для подальшого виконання позивачем обов'язку зі сплати аліментів на користь матері, з якою дитина не проживає. Також у цьому контексті суд знов звертає увагу відповідачки, що невирішення спору щодо визначення місця проживання дитини не перешкоджає розгляду даної справи з наведених вище підстав.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про припинення стягнення аліментів з позивача на користь відповідача на утримання дитини ОСОБА_4 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору за задоволену вимогу про припинення стягнення аліментів в сумі 1211 грн. 20 коп. В стягненні витрат на правову допомогу в сумі 6000 грн позивачу слід відмовити, у зв'язку недоведеністю факту понесення цих витрат та взагалі факту отримання позивачем правничої допомоги адвоката.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 / на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , присуджених на користь ОСОБА_3 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 / в розмірі однієї чверті його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за судовим наказом, виданим Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області у справі № 398/1213/24 09 квітня 2024 року.
Стягнути з ОСОБА_3 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 / на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 / судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 18.02.2025р.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова