Справа № 589/4495/24
Провадження № 1-кп/589/488/25
23 січня 2025 року м.Шостка
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Шостка Сумської області, громадянина України, студента 3-го курсу НІХТ, фахівець ділянки депо №5 «Нова Пошта», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,-
В середині липня 2022 року, більш точної дати не встановлено, ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів та будучи зареєстрованим в мобільному додатку - месенджеру «Telegram» під обліковим записом « ОСОБА_6 », де познайомився з невстановленою в ході досудового розслідування особою, зареєстрованою під обліковим записом « ОСОБА_7 », назву якого у подальшому було змінено на «Еля», та почав спілкування щодо можливості здійснення незаконного заробітку.
Під час такого спілкування ОСОБА_5 стало відомо, про те, що невстановлена в ході досудового розслідування особа, зареєстрована під обліковим записом « ОСОБА_7 », займається протиправною діяльністю, пов'язаною із заволодінням грошовими коштами громадян шляхом обману, із застосуванням електронно-обчислювальної техніки. ОСОБА_5 , з метою незаконного збагачення, погодився на пропозицію невстановленої особи, займатися разом з нею протиправною діяльністю за грошову винагороду, а саме повинен був відкривати у банківських установах рахунки на своє ім'я та надавати номери своїх банківських карток, на які здійснювалися перерахунки коштів ошуканих осіб, з котрих останній буде залишати невеликий відсоток собі.
Таким чином, ОСОБА_5 вступив у попередню змову з невстановленою особою під обліковим записом « ОСОБА_7 », з метою вчинення шахрайства.
29.01.2023 невстановлена особа, яка діяла за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння особистими даними та грошовими коштами ошуканих осіб, розмістила у соціальній мережі «Facebook» оголошення наступного змісту : «ІНФОРМАЦІЯ_2» та у соціальній мережі «Instagram»: «ІНФОРМАЦІЯ_3», які містили посилання на фішингову веб-сторінку, що імітує офіційні урядові, міжнародні та банківські веб-сайти, які пропонують отримання грошової допомоги, мають спеціальні поля для введення особистої інформації, що становить банківську таємницю.
29.01.2023 близько 14:45 год потерпілий ОСОБА_8 за допомогою власного мобільного телефону, знайшов у соціальній мережі «Facebook» рекламне оголошення: «ІНФОРМАЦІЯ_2», розміщене невстановленою особою, після чого перейшов за посиланням на фішинговий (несправжній) сайт, увів логін та пароль до особистого кабінету у додатку АТ «Райффайзен Банк» і код з смс-повідомлення, отриманого від вказаної банківської установи.
Таким чином потерпілий ОСОБА_8 , будучи введеним в оману щодо можливості отримання грошової допомоги, підтвердив виконання банківської операції, у зв'язку з чим з його банківської картки, емітованої АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 , були перераховані грошові кошти в сумі 9701 грн на банківську картку, емітовану АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_5 .
Того ж дня ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб, на виконання домовленостей з невстановленою особою, перерахував отримані шляхом обману грошові кошти ОСОБА_8 на банківський рахунок, вказаний йому особою, яка зареєстрована під обліковим записом « ОСОБА_7 », за відповідну грошову допомогу, тим самим завдавши потерпілому майнової шкоди на суму 9701 грн.
15.03.2023 близько 14:00 год потерпіла ОСОБА_9 за допомогою власного мобільного телефону, знайшла у соціальній мережі «Instagram» рекламне оголошення з наступним змістом: «ІНФОРМАЦІЯ_3», розміщене невстановленою особою. Після чого ОСОБА_9 , бажаючи отримати грошову допомогу, перейшла за посиланням на фішинговий (несправжній) сайт, самостійно вказала логін та пароль до особистого кабінету у додатку АТ «Райффайзен Банк» та код з смс-повідомлення від вказаної банківської установи.
Таким чином потерпіла ОСОБА_9 , будучи введеною в оману щодо можливості отримання грошової допомоги підтвердив виконання банківської операції, у зв'язку з чим того ж дня о 14:17 год з її банківської картки, емітованої АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_3 були перераховані грошові кошти в сумі 24 750 грн на банківську картку, емітовану АТ «Акцент-Банк» № НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_5 .
Після чого ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб, на виконання домовленостей з невстановленою особою, перерахував отримані шляхом обману грошові кошти ОСОБА_9 на банківський рахунок, вказаний йому особою, яка зареєстрована під обліковим записом « ОСОБА_7 », за відповідну грошову допомогу, тим самим завдавши потерпілій майнову шкоду на суму 24 750 грн.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції до 13.07.2023).
Обвинувальний акт надійшов до суду з угодою про визнання винуватості. Згідно умов останньої сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 190 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, із застосуванням ст. 75 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив затвердити вказану угоду.
Обвинувачений ОСОБА_5 також просив затвердити угоду, зазначив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, він повністю визнає свою вину та вчинив вказане кримінальне правопорушення за зазначених в обвинувальному акті обставин, наслідки укладення угоди розуміє, угода укладена ним добровільно, без будь-якого тиску, впливу, погроз щодо нього або обіцянок.
Захисник підтримав позицію прокурора та обвинуваченого щодо затвердження угоди про визнання винуватості.
Потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надали письмову згоду на укладення угоди.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Обвинувачений беззастережно визнав свою провину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та підтвердив, що він дійсно вчинив кримінальне правопорушення за наведених вище обставин.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений розуміє права, визначені п.п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, взяті на себе зобов'язання, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наслідки її невиконання.
Суд переконався, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання. Своїми підписами обвинувачений та захисник підтвердили обізнаність з умовами угоди та наслідками її укладення.
Факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення суд вважає доведеним, а його дії кваліфікує за ч. 3 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, утриманців не має.
Також суд враховує пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
До пом'якшуючих покарання обставин, суд, згідно ст. 66 КК України, відносить визнання обвинуваченим вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгоджених сторонами виду та міри покарання за ч. 3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі.
З урахуванням наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання, особи обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість застосування ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, яке буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та буде цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинуваченого.
Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна слід скасувати відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
При вирішення питання щодо долі речових доказів, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч. 1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 2 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.
Спеціальна конфіскація, відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне речовий доказ у вигляді мобільного телефону «Samsung», моделі «А12», серійний номер НОМЕР_5 , imei1: НОМЕР_6 , imei2: НОМЕР_7 з сім-картою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_8 , сім-картою ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_9 , сім-картою ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_10 , роутер марки «Netis», моделі «WF2419E», конфіскувати у власність держави.
Керуючись ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 26 вересня 2024 року, укладену між прокурором Шосткинської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:
1) періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18.07.2023 у справі № 589/3625/23 (провадження № 1-кс/589/1029/23).
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20.07.2023 у справі № 589/3625/23 (провадження № 1-кс/589/1055/23).
Речові докази:
- мобільний телефон «Samsung», моделі «А12», серійний номер НОМЕР_5 , imei1: НОМЕР_6 , imei2: НОМЕР_7 , роутер марки «Netis», моделі «WF2419E», сім-карту ПрАТ «Київстар» НОМЕР_8 , сім-карту ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_9 , сім-карту ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_10 , що зберігається в камері зберігання речових доказів Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області - на підставі ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України конфіскувати у власність держави;
- Iphone 14 Pro, imei1: НОМЕР_11 , imei2: НОМЕР_12 , серійний номер НОМЕР_13 , разом з чохлом-бампер до нього, сім-карту з номером НОМЕР_14 , мобільний телефон Iphone Xr, imei1: НОМЕР_15 , imei2: НОМЕР_16 , серійний номер НОМЕР_17 разом з чохлом-бампер до нього, червоного кольору, ноутбук марки «Asus», серійний номер L1NRCV00V66602A, що передані на відповідальне зберігання ОСОБА_10 - залишити останній як власниці;
- мобільний телефон Iphone 12, imei1: НОМЕР_18 , imei2: НОМЕР_19 , серійний номер НОМЕР_20 в чохлі-бампер, платіжну інструкцію на 1 арк. банку «ПриватБанк», що зберігаються у камері зберігання речових доказів Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області - повернути ОСОБА_11 як власнику;
- банківську картку «Монобанк» № НОМЕР_21 , банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_22 , банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_23 , банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_24 , банківську картку «Монобанк» № НОМЕР_25 , банківську картку «Монобанк» № НОМЕР_26 , банківську картку «Izibank» № НОМЕР_27 , що зберігаються у камері зберігання речових доказів Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області - повернути ОСОБА_5 як власнику;
- інформацію, надану АТ «Акцент-Банк» по банківській картці НОМЕР_28 що зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12023030600000070 у Шосткинській окружній прокуратурі - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- DWD-R диск з надписами АТ «УніверсалБанк» вх.2937, DWD-R диск з надписами «БТ-567», що зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12023030580000349 у Шосткинській окружній прокуратурі - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1