Справа № 583/744/25
2-о/583/90/25
"04" березня 2025 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Плотникової Н.Б.
при секретарі - Логвиненко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Охтирка справу за заявою
ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: виконавчий комітет Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3
про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
19.02.2025 року представник заявника подав до суду заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, в якій просить суд встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право власності на житло від 27 травня 1999 року, виданого виконавчим комітетом Охтирської міської ради. Вимоги мотивує тим, що 27.05.1999 р. виконавчим комітетом Охтирської міської ради заявнику та членам його сім'ї було видано свідоцтво про право власності на житло, відповідно до якого членам родини заявника було передано у спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_1 . Однак ім'я заявника у свідоцтві помилково зазначено як « ОСОБА_4 » замість вірного « ОСОБА_4 ». Заявник позбавлений можливості в позасудовому порядку виправити помилку в свідоцтві про право власності на житло, тому вимушений звернутися до суду з вказаною заявою.
Заявник та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені в передбаченому законом порядку, в письмовій заяві представник заявника просить розгляд справи проводити у їх відсутності.
Представник заінтересованої особи - виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений в передбаченому законом порядку, в письмовій заяві просить проводити судові засідання без участі представника заінтересованої особи, позовні вимоги залишає на розсуд суду.
Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені в передбаченому законом порядку, від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, заяву сина ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню зі слідуючи підстав.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України - суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року "Про встановлення фактів, що мають юридичне значення" при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Судом встановлено, що відповідно до паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого Охтирським МРВ УМВС України в Сумській області 06.09.2000 р., ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Охтирка Сумської області та зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 13-14).
В той же час у свідоцтві про право власності на житло від 27 травня 1999 р., виданому виконавчим комітетом Охтирської міської ради, зазначено, що квартира за адресою АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а.с. 7).
Отже, встановлено, що ім'я заявника, зазначене в свідоцтві про право власності на житло від 27 травня 1999 р., не збігається з ім'ям цієї особи, вказаними в паспорті.
Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується, що свідоцтво про право власності на житло від 27 травня 1999 р. належить саме ОСОБА_1 .
Судом встановлено неможливість внесення змін (виправлень) у правовстановлюючий документ в іншому порядку, що підтверджується рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_6 № 76150066 від 19.11.2024 р. про відмову у проведенні реєстраційних дій (а.с. 6).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 20 червня 2019 року в справі № 632/580/17 виснував, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Тобто якщо виникнення цивільного права залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
У постанові від 18 січня 2024 року в справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що до юрисдикції цивільних судів справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам право подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Аналогічні висновки зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постановах від 05 червня 2024 року в справі № 557/1535/23 (провадження № 61-1723св24), від 24 квітня 2024 року в справі № 694/2318/23 (провадження № 61-2911св24), від 08 травня 2024 року в справі № 214/4921/23 (провадження № 61-15863св23) та інших.
Судом встановлено, що заявник звернувся із заявою про встановлення факту належності йому правовстановлюючого документу - свідоцтва про право власності на житло від 27 травня 1999 року, виданого виконавчим комітетом Охтирської міської ради, так як йому було відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою ОСОБА_1 про реєстрацію у державному реєстрі нерухомого майна належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_1 .
Встановлення факту належності заявнику вказаного правовстановлюючого документу необхідно йому для реалізації його прав власника на володіння та розпорядження належним йому майном, а саме, для проведення його державної реєстрації.
Доказів про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження, матеріали справи не містять.
Проаналізувавши докази у справі в їх сукупності суд вважає, що заявником доведено, що свідоцтво про право власності на житло від 27 травня 1999 року, видане виконавчим комітетом Охтирської міської ради, дійсно йому належить, а тому суд вважає необхідним встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право власності на житло від 27 травня 1999 р., виданого виконавчим комітетом Охтирської міської ради.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-81, 247, 265, 315-319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право власності на житло від 27 травня 1999 р., виданого виконавчим комітетом Охтирської міської ради про належність на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: Плотникова Н.Б.