Справа № 583/6287/24
2/583/259/25
03 березня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Сидоренка Р.В.,
при секретарі - Якубович В.В.,
за участю
позивача - ОСОБА_1 ,
її представника, адвоката - Бельського В.М.,
відповідача - ОСОБА_2 ,
законного представника відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача, адвоката - Яценка А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Охтирка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до малолітньої ОСОБА_4 в особі її матері ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -
17.12.2024 року представник позивача подав до суду позовну заяву про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в якій просить суд встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) з ОСОБА_5 , уродженцем м. Охтирки, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу, у період часу з 20.07.2021 року по день смерті.
Вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Охтирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області.
Згідно лікарського свідоцтва від 17.10.2024 року № 260 причиною смерті є ушкодження отримані внаслідок воєнних дій від інших вибухів та осколків.
Ще з молоду ОСОБА_1 та ОСОБА_5 мали дружні стосунки бо проживали в одному під'їзді, що в будинку АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 проживала в квартирі на 6 поверсі, а ОСОБА_5 проживав в квартирі на 9 поверсі разом із матір'ю, хоча був зареєстрований за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_3 . За життя ОСОБА_5 був одружений з ОСОБА_3 . Від шлюбу у них є спільна донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження. Згідно даних інформаційної системи «Судова влада» 25.07.2013 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області у справі № 583/2592/13-ц виніс рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .
Таким чином, ОСОБА_5 на період сумісного проживання із заявницею не перебував у шлюбі. ОСОБА_1 також не перебувала у зареєстрованому шлюбі.
З 20.07.2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 стали проживати разом як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу, піклуватися один про одного. Разом відпочивали, їздили в Екопарк Фельдмана м. Харків, мали спільний бюджет.
ОСОБА_5 мав у власності недобудований будинок розташований в АДРЕСА_3 , тому влітку та восени 2021 року ОСОБА_5 і ОСОБА_1 проживали там, а з похолоданням переїхали до квартири позивачки, де проживали до початку березня 2022 року.
На початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, коли місто Охтирка було піддане обстрілам, 08 березня 2022 року ОСОБА_5 і ОСОБА_1 знову переїхали жити до господарства по АДРЕСА_3 . Протягом цього року проживаючи там вони разом обробляли город, робили ремонт в будинку, облаштували кухню, підключили опалення, встановили ванну, завезли пральну машину, завели курей, восени вбирали врожай, посадили на зиму часник, тобто вели спільне господарство. До них приїжджала мати ОСОБА_5 - ОСОБА_2 , але на ніч вона не залишалася.
На початку грудня у зв'язку з різким похолоданням ОСОБА_1 та ОСОБА_5 переїхали жити до квартири заявниці.
В серпні місяці 2022 року ОСОБА_5 дали першу повістку до ІНФОРМАЦІЯ_6 , а в грудні 2022 року другу. Коли у грудні він з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_6 йому сказали чекати.
У січні 2024 року його призвали до лав ЗСУ. Спочатку він проходив підготовку, а з 23.02.2023 року проходив військову службу в НОМЕР_2 мобільному прикордонному загоні Державної прикордонної служби України, що підтверджується довідкою виданою військовою частиною.
По мірі можливості ОСОБА_5 приїздив до ОСОБА_1 , на 2 дні коли проходив підготовку, на 9 днів під час відпустки в грудні 2023 року, на 15 днів під час відпустки в кінці травня 2024 року, на 1 день на початку серпня 2024 року, і в останній раз на декілька днів під час відпустки у вересні 2024 року. Коли ОСОБА_5 приїздив до м. Охтирка, то звав друзів і знайомих, а ОСОБА_1 готувала і вони разом зустрічали гостей. Останній раз коли ОСОБА_5 приїздив, то 20.09.2024 року він запропонував ОСОБА_1 одружитися, на що вона дала згоду. В цей день вони разом ходили до ювелірного магазину, де купили обручки Столичної ювелірної фабрики, що підтверджується відповідними фотографіями та фіскальним чеком про придбання обручок. Весілля планували справити у жовтні - листопаді 2024 року коли ОСОБА_5 візьме додаткову відпустку за сімейними обставинами.
За час спільного проживання ОСОБА_5 і ОСОБА_1 для їх потреб було придбано наступні побутові речі: зварювальний інвертор Каіsег; телевізор Хіаоmі; піч мікрохвильову побутову; м'ясорубку Моulinех; світильник LED, імпульсний зарядний пристрій для АКБ ХОКО, що підтверджується відповідними видатковими накладними, фіскальними чеками Похованням займалася позивач та мати покійного, замовляли кафе та купували все необхідне для поховання, що підтверджується рахунком та відповідним фіскальним чеком.
Таким чином, з 20.07.2021 року і по день смерті ОСОБА_5 весь час ОСОБА_5 та ОСОБА_1 проводили разом, в тому числі з друзями, піклувалися один про одного як чоловік та дружина, разом зустрічали гостей та ходили в гості, разом святкували різні свята, у тому числі Новий рік, та дні їх народження, день народження його мами. Разом вели спільне господарство, мали спільний бюджет, придбавали у власність побутові речі, здійснювали ремонт недобудованого будинку, що належав ОСОБА_5 , провели туди Інтернет, що свідчить про перебування позивачки та ОСОБА_5 у фактичних сімейних відносинах. Встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу необхідне заявниці для отримання одноразової грошової допомоги, яку виплачуються членам сім'ї загиблого.
02.01.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позов у якому ті зазначили про необґрунтованість заявлених позовних вимог. Так, відповідно до положень п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» визначено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору». Згідно зі ст. 16-1 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у пп. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, право на призначення отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця.
Зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_7 ніяким чином не порушував права позивача, не повинен відповідати за пред'явленим позовом, а тому не є належним відповідачем у справі.
Сам по собі факт перебування позивачки з загиблим у близьких стосунках, не може свідчити про те, що вони проживали в зазначений період однією сім'єю.
Позивачкою не надано достатніх та допустимих доказів, які б свідчили про наявність спільних обов'язків саме як подружжя, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про спільне проживання як чоловіка та жінки, тобто наявність сім'ї, зокрема, що позивачка з ОСОБА_5 постійно спільно проживали, мали спільний бюджет, харчування, мали спільні витрати на купівлю майна спільного користування, брали участь в утриманні житла, ремонті, тобто відсутнє підтвердження реальності сімейних відносин, які притаманні подружжю у в розумінні статті 3 СК України.
Позивач та її представник в судовому засіданні заяву підтримали, просять її задовольнити та пояснили, що позивач дійсно з 20.07.2021 р. проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 , вела з ним спільне господарство, мала спільний бюджет, робили спільні придбання за обставин викладених у позовній заяві.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з'явився. У поданому відзиві зазначене прохання проводити розгляд справи по суті без участі їхнього представника.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявила про повне не визнання заявлених вимог та заперечила факти та обставини вкладені у позові. Так, вона вказала на те, що син мешкав разом із нею в квартирі по АДРЕСА_4 . Ще вона подарувала йому господарство по АДРЕСА_3 . На початку війни вона на декілька тижнів виїздила в евакуацію в Полтавську область, але потім повернулась та мешкала в будинку по АДРЕСА_3 . У цьому будинку вона має власне господарство, тримала кролів та курей. Позивач відвідувала сина та перебувала компаніях під час зустрічей за цією адресою, однак постійно із сином вона там не проживала, спільного господарства вони не вели. Кури там були тільки її особисті, тримала кролів і город садила вона особисто. Ніяких значних капіталовкладень будинок не потребував, певні поліпшення її син робив виключно за власний рахунок, а не за спільні кошти. Позивач нічого фізично не працювала у господарстві. Позивач не мала ніякого місця роботи і син розповів їй що позичив ОСОБА_1 гроші близько 50000 грн., що вона не сприйняла позитивно. Взагалі, син називав позивачку подругою, а на її запитання з приводу придбання обручок говорив, що до закінчення війни одружуватись не збирається.
Представник відповідача адвокат Яценко А.О. також заявив про повне невизнання заявленої вимоги з огляду на недоведеність обставин та фактів викладених у позові.
Законний представник відповідача ОСОБА_3 заявила про повне не визнання заявлених вимог та вказала на те, що із загиблим ОСОБА_5 вони уклали шлюб у 2007 р. і мають спільну дочку ОСОБА_4 . Як і у багатьох, у них також в сімї мали місце непорозуміння, через що у 2013 р. шлюб між ними був розірваний. Проте вони до літа 2021 проживали спільно. Через вплив позивачки її колишній чоловік пішов до неї. Проте це не були фактичні подружні стосунки. Незважаючи на це ОСОБА_5 постійно спілкувався із її донькою, як до так і після того, як його мобілізували до лав Збройних Сил України. На початку широкомасштабної агресії він допомагав їй з ремонтом пошкодженої внаслідок бомбардувань квартири.
У судовому засіданні були допитані свідки з боку позивача.
Так, ОСОБА_10 в суді пояснила, що вона працює лікарем гінекологом у Охтирській ЦРЛ. Позивачка ОСОБА_1 є її давньою подругою і їй відомі усі обставини життя останньої. Вона неодноразово відвідувала подругу в квартирі за місцем мешкання та в липні 2021 р. помітила, що разом із нею проживає чоловік, як дізналась пізніше - ОСОБА_5 .. Зрозуміла, що він у неї мешкав, оскільки той перебував у власному одязі. В квартирі перебували речі останнього. Пізніше подруга розповіла про стосунки між ними. Пам'ятає, як позивачка та загиблий разом захворіли на ковід і перебували разом у вищезазначеній квартирі, а вона як лікар, відвідувала їх та надавала необхідну допомогу. У березні 2022 р. ОСОБА_1 зверталась до неї з приводу допомоги батьку ОСОБА_5 , який захворів на тяжку хворобу, однак останній помер. Коли ОСОБА_5 був призваний до лав ЗСУ ОСОБА_1 надсилала йому на службу потрібні речі. Вона була свідком їхніх спілкувань по телефону. Подруга повідомляла, що ОСОБА_5 зробив їй пропозицію та подарував власну обручку. Знає, що вони не планували розписуватись швидко, бо мали намір влаштувати свято. Видно було що вони кохали одне одного. Їй також відомо що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 планували придбати авто. Знає зі слів, що вони деякий період проживали у будинку ОСОБА_5 по АДРЕСА_3 .
Допитана як свідок ОСОБА_14 пояснила, що з позивачкою вона знайома близько 12 років із часу коли та займалась торгівлею на ринку. Остання влітку 2021 р. замовляла у неї товар із певною знижкою, який вони підвозили до будинку за місцем мешкання ОСОБА_1 . За товаром виходив ОСОБА_5 .. Тоді з'ясувалось що вони мешкають разом. Із ОСОБА_5 виявився знайомий її чоловік тому вони підтримували стосунки між собою, періодично збирались та проводили час. Вони з чоловіком були в гостях у ОСОБА_1 , як за її місцем мешкання у квартирі, так і в будинку ОСОБА_5 по АДРЕСА_3 . Видно, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 жили як сім'я, мали спільний побут. Їй відомо, що в будинку на пров. Бригадирському вони робили ремонт. Коли вони перебувала в гостях у будинку ОСОБА_5 водив її чоловіка то погреба та показував консервацію. При цьому пояснював, що її робила ОСОБА_1 . Також ОСОБА_5 повідомляв про придбання каблучок та говорив про намір влаштувати весілля. Матері ОСОБА_5 в будинку не бачила.
Допитана як свідок ОСОБА_19 пояснила, що вона є подругою позивачки ще із шкільних років. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 мешкали у одному під'їзді багатоповерхівки і у них деякий час були стосунки ще в позашкільний період. Потім кожен із них створив свою сімю. ОСОБА_5 розлучився значно раніше, а ОСОБА_1 припинила стосунки з попереднім чоловіком десь на початку 2021 року. З цього часу вони знов почали зустрічатись, а після того, як син ОСОБА_1 , який мешкав разом із нею в однокімнатній квартирі, поїхав проживати до м. Києва, ОСОБА_5 перейшов до неї і вони почали спільно проживати. Їй відомо, що ОСОБА_5 обладнав раковину в квартирі позивачки. Коли почалась війна і після значних бомбардувань, що відбулись 08.03.2022 р., вони переїхали жити до будинку по АДРЕСА_3 . Влітку почали там робити деякий ремонт (систему опалення, санвузол). ОСОБА_1 до будинку провела Інтернет. Вони разом садили город та завели курей. ОСОБА_1 також робила консервацію. Там також були кури і кролі, що їх тримала матір ОСОБА_5 , але вони тримались окремо. Грядка також була розподілена, по межі проходила стежка. Матір ОСОБА_5 також бачила в господарстві, остання поралась на городі та з курми, проте у цьому будинку разом із сином і позивачкою не мешкала. Пам'ятає, що коли перебувала в евакуації в м. Полтаві, то на прохання ОСОБА_1 купувала та передавала ліки для батька ОСОБА_5 та інші необхідні речі для них. Через матір ОСОБА_5 передавала придбане для ОСОБА_1 взуття. В зимовий період вони мешкали у квартирі ОСОБА_1 . Знає, що ОСОБА_1 разом із ОСОБА_5 їздили на різні екскурсії. Коли ОСОБА_5 призвали до лав ЗСУ ОСОБА_1 повернулась жити в квартиру. Гуртом проводжали ОСОБА_5 в армію, згодом збирались та купували йому необхідні речі (продукти) та допомагали ОСОБА_1 відправляти їх поштою. ОСОБА_5 також власні речі, що були йому не потрібні повертав поштою ОСОБА_1 . ОСОБА_5 неодноразово приїжджав у відпустки саме до ОСОБА_1 і проводив час із нею. Вони неодноразово збирались у нього, як в будинку, так і у квартирі ОСОБА_1 , проводили час. Вона також була разом із своїм чоловіком. ОСОБА_1 їй розповіла про придбані обручки та намір зареєструвати шлюб коли ОСОБА_5 нададуть ще одну відпустку. Знає, що позивач приймала участь у похованні ОСОБА_5 , зокрема оплачувала поминальний обід. Також їй відомо, що особисті речі чоловіка командир передав саме їй. Жили вони однією сімє'ю. ОСОБА_5 пересилав ОСОБА_1 гроші, бо вони збирали на будинок та на авто.
Допитаний як свідок ОСОБА_23 пояснив, що він є чоловіком попереднього свідка, а та, у свою чергу, є подругою та кумою позивачки. Йому відомо про попередні стосунки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ще змолоду. ОСОБА_5 він також знав, але тісно затоваришував із ним з того часу як той зійшовся з позивачкою. Знає, що вони спочатку зустрічались, а коли син ОСОБА_1 переїхав до Києва , ОСОБА_5 перейшов жити до неї в квартиру. Були з дружиною неодноразово у них в гостях, як у квартирі, так і в господарстві, що на пров. Бригадирському. Знає, що ОСОБА_5 робив в будинку санвузол. В господарстві у ОСОБА_5 та ОСОБА_1 була відокремлена земельна ділянка, на якій вони вирощували овочі. Також вони окремо тримали курей. У матері ОСОБА_5 була своя частина земельної ділянки та окремо кури й кролі. Він працює в колективному господарстві та, оскільки мав можливість, надавав допомогу ОСОБА_5 з кормом для його курей. В господарстві він був досить часто та бачив матір позивача, яка поралась із своїм господарством, проте ввечері вона там не залишалась, так як в будинку лише одна кімната. Коли ОСОБА_5 призвали до лав ЗСУ ОСОБА_1 збирала його в армію. Він же з ним періодично спілкувався телефоном, і, так як у ОСОБА_1 хвора нога, допомагав разом із дружиною їй підправляти ОСОБА_5 речі поштою. Коли ОСОБА_5 приїздив на вихідні та у відпустки, вони продовжили зустрічатись в компанії. Йому відомо, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 купили обручки та мали намір зареєструвати шлюб, про що їм розповіли. Спочатку вони хотіли побратись відразу, але ОСОБА_5 вирішив скористатись правом на відпустку та організувати святкування. ОСОБА_5 та ОСОБА_1 мали сімейні стосунки.
Свідок ОСОБА_25 повідомив, що він товаришував із загиблим ОСОБА_5 на протязі тривалого часу. Він також спочатку жив із ними у одному під'їзді будинку і знає про їхні стосунки ще з молодого віку. Проте вони виявились нетривалими і кожен із них створив свою сім'ю. ОСОБА_5 розлучився раніше, а коли у 2021 р. ОСОБА_1 припинила стосунки із своїм чоловіком, вони почали зустрічатись. Із літа 2021 р. ОСОБА_5 мешкав разом із нею в її квартирі. Він був у них в гостях як у квартирі, де бачив особисті речі ОСОБА_5 , так і в господарстві по пров. Бригадирівському. В господарстві вони тримали курей, були там і кролі. Коли ОСОБА_5 вже перебував у лавах ЗСУ він розповів про те, що з ОСОБА_1 придбали обручки, однак також повідомив, що вони зареєстрували шлюб ще у 2023 р. Лише за декілька місяців з'ясував про те, що ця інформація виявилась не правдивою. Стверджує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 жили як одна сім'я. Похованням ОСОБА_5 займались матір та ОСОБА_1 .
Допитаний як свідок ОСОБА_26 показав, що ОСОБА_5 він знав на протязі близько 10 останніх років, а з ОСОБА_1 той його познайомив влітку 2021 р. та повідомив, що вони мешкають разом. До неї він відносився як до своєї дружини. Він допомагав перевозити холодильну камеру, що належить ОСОБА_1 , з продовольчого ринку до його господарства, що по АДРЕСА_3 . Він знає, що мешкали вони спочатку в квартирі ОСОБА_1 , потім перейшли в будинок за вищезазначеною адресою. В квартирі він не був, а от до будинку його запрошували. Відомо, що ОСОБА_5 робив санвузол. ОСОБА_5 та ОСОБА_1 тримали курей. Бачив у дворі і матір ОСОБА_5 , яка у цей час поралась по господарству. Коли ОСОБА_5 востаннє прийшов у відпустку, то він думав, що той з ОСОБА_1 вже офіційно зареєстрував шлюб, бо жили вони як одна сім'я, і відносились одне до одного саме таким чином.
Допитана як свідок ОСОБА_28 показала, що вона є фізичною особою підприємцем має магазин недалеко від пров. Бригадирського, де мешкали ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , та надавала ОСОБА_1 послуги косметичного характеру з урахуванням наявного захворювання в останньої. Надавала таку допомогу за місцем мешкання ОСОБА_1 у її квартирі. У 2021 р. в квартирі почав мешкати ОСОБА_5 , який поводив себе як її чоловік. Також неодноразово вони приходили до її магазину скуплятись. Коли вони купили обручки, то зайшли до її магазину. Там ОСОБА_1 показувала їй обручки та повідомила, що ОСОБА_5 зробив пропозицію, на яку та погодилась. Також вони повідомили, що офіційно оформлять стосунки коли ОСОБА_5 нададуть додаткову відпустку. Їй відомо, що ОСОБА_1 збирала та відправляла ОСОБА_5 посилки за місцем проходження служби, а у відпустки він приїжджав саме до неї.
З боку відповідачів були допитані наступні свідки.
Допитаний як свідок ОСОБА_29 пояснив, що він мешкає по АДРЕСА_3 , а це поруч із домоволодінням загиблого ОСОБА_5 .. У їхньому дворі він ніколи не був, проте через огорожу бачив, що в їхньому господарстві тримались кури та кролі, а матір ОСОБА_5 . ОСОБА_2 поралась із ними. Також вона постійно поралась на городі. Він не бачив, щоб город був поділений навпіл. ОСОБА_5 також коли був вдома постійно займався господарством. Позивачку ОСОБА_1 він бачив там всього близько 2х разів. При цьому на городі він її не бачив.
Допитана як свідок ОСОБА_31 пояснила, що вона є добре знайомою із ОСОБА_2 та на протязі значного часу підтримує із нею приятельські стосунки. Одного разу донька останньої запросила її до себе додому на чай. У той час туди прийшла ОСОБА_2 разом із сином ОСОБА_5 . Остання була не в настрої через те, що її син придбав каблучки та позичив 50000 грн, про що розповіла їй. На пров. Бригадирівському. ОСОБА_2 тримає курей та кролів, а позивачку вона бачила тільки на похованні.
Допитана як свідок ОСОБА_32 пояснила, що є кумою загиблого ОСОБА_5 та підтримує добрі стосунки із ОСОБА_3 .. Стверджує, що ОСОБА_5 не мешкав однією сім'єю із ОСОБА_1 , а їхні стосунки носили характер періодичних зустрічей. ОСОБА_5 міг мати такі ж стосунки і з іншими жінками. Їй відомо що ОСОБА_1 застосовуючи різні прийоми, у т.ч. ворожіння, фактично розбила сім'ю ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .
Допитаний як свідок ОСОБА_33 пояснив, що ОСОБА_5 був його кумом. Він його знає ще з 2009 року та тісно спілкувався із ним до 2020 року. Потім вони почали зустрічатись рідше. У 2022 р. він пішов на службу і вони не бачились до осені 2024 р. Тоді він спілкувався з ОСОБА_5 у батьків дружини його доньки. Останній пояснював, що мешкає у матері. З приводу стосунків із позивачкою та про можливий намір одружитись він йому нічого не говорив. Позивачку він вперше побачив на похованні.
Допитаний як свідок ОСОБА_35 пояснив, що по АДРЕСА_5 , а саме - по сусідству з господарством ОСОБА_2 розташоване житло його матері, яка має похилий вік і яку він постійно відвідує. Із загиблим ОСОБА_5 від знайомий близько 6 років. Останній декілька разів допомагав йому викошувати траву в господарстві матері. Востаннє він це робив у 2022 році. На грядці він бачив тільки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , який працював по господарству. Йому відомо, що саме ОСОБА_2 утримує в господарстві кролів та курей. Позивачку він не пригадує, проте можливо вона і була в компаніях які періодично збирав ОСОБА_5 на подвір'ї господарства.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, покази свідків, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Також ст. 12 Конвенції встановлено і право на шлюб.
Згідно із ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що «згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України)».
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Факт спільного проживання, сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю. Подібні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі № 180/2536/18 (провадження № 61-18579св19), від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18 (провадження № 61-17111св20).
Відповідно до Хартії прав сім'ї, сім'я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства.
Таким чином, при з'ясуванні наявності чи відсутності підстав вважати, що загиблий ОСОБА_5 та ОСОБА_1 проживали однією сім'єю, підлягають встановленню в сукупності такі факти, як спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов'язків.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показами свідків.
Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 починаючи із 12.03.1996 р. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Охтирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Охтирському районі Сумської області.
Згідно лікарського свідоцтва від 17.10.2024 року № 260 причиною смерті є ушкодження отримані внаслідок воєнних дій від інших вибухів та осколків.
За життя ОСОБА_5 був одружений з ОСОБА_3 . Від шлюбу у них є спільна донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження. Згідно даних інформаційної системи «Судова влада» 25.07.2013 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області у справі № 583/2592/13-ц виніс рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .
Згідно довідки виданої виконкомом Охтирської міської ради від 25.04.2024 позивач ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8 мешкав за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно довідки від 18.05.2023 р. молодший сержант ОСОБА_5 проходив військову службу в НОМЕР_2 мобільному прикордонному загоні.
Судом були досліджені копії світлин із зображенням в обіймах або такими, що тримаються за руки позивачки ОСОБА_1 та загиблого ОСОБА_5 на фоні подвір'я, у садку, біля новорічної ялинки, навпроти городу, в приміщенні. Серед них ОСОБА_5 на двох світлинах одягнений у військовий однострій.
Також судом були досліджені скріншоти з камер відео спостереження із зафіксованими датою та часом (20.09.2024; 13:20 та 13:29) на яких видно ОСОБА_1 та загиблого ОСОБА_5 біля прилавку в ювелірному магазині.
На іншій світлині у відкритій коробці ювелірної фабрики «Столична» мається дві каблучки з бирками із зазначенням ваги, розміру та ціни товару. Поруч розміщений чек на придбання товару зі знижкою із датою - 20.09.2024.
Факт придбання наступних побутових речей: зварювального інвертора Каіsег; телевізора Хіаоmі; печі мікрохвильової побутової; м'ясорубки Моulinех; світильника LED, імпульсного зарядного пристрою для АКБ ХОКО, підтверджується відповідними видатковими накладними, фіскальними чеками. Витрати на поховання, а саме - поминальний обід та ритуальні послуги, підтверджуються наданими позивачкою рахунком та відповідним фіскальним чеком.
Позивач, звертаючись до суду та посилаючись на надані нею докази, в тому числі і показання свідків, просила встановити факт її проживання з ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з метою реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, щодо проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 315 ЦПК України, якщо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу пов'язано зі спором про право, вимога про встановлення такого факту розглядається у позовному провадженні.
Позивач вказує, що встановлення цього факту пов'язане з її бажанням реалізувати право на отримання частини одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Відповідно до ч. 4 ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно з ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» зі змінами визначено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень. Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов'язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.
Розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", визначається відповідно до абзацу другого підпункту "а" пункту 1 статті 16-2 зазначеного Закону.
Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється особам, зазначеним в особистому розпорядженні загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, або особам, зазначеним у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України "Про Національну поліцію" та пункті 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням положень абзаців четвертого і п'ятого цього пункту.
Розподіл часток одноразової грошової допомоги у разі відмови однієї з осіб, зазначених в особистому розпорядженні, або відмови однієї з осіб, зазначених у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України "Про Національну поліцію" та пункті 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", від отримання одноразової грошової допомоги, а також у разі, коли одна із таких осіб у трирічний строк з дня виникнення права на отримання допомоги не реалізувала своє право на отримання одноразової грошової допомоги, здійснюється відповідно до вимог статті 118-3 Кодексу цивільного захисту України, статті 100 Закону України "Про Національну поліцію" та статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Аналізуючи подані до суду докази, як окремо кожен, так і в сукупності між собою, з урахуванням стандарту більшої переконливості суд дійшов висновку, що позивачем до суду надані належні, допустимі та достатні докази, які в своїй сукупності та кожен окремо доводять факти, викладені в позові, на підтвердження вимог позивача, а відповідачем не надано належних доказів на спростування викладених ним обставин.
Так, позивачем була надана сукупність доказів, як-то покази свідків, письмові докази, кожен із яких сам по собі не може мати вирішальне значення, проте в сукупності надають суду підстави прийти до висновку про наявність у відносинах позивачки та загиблого таких ознак сімї, як наявність спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання майна, його ремонт, наявності сімейних обов'язків, наміру та подальшому приготуванні до офіційного укладення шлюбу.
Свідки сторони відповідача не були безпосередніми очевидцями стосунків між позивачкою та загиблим та ґрунтуються переважно на їхніх припущеннях та почутому від матері загиблого відповідача ОСОБА_2 .. Тому доводи відповідачів про епізодичний характер стосунків між загиблим та позивачкою є непереконливими з огляду на відсутність підтверджень достатніми, належними доказами.
З огляду на викладене позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.
Проте, суд погоджується із доводами ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що дана установа не є належним відповідачем, оскільки, не є тим органом діями чи бездіяльністю якого у межах предмета спору та мети звернення до суду, не визнається, оспорюється чи порушується право позивачки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 77-81, 263-265, 294, 315-319 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до малолітньої ОСОБА_4 в особі її матері ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ,про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 20 липня 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 04.03.2025
Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко