Справа № 583/6011/24
2/583/207/25
03 березня 2025 року м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Соколової Н.О.,
з участю секретаря судового засідання Верби Н.О.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки ОСОБА_2 ,
представника третьої особи Гончар С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду № 6 справу № 583/6011/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Охтирської міської ради про позбавлення батьківських прав,
встановив:
29.11.2024 до суду звернулася представник позивачки і просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої вимоги мотивує тим, що її донька ОСОБА_3 є матір'ю - одиначкою, яка має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідачка після народження сина ОСОБА_6 не проявляла материнських почуттів, почала зловживати алкогольними напоями. Під час другої вагітності ОСОБА_3 не припинила вживати спиртні напої, перестала ночувати вдома, не доглядала сина. Після народження доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ситуація не змінилася, відповідачка не стала відповідально ставитися до своїх батьківських обов'язків, будь - яких материнських почуттів до дітей не проявляла.
На даний час ОСОБА_3 не приймає участі у вихованні, не займається розвитком дітей, вдома не перебуває, якщо повертається додому то в стані алкогольного сп'яніння, влаштовує сварки та вживає ненормативну лексику.
За вчинення сімейного насильства та за неналежне виконання батьківських обов'язків відповідачка була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 та за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Крім того, вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26.04.2024 її було визнано винуватою та засуджено за скоєння злочинів, передбачених ч. 1 ст. 303, ч. 2 ст. 303 КК України.
Дітьми від народження і по цей час опікується позивачка, яка самостійно несе витрати на їх утримання та виховує онуків, вирішує усі питання щодо забезпечення їх нормального фізичного та психологічного розвитку. Старший онук ОСОБА_6 має затримки розвитку мови, встановлений відповідний діагноз. Однак, оскільки позивачка не є законним представником, вона обмежена у прийнятті будь - яких рішень щодо лікування дитини, а мати дітей ОСОБА_3 не цікавиться здоров'ям дітей та їх лікуванням.
Просить суд з урахуванням всього вищевикладеного задовольнити вимоги та позбавити батьківським прав ОСОБА_3 відносно її неповнолітніх дітей.
06.12.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
17.01.2024 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.
Відповідачка, будучи належним чином сповіщеною про час та місце судового розгляду через оголошення на сайті «Судова влада», в судове засідання не прибула, правом на подачу відзиву не скористалася.
Представник органу опіки та піклування Охтирської міської ради в суді не заперечувала проти задоволення позову, зазначивши, що відповідачка взагалі не бере участі в житті дитини, тому наявні всі підстави для позбавлення її батьківських прав. Також зазначила, що після направлення висновку до суду особисто мала розмову з відповідачкою. Остання зазначила, що наміру приходити до суду вона не має. Зараз живе тимчасово у знайомих, адресу назвати відмовилась. Також зазначила, що її мати ОСОБА_8 піклується про її дітей. Представник третьої особи також надала письмові пояснення ОСОБА_3 , в яких зазначено, що ОСОБА_3 нейтрально ставиться до позбавлення батьківських прав. Їй байдуже на наявність у суді вказаної справи, до суду вона не піде.
Беручи до уваги згоду позивача, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду повідомила, що є сусідкою ОСОБА_1 вже як 20 років. ОСОБА_3 знає з дитинства. Коли ОСОБА_10 зустрічалася з хлопцем, народила дитину, потім народила другу дитину. Однак дітьми займається бабуся і прабабуся. Останній раз свідок бачила відповідачку влітку 2024 року.
Свідок ОСОБА_11 зазначила, що ОСОБА_8 є її похресницею. Після того, як ОСОБА_10 вийшла заміж та народила дітей, почала вести аморальний спосіб життя. Дітьми на даний час взагалі не цікавиться. Вихованням та доглядом дітей займається бабуся - ОСОБА_8 .
Суд заслухавши позивачку і її представника, представника третьої особи, свідків, дослідивши докази у справі, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. ст. 51, 52, 55 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою, діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтею 150 СК України встановлено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, до яких, серед інших, належить і обов'язок піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
В преамбулі до Конвенції про права дитини, зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні.
Згідно з ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року (ратифікована 27.02.1991 року), держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою Україною 27.02.1991, що набрала чинності для України 27.09.1991, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Частинами 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Положеннями ст. 141 СК України визначено, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до положень ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності; батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини, але всупереч зазначеним вимогам закону відповідач свої зобов'язання щодо виховання та розвитку дитини не здійснює.
Статтею 164 СК України визначені підстави позбавлення батьківських прав.
Так, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
У ч. 2 п. 16 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Встановлено, що позивачка є рідною матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується паспортом позивачки та свідоцтвом про народження відповідачки серія НОМЕР_1 ( а.с. 6-8).
Відповідно до свідоцтв про народження ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено актовий запис №234, свідоцтво серія НОМЕР_2 , ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено актовий запис №264, свідоцтво серія НОМЕР_3 ( а.с. 11-12).
В свідоцтвах про народження дітей ОСОБА_3 записана матір'ю.
Як вбачається з витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження відомості про батька ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначені відповідно до частини першої статті 135 СК України ( а.с. 14, 15).
Згідно з довідки, виданої Відділом з питань реєстрації Охтирської міської ради про кількість зареєстрованих осіб за адресою АДРЕСА_1 , за даною адресою зареєстровані: ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 ( а.с. 19). Аналогічні дані надані виконавчим комітетом Охтирської міської ради (а.с. 20).
Відповідно до постанов, ухвалених Охтирським міськрайонний судом Сумської області від 21.10.2021 справа №583/4031/21 та від 15.11.2021 справа №583/4055/21, ОСОБА_3 була притягнута до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та за ч. 1 ст. 184 КУпАП ( а.с. 23-26).
Вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26.04.2024 у справі №583/1942/24 , ОСОБА_3 визнано винуватою у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст. 303 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання чотири роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на один рік, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України ( а.с.21-22).
Як вбачається з медичної документації дитини ОСОБА_4 , він виявляє затримку розвитку мови, потребує консультацій та лікування ( а.с. 16-17).
Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем роботи, має стабільний дохід, разом із онуками проживає у будинку своєї матері - ОСОБА_12 за адресою АДРЕСА_1 ( а.с. 27-31).
Відповідно до частин 4 та 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Так, з висновку органу опіки і піклування (виконавчий комітет) Охтирської міської ради щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_4 та малолітньої доньки ОСОБА_5 , вбачається, що ОСОБА_3 самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до малолітніх дітей, без поважних причин залишила їх без материнської турботи, веде аморальний спосіб життя, що свідчить про наявність підстав для позбавлення її батьківських прав щодо малолітніх дітей. Виходячи із вищевикладеного орган опіки та піклування Охтирської міської ради вважає доцільним позбавити ОСОБА_3 батьківських прав.
Таким чином, суд вважає, що зібраними у справі доказами підтверджено, що відповідачка не цікавиться життям та здоров'ям своїх малолітніх дітей, матеріально не допомагає, дітей не відвідує, не спілкується з ними, не піклується про фізичний і духовний розвиток протягом тривалого часу, таким чином ухиляється від своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дітей, а тому приходить до висновку про наявність підстав для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, так як це відповідатиме найкращим інтересам дитини.
З огляду на задоволення позову, судові витрати підлягають відшкодуванню відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Третя особа: Служба у справах дітей Охтирської міської ради, Україна, Сумська область, м. Охтирка, вул. Перемоги, 1.
Суддя Охтирського міськрайсуду
Сумської області Наталія СОКОЛОВА