Справа № 581/80/25
Провадження № 2/581/157/25
04 березня 2025 року с-ще Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., розглянувши у заочному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання двох малолітніх дітей,
Сутність заявлених до суду вимог
У січні 2025 року адвокат Маківський В.В. в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, у якому порушував питання про розірвання шлюбу ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_2 , який зареєстрований 06 травня 2016 року виконавчим комітетом Саївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, актовий запис №01, та стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 аліментів на утримання двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 усіх видів заробітку платника аліментів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення дітьми повноліття. Зазначав, що у шлюбі позивачкою з відповідачем народжено двоє дітей: сина ОСОБА_4 та дочку ОСОБА_5 . Однак шлюбне життя між сторонами не склалося через відсутність взаємопорозуміння між ними, внаслідок чого почали виникати сварки, вже тривалий час кожен із них живе окремим життям та своїми інтересами, сім'я фактично припинила своє існування, сторони проживають окремо та не ведуть спільного господарства, шлюбних відносин не підтримують, а тому позивачка уважала, що подальше збереження шлюбу є неможливим. На день звернення до суду позивачка з відповідачем не проживає однією сім'єю, а відповідач у свою чергу не приймає участі в утриманні дітей, не спілкується з ними, матеріально не допомагає. Крім того, відповідач офіційно працевлаштований у Беївському ліцеї на посаді «кочегар», розмір заробітної плати позивачці не відомий. Просила суд позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Позиції позивача, відповідача по даній справі
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи завчасно та належним чином повідомлена.
Представник позивачки ОСОБА_6 подав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачки, про підтримання заявлених позовних вимог у повному обсязі, надав згоду на заочний розгляд справи.
Відповідач до суду повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений відповідно до п.п.4,8 ст.128 ЦПК України за зареєстрованим місцем проживання, заперечень проти позову не подав.
Процесуальні дії суду у даній справі
Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 30 січня 2025 року у даній справі відкрито провадження, призначено судове засідання по розгляду справи по суті на 19 лютого 2025 року о 09 год 00 хв. 19 лютого 2025 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 04 березня 2025 року до 13 год 20 хв у зв'язку з неявкою у судове засідання сторін по справі. 04 березня 2025 року ухвалено заочне судове рішення по справі за згодою позивачки в особі її представника.
Установлені судом фактичні обставини справи
06 травня 2016 року виконавчим комітетом Саївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області зареєстровано шлюб між сторонами по справі, актовий запис № 01 (а.с.8).
У шлюбі позивачка від відповідача народила сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9,10).
Шлюбне життя сторін не склалося, між сторонами відсутнє взаєморозумінн, стали частими сварки, сторони припинили подружні відносини та на день вирішення даного спору проживають окремо один від одного.
Позивачка є особою працездатного віку, має зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , фактично проживає окремо від відповідача разом із малолітніми дітьми у АДРЕСА_2 (а.с.5,6,7).
Відповідач є особою працездатного віку, є зареєстрованим в АДРЕСА_3 , проживає окремо від позивачки та спільних дітей в АДРЕСА_4 (а.с.12 зворотна строна).
Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі:
а) по вимозі про розірвання шлюбу:
Частиною першою ст.110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з частиною третьою ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.
Відповідно до ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
б) по вимозі про стягнення аліментів:
Статтею 180 СК України визначений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд ураховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 6) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з положеннями ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7,8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. До цього, суд ураховує, що батьки зобов'язані піклуватися про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, забезпечувати необхідне харчування, медичний догляд, лікування дітей, створювати умови для проживання, виховання та розвитку дитини, утримувати дітей на нормальному рівні матеріального забезпечення. 17 травня 2017 року внесено зміни до ч.2 ст.182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не можу бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Висновки суду по суті заявлених вимог:
а) по вимозі про розірвання шлюбу:
Із урахуванням установлених обставин справи, суд уважає, що між сторонами виник сімейний спір з приводу розірвання шлюбу подружжям, яке має двох спільних малолітніх дітей. Зазначені правовідносини врегульовані вищенаведеними нормами права.
Із огляду на небажання позивачки вживати заходів на примирення з відповідачем, ураховуючи втрату сторонами поваги та взаєморозуміння один до одного, наявність між сторонами протилежних поглядів на шлюб та сімейне життя, припинення між сторонами шлюбно-сімейних відносин, приймаючи до уваги категоричну позицію позивачки про небажання перебувати у шлюбі при недоведенні суду відповідачем своєї позиції по суті пред'явленого позову, суд уважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, збереження сім'ї за таких обставин є неможливим, а тому шлюб належить розірвати.
На думку суду, розірвання шлюбу між сторонами у даній справі в судовому порядку є втручанням держави у сімейне життя сторін, проте воно ґрунтується на чітких та передбачуваних для них нормах чинного сімейного закону, узгоджується з метою захисту прав сторони позивача на припинення сімейних відносин із відповідачем й відповідає потребі у встановленні розумного балансу між вищеустановленими інтересами позивачки і фактичним небажанням відповідача покращувати шлюбно-сімейні відносини з позивачкою, а також з ймовірним інтересом кожної зі сторін на створення інших сімей та реєстрацію нових шлюбів (така правова позиція суду випливає зі змісту п.1, 2 ст.8,12 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
б) по вимозі про стягнення аліментів:
Також ураховуючи установлені обставини справи, суд уважає, що між сторонами виник сімейний спір з приводу стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей, який регулюється вищенаведеними нормами права.
Приймаючи до уваги майнове становище сторін та їх обопільний обов'язок утримувати їх двох спільних малолітніх дітей до їх повноліття, положення чинного законодавства, якими визначено мінімально необхідний розмір, який має забезпечувати достатній рівень матеріального забезпечення дитини, ураховуючи працездатний вік відповідача, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання двох дітей у межах заявленої позовної вимоги, оскільки доказів у підтвердження фактів добровільного і позасудового надання достатньої матеріальної допомоги на утримання позивачем спільних сина і дочки сторін відповідач суду не надав.
Із урахуванням вимог ст.182, 183 СК України та відсутності істотних у сторін обставин, які б впливали б на визначення розміру аліментів, суд уважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в межах заявлених вимог аліменти в розмірі 1/3 частки від усіх доходів, таким чином задовольнити позов у повному обсязі. Також, суд уважає, що працездатний батько дітей на рівні з їх матір'ю зобов'язаний утримувати до повноліття зазначених малолітніх осіб незалежно від відсутності офіційної чи неофіційної зайнятості, його постійних чи мінливих доходів, значних чи незначних щомісячних доходів (заробітку).
На думку суду, стягнення аліментів з відповідача на користь позивача є втручанням держави у сімейне та приватне життя ОСОБА_2 , проте воно ґрунтується на чітких, доступних та передбачуваних для нього нормах чинного сімейного закону, узгоджується з метою захисту прав дитини і відповідає нагальній потребі спільних дітей сторін на забезпечення їх належного утримання батьками. Також, на думку суду, у даній справі при встановленні розумного балансу між майновим становищем батьків (в тому числі, його майнового стану платника аліментів-відповідача по справі) та інтересами дітей на належне утримання для їх повноцінного розвитку й виховання, суд надає перевагу інтересам останніх, оскільки відповідач є особою працездатного віку, працевлаштований, має постійний офіційнй дохід, тобто він є здатним сплачувати аліменти на утримання сина та дочки, які в силу свого віку та рівня розвитку не здатні самостійно себе утримувати (така правова позиція суду узгоджується та випливає зі змістом ч.2 ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Розподіл судових витрат по справі
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до положень ст.ст.141,142 ЦПК України, врахувавши відсутність позиції відповідача щодо поданого до нього позову та задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі, суд уважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп, сплачений нею при зверненні до суду з вимогою про розірвання шлюбу та за задоволеною вимогою про стягнення аліментів на двох малолтініх дітей стягнути з відповідача судовий збір на користь держави у розмірі 1211 грн 20 коп.
Керуючись ст.21, 24, 110,112,113 СК України, ст.2, 5, 10-13, 19, 76-82, 89, 141, 206, 258, 259, 263-265, 273, 282 ЦПК України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання двох малолітніх дітей.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 06 травня 2016 року виконавчим комітетом Саївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, актовий запис №01.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 29 січня 2025 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача аліментів на двох дітей у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 грн 20 коп повернення судового збору за вимогою про розірвання шлюбу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 грн 20 коп судового збору за вимогою про стягнення аліментів.
Заочне рішення може бути переглянуте Липоводолинським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Липоводолинського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.
Позивачем рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків: НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_2 ).
Повне рішення суду складено 04 березня 2025 року.
Суддя Д. В. Бутенко