Справа № 950/245/25
Провадження № 3/950/353/25
03 березня 2025 року м. Лебедин
Суддя Лебединського районного суду Сумської області Косолап В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженець с. Ярмолиці, Роменського району, Сумської області, громадянин України; не працює; проживає в незареєстрованому шлюбі; зареєстрований та фактично проживає: АДРЕСА_1 ) за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
13.01.2025 о 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Суд звертає увагу на той факт, що ОСОБА_1 обізнаний із наявністю складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та не був позбавлений можливості залучити до участі у справі захисника, однак таким правом не скористався. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що станом на 13.01.2025 вони з ОСОБА_1 проживали разом у будинку по АДРЕСА_3 . Також у будинку проживає її мати та квартирант ОСОБА_3 . В той день вони сіли вечеряти, ОСОБА_1 уже до цього вживав алкоголь. У подальшому, що з ним трапилось вона не зрозуміла, однак ОСОБА_1 почав неадекватно себе поводити та бити її по обличчю долонями. Усе це побачив ОСОБА_4 , вивій її надвір та викликав поліцію.
Дослідивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. «b» статті 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами від 11.05.2011 (Стамбульська конвенція) «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні;
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Домашнє насильство розуміється як вид поведінки (активних дій) відповідно до якої одна особа (кривдник) намагається встановити контроль над іншою особою (жертвою насильства).
При цьому домашнє насильство у формі психологічного насильства передбачає активні дії (словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування тощо) якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАД 602176 від 13.01.2025; заявою та поясненнмия ОСОБА_2 , протоколом про прийняття заяви від 13.01.2025, поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 268, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 (триса сорок) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605,60 грн. (отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Роз'яснити, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною 2 статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу (680,00 грн).
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Вадим КОСОЛАП