Справа № 577/6763/24
Провадження № 2/577/235/25
26 лютого 2025 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі : головуючого судді Галяна С.В.
за участю секретаря судового засідання Іваненко Н.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «ФК «Пінг-Понг» звернулась до суду із зазначеним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 24421,32 грн., сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу. Свої вимоги мотивує тим, що 26.02.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1275907, за яким ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кошти у відповідному розмірі на умовах строковості, зворотності, платності. Відповідач умов кредитного договору не виконувала, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість. 09.10.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу № 03/10 за яким ТОВ «Мілоан» передав ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги до відповідача за договором № 1275907 за реєстром боржників, на підставі чого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача. 24.01.2022 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» було укладено договір факторингу № 1/15 за яким ТОВ «Діджи Фінанс» передав ТОВ «ФК «Пінг-Понг» за плату належні йому права вимоги до відповідача за договором № 1275907 за реєстром боржників, на підставі чого ТОВ «ФК«Пінг-Понг» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 24421,32 грн., з яких 9409 грн. заборгованість за тілом кредиту, 13812,32 грн. заборгованість за відсотками, 1200 грн. заборгованість за комісією. Однак, всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання, не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. На підставі викладеного ТОВ «ФК «Пінг-Понг» просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитними договорами в загальній сумі 24421,32 грн., судовий збір у сумі 2422,40 грн., та 6000 грн. витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач ТОВ «ФК «Пінг-Понг» в судове засідання не з'явився. Представник позивача Лановий Є.М. прохає розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує (а.с. 46).
Відповідач ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином (а.с. 50). Відзив на позовну заяву відповідач до суду не подала. З огляду на положення ч. 7, 8 ст.128, ч. 4 ст. 130 ЦПК України, вважається, що про день, час та місце розгляду справи особа повідомлена належним чином. За таких обставин неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи і винесенню судового рішення.
Ухвалою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області Галяна С.В. від 07.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 29.01.2025 року (а.с. 44).
29.01.2025 року справа в судове засідання не вносилася у зв'язку з знаходженням головуючого судді Галяна С.В. на лікарняному (а.с 48).
Оскільки дотримані всі, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України вимоги, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК).
Головне, щоб електронний договір включав усі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним через недодержання письмової форми в силу прямої вказівки закону.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Отже, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічна правова позиції була викладена Верховним Судом у постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19.
Судом було встановлено, що 26.02.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису було укладено договір позики № 1275907 за умовами якого кредитор надав боржнику кредит у сумі 10000 грн. строком на 30 днів із кінцевою датою повернення 27.03.2020 року. Комісія за надання кредиту становить 1200 грн., яка нараховується за ставкою 12 % від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом становлять 4500 грн., які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с. 24-26).
Таким чином суд дійшов висновку, що договір від 26.02.2020 року був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено його укладання сторонами такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Грошові кошти в сумі 10000 грн. було перераховано ТОВ «Мілоан» на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням №15797868 (а.с. 32 зв.).
Судом також було встановлено, що 09.10.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договір факторингу № 03/10, за яким ТОВ «Мілоан» передає ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників (а.с. 17-20, 20 зв.-21).
Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1275907 в сумі 24421,32 грн., з яких 9409 грн. заборгованість за тілом кредиту, 13812,32 грн. заборгованість за відсотками, 1200 грн. заборгованість за комісією (а.с.12).
Також 24.01.2024 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» було укладено Договір факторингу № 1/15, за яким ТОВ «Діджи Фінанс» передає ТОВ «ФК «Пінг-Понг» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Пінг-Понг» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників (а.с. 28-30).
Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1275907 в сумі 24421,32 грн., з яких 9409 грн. заборгованість за тілом кредиту, 13812,32 грн. заборгованість за відсотками, 1200 грн. заборгованість за комісією.
За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином права вимоги за договором кредитування №1275907 від 26.02.2020 року, укладеним ОСОБА_1 із первісним кредитором, перейшло до ТОВ «ФК «Пінг-Понг».
Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання за таким кредитним договором щодо повернення кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого у ОСОБА_1 утворилась заборгованість, яку відповідач повиннна сплатити на користь позивача.
Вирішуючи питання про розмір такої заборгованості суд вказує, що за абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК в разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, суд вказує, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, суд вважає, що право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги за ч. 2 ст. 1050 ЦК.
При цьому в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно умов кредитного договору №1275907 від 04.03.2020 року сума кредиту становить 10000 грн., яка надається на строк 30 днів, термін повернення кредиту 27.03.2020 року, проценти за користування кредитом становлять 4500 грн., які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Комісія за надання кредиту становить 1200 грн. (а.с. 24)
Вказане узгоджується також з графіком розрахунків (а.с. 27).
Таким чином суд відхиляє посилання ТОВ «ФК «Пінг-Понг» на доведеність розміру боргу відповідача перед позивачем у зазначеному в позовній заяві розмірі, оскільки суд не приймає аргументи про те, що первісний кредитор мав право нараховувати передбачені відповідним договором кредиту проценти позичальнику до повного погашення ним заборгованості.
Отже, суд зазначає, що нарахування ОСОБА_1 відсотків за межами дії укладеного відповідачем кредитного договору № 1275907 суперечить вимогам закону.
Аналогічна правова позиції була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.
Таким чином суд встановив наявність боргу ОСОБА_1 перед позивачем за договором № 1275907 саме в сумі 15109 грн., з яких 9409 грн. - борг за кредитом, 1200 грн. - борг за комісією, 4500 грн. - борг з відсотків, що повністю узгоджується із умовами кредитного договору № 1275907, яким визначено, що відсотки на суму боргу нараховуються від дати видачі кредиту та протягом 30 днів у розмірі 1,5 % (10000 х 30 х 1,5 % = 4500).
Підсумовуючи, суд зазначає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Пінг-Понг», заявлені до відповідача, підлягають на підставі викладеного судом вмотивування частковому задоволенню шляхом стягнення на користь позивача з ОСОБА_1 боргу за договором кредиту в розмірі 15109 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.
Суд встановив, що понесені ТОВ «ФК «Пінг-Понг» витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 6000 грн. підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правової допомоги № 43657029 від 07.08.2024 року з переліком видів послуг адвоката, додатковою угодою від 11.11.2024 року №1275907 до договору №43657029 про надання правової допомоги від 07.08.2024 року, актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), яким визначено вартість юридичних послуг, наданих адвокатом Білецьким Б.М.., в загальній сумі 6000 грн., а також кількість часу витраченого на надану правову допомогу з детальним переліком проведеної роботи.
При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.
Аналогічна правова позиція була викладена неодноразово Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 листопада 2021 року по справі № 922/449/21 та від 3 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.
Таким чином з огляду на зазначені норми процесуального права та правові позиції Верховного Суду, зважаючи на встановлені судом обставин справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу в сумі 6000 грн. були доведені, оскільки вони пов'язані з розглядом справи, розмір яких є обґрунтованим, а також дотримані критерії розумності їх вартості.
Натомість, враховуючи, що суд частково задовольнив заявлені позовні вимоги, то витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6000 грн. підлягають на підставі ст. 141 ЦПК стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК «Пінг-Понг» пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог, тобто в сумі 3869,82 грн. (15109/24421,32 х 6000 = 3712,08) грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК на користь позивача з відповідача підлягають також стягненню витрати ТОВ «ФК «Пінг-Понг» зі сплати судового збору відповідно до частки задоволених судом позовних вимог, що дорівнює відповідно 1498,69 грн. (15109/24421,32 х 2422,40 = 1498,69).
Керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Пінг-Понг» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» заборгованість за договором про споживчий кредит № 1275907 від 26 лютого 2020 року в розмірі 15109 грн., сплачений судовий збір в розмірі 1498,69 грн. та 3869,82 грн. витрат на правничу допомогу, а разом 20477,51 грн. (двадцять тисяч чотириста сімдесят сім грн. 51 коп.)
У задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне найменування сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Пінг-Понг», (місцезнаходження: м. Бровари Київської області, вул. Симона Петлюри, 21/1 код ЄДРПОУ 43657029).
Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Суддя Галян С. В.