Справа №592/1508/25
Провадження №2-а/592/40/25
04 березня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого судді Котенко О.А., за участю секретаря судового засідання - Перев'язки К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який обґрунтовує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення № X 01/25-222 від 21.01.2025 року, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , його визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 25500грн. Згідно змісту даної постанови він був винесений на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 13.01.2025 року №X 01/25-222. Згідно змісту постанови його притягнуто до адміністративної відповідальності, так як 21.01.2025 року був встановлений факт порушення ним законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в частині не виконання в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану обов'язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки згідно абзацу третього частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». З 01.12.2017 року він працює сторожем на ТОВ «ТЕХНОХІМ» і по теперішній час. Згідно пункту 3 розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 №517 від 07.11.2023 року керівнику ТОВ «ТЕХНОХІМ» пропонувалося забезпечити прибуття військовозобов'язаних з 08.11.2023 року по 10.11.2023 року на 9:00 год., для проведення звірки та уточнення облікових даних військовозобов'язаних працівників підпорядкованого підприємства. На підставі даного розпорядження по ТОВ «ТЕХНОХІМ» був виданий наказ від 08.11.2023 року №15, з яким він був ознайомлений. Згідно даного наказу він та інші працівники повинні були прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 08.11.2023 року по 10.11.2023 року. Прибувши у вказані терміни до ІНФОРМАЦІЯ_1 ним було уточнено облікові дані та подано заяву про виключення його з військового обліку разом з вироком суду та військовим квитком. 15 листопада 2023 року він був виключений з військового обліку, на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», який діяв на той час, що підтверджується відміткою у військовому квитку. Згідно системи «Резерв+» він має статус «не військовозобов'язаний», виключений з військового обліку, номер в реєстру Оберіг 140120231352536500394, що підтверджується відповідними скриншотами. 13.01.2025 року о 8:15 год. вийшовши з роботи та йшовши додому, він був зупинений працівниками поліції та представником відповідача. В усній формі йому було запропоновано пройти з ними до 5-ї поліклініки, без зазначення причин. При цьому ніяких документів ні поліцейським, ні працівником відповідача складено не було, повістки вони йому не вручали Прийшовши з вказаними особами до 5-ї поліклініки інший працівник, що був у підвальному приміщенні сказав йому, що він повинен пройти ВЛК. Він надав йому свій військовий квиток та повідомив, що він виключений з військового обліку. При цьому він повідомив, що не відмовляється від проходження ВЛК і готовий його проходити, але за умови вручення йому повістки виписаної на його ім'я за підписом керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 або видачі направлення на проходження ВЛК також виписане на його ім'я. Так як йому не було видано на руки вищевказані документи, він пішов додому. Вважає, що після виключення з військового обліку особа звільняється від військового обов'язку, бо перестає бути військовозобов'язаним, а тому на неї не поширюються закони про військову службу і військовий обов'язок, з цих підстав виключена з військового обліку особа не зобов'язана проходити ВЛК. Рішення про виключення з військового обліку є остаточним - особа не повинна знову ставати на військовий облік, окрім випадку, коли вона робить це добровільно. Заяву на взяття його на військовий облік він відповідачу не подавав. Як виключений з військового обліку він не належе до жодної з зазначених у частині 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» категорій, так як не є військовозобов'язаним. Таким чином, внесення змін до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», внаслідок чого був виключений підпункт 6 пункту 6 статті 37 вказаного Закону не має зворотної сили та стосуються тих осіб, які не були виключені з військового обліку до прийняття цієї норми або звільняються з місць відбуття покарання після прийняття цього Закону. Також, відповідачем порушено процедуру розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 13.01.2025 року №Х-01/25-222. Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відбувся у його відсутність. Його не було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи. Жодних клопотань про розгляд справи в його відсутність він не подавав. При винесенні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності не враховано ті обставини, що йому не вручалася повістка виписана на його ім'я з підписом керівника відповідача на проходження ВЛК, не було вручено направлення на ВЛК виписане на його ім'я, а також те, що він не відмовлявся від проходження ВЛК і готовий був його проходити, але за умови надання йому вищевказаних документів. Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством. Просить суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №X 01/25-222 від 21.01.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою його визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 25500гривень.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, в позові просив розглядати справу без його виклику.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відзив на позов відповідачем не наданий.
Суд, дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд установив, що постановою про накладення адміністративного стягнення № X 01/25-222 від 21.01.2025 року, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 25500грн.
Зі змісту постанови вбачається, щ 21.01.2025 року о 14 год. 50 хв., у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині невиконання в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану обов'язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки згідно абзацу третього частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП (а.с.10).
Вказана постанова була винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 13.01.2025 року № X 01/25-222.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відбувся у відсутність позивача. ОСОБА_1 не було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.
У постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зазначено, що ОСОБА_1 , порушив законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині невиконання в особливий період під час дії правового режиму воєнного стану обов'язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки згідно абзацу третього частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, з 01.12.2017 року ОСОБА_1 по теперішній час працює сторожем на ТОВ «ТЕХНОХІМ», що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.12-19).
Згідно пункту 3 розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 №517 від 07.11.2023 року керівнику ТОВ «ТЕХНОХІМ» пропонувалося забезпечити прибуття військовозобов'язаних з 08.11.2023 року по 10.11.2023 року на 9:00 год., для проведення звірки та уточнення облікових даних військовозобов'язаних працівників підпорядкованого підприємства (а.с.20).
На підставі даного розпорядження по ТОВ «ТЕХНОХІМ» був виданий наказ від 08.11.2023 року №15, з яким був ознайомлений і ОСОБА_1 . Згідно даного наказу ОСОБА_1 та інші працівники повинні були прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 08.11.2023 року по 10.11.2023 року (а.с.21).
Прибувши у вказані терміни до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 було уточнено облікові дані та подано заяву про виключення його з військового обліку, оскільки згідно з вироком суду від 31.03.2009 року останній був засуджений за тяжкий злочин.
Згідно з підпунктом 6 частини 6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції Закону, який діяв станом на 15.11.2023 року, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
15 листопада 2023 року ОСОБА_1 був виключений з військового обліку на підставі підпункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції Закону, який діяв станом на 15.11.2023 року.
Згідно системи «Резерв+» ОСОБА_1 має статус «не військовозобов'язаний», виключений з військового обліку, номер в реєстру Оберіг 140120231352536500394, що підтверджується відповідними скриншотами з військово-облікового документу (а.с.22-23).
Відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції Закону України від 11.04.2024 року визначені категорії осіб, які не підлягають призову під час мобілізації на особливий період. В цьому переліку відсутні особи, які були засуджені за тяжкий злочин за вироком суду.
В частині 6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції Закону України від 11.04.2024 року не зазначені особи, які були засуджені за тяжкий злочин, як такі, що підлягають виключенню з військового обліку.
Згідно з п.4 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані: особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.
Відповідно до ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки); проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
З матеріалів справи вбачається, що 13.01.2025 року ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції та представником ІНФОРМАЦІЯ_1 і в усній формі ОСОБА_1 було запропоновано пройти з ними до центру мобілізації, де позивачу повідомили про необхідність проходження ВЛК. ОСОБА_1 не була вручена повістка на його ім'я за підписом уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 для прибуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не було видано направлення для проходження військово-лікарської комісії відповідно до вищезазначених вимог закону.
Отже, підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП були відсутні.
Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано відзиву на позовну заяву та не надано доказів на спростування позиції позивача. Не надано також матеріалів, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови. Враховуючи положення ч. 4 ст. 159 КАС України суд розцінює неподання відзиву відповідачем як визнання позову.
Суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що дослідженими доказами не підтверджений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
За таких обставин, суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач, звертаючись до суду із зазначеним позовом, сплатив судовий збір у розмірі 605грн.60коп., які підлягають з стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 5, 9, 72-77, 139, 241, 242, 246, 255, 271, 286 КАС України,
постановив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № X 01/25-222 від 21.01.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 25500грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605грн.60коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання - АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ЄРДПОУ НОМЕР_2 .
Суддя О.А. Котенко