Справа№592/13960/24
Провадження №2/592/1271/25
27 лютого 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Онайко Р.А., за участі секретаря судового засідання Олійник В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНМАЛІТ» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, -
22.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом у якому просить стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він перебував у трудових відносинах з ТОВ «Енмаліт» на посаді енергетика за сумісництвом. Починаючи з 2022 року заробітну плату йому стали виплачувати нерегулярно. Внаслідок цього за відповідачем утворилась заборгованість, яка станом на 30.04.2024 року становить 44901,82 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Енмаліт». Неодноразово ОСОБА_1 звертався з питанням про виплату заборгованості нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, але відповіді не отримав. Позивач 21.05.2024 звернувся до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі- Міжрегіонального управління ) з проханням розглянути можливо порушення трудового законодавства з боку посадових осіб ТОВ «ЕНМАЛІТ» в частині невиплати заробітної плати, розрахункових коштів при звільненні. Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці розглянуло звернення ОСОБА_1 від 21.05.2024, посадовими особами Міжрегіонального управління у період з 10.06.20024 по 11.06.2024 проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства про працю ТОВ «ЕНМАЛІТ». За результатами проведеної позапланової перевірки встановлено порушення вимог ч.1 ст. 10 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» Загальна сума невиплаченої заробітної плати та розрахункових коштів при звільненні становить 48901,82 грн. Позивач вважає ці дії незаконними, оскільки, у відповідності до ч.1 ст.116 КЗпП України, виплата всіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені строки, підприємство, установа, організація, згідно ч.1 ст.117 КЗпП України, повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку включно. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату в сумі 48901,82 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 8090,25 грн, а всього - 56992,27 грн.
Ухвалою суду від 05.09.2024 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
08.11.2024 по справі ухвалено заочне рішення, позов задоволено.
Ухвалою суду від 13.02.2025 заочне рішення по справі від 08.02.2025 скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 10:30 27.02.2025.
13.02.2025 надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про відтермінування строку звернення до суду, в якій вказує, що 30.04.2024 йому надана довідка про заборгованість заробітної плати у розмірі 44901,82, але в довідці був відсутній підпис керівника підприємства. Позивач неодноразово звертався з питанням про виплату заборгованості нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, а також усунення недоліку відсутності підпису керівника підприємства, потім позивач захворів та знаходився на амбулаторному- поліклінічному закладі в стаціонарі. 21.05.2024 позивач звернувся до Північного-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, за результами проведеної позапланової перевірки встановлено порушення, заборгованість становить 48901,82 грн.
В судове засідання позивач, повідомлений про час та місце розгляду справи, не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просе задовольнити.
26.02.2025 надійшла заява представника відповідача (відзив), в якій зазначає, що позивачем пропущені строки звернення до суду з позовом про затримку виплати заробітної плати в зв'язку із звільненням. Таким чином, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Тому з матеріалів справи можна зробити висновок, що позивач дізнався про порушені свої права 30.04.2024, а звернувся до суду із заявою 22.08.2024, тобто з порушенням строку звернення до суду. Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову з вище викладених підстав.
Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював в Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНМАЛІТ» енергетиком сумісництвом. 30.04.2024 був звільнений за власним бажанням, що підтверджується копією наказу №17 від 30.04.2024 ( а.с.7).
Відповідно до ст.116 КЗпП України (в редакції чинній на день звільнення) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1 ст.117 КЗпП України в редакції чинній на день звільнення).
В день звільнення позивача ТОВ " ЕНМАЛІТ " не виплатило належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.
Як вбачається з наданої позивачем довідки №18-04/24 від 30.04.2024 (а.с.8) про заробітну плату колишнього працівника ТОВ " ЕНМАЛІТ " ОСОБА_1 , належної до виплати, на дату надання довідки складає 44901,82 грн, але з рішення Північного-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо можливо порушення трудового законодавства з боку посадових осіб ТОВ «ЕНМАЛІТ» в частині невиплати заробітної плати, розрахункових коштів при звільненні, яке розглянуто за № ПНС/3.1/1093-3В-24 від 13.06.2024, з якого вбачається загальна сума невиплаченої заробітної плати та розрахункових коштів при звільненні становить 48901,82 грн (а.с.9).
З матеріалів справи вбачається, що в довідці №18-04/24 від 30.04.2024 відсутній підпис керівника підприємства (а.с.8) і тому позивач звернувся Північного-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, за результами проведеної позапланової перевірки встановлено порушення, заборгованість по заробітній платі становить становить 48901,82 грн (а.с.9).
Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач не надав доказів на спростування вимог позивача щодо стягнення заробітної плати в розмірі 48901,82 грн.
Отже, з огляду на викладене, порушене право позивача підлягає захисту, суд вважає необхідним стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНМАЛІТ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 48901,82 грн.
ОСОБА_1 просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНМАЛІТ» на його користь середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати в сумі 8090,25 грн.
Обчислюючи розмір середньої заробітної плати, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08.02.1995 р. нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до ч. ч. 2 - 4 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не визнає позовні вимоги про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з підстав того, що позивач звернувся до суду з позовом після спливу тримісячного строку, визначеного частиною 1 статті 233 ЦПК України, з клопотанням про поновлення процесуальних строків на подачу позовної заяви до суду не звертався, причини пропуску строків не обґрунтував.
За вимогами частини 1 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно частини 2 статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Так, перебіг строку звернення до суду за вирішенням спору щодо виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні почався 01.05.2024 (наступний день після одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні) та сплив через три місці 01.08.2024. До суду з позовом про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивач звернувся 22.08.2024, тобто з пропуском строку визначеного статтею 233 КЗпП України.
Разом з тим, відповідно до статті 234 КЗпП у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки. Строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим. Тобто, стаття 234 КЗпП не пов'язує можливість поновлення пропущеного строку звернення із поданням клопотання про поновлення строку на звернення до суду.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.04.2016 у справі № 6-409цс16.
Враховуючи, що відповідач не виплатив позивачу всі суми, які належали останньому в день звільнення станом на 30.04.2024, які залишаються несплачені станом на 27.02.2025, що свідчить про порушення відповідачем строків виплати заробітної плати, яке є триваючим, більш того, надав відповідачу довідку не підписану уповноваженою особою, яка містила недостовірні відомості щодо розміру заборгованості, тому пропущений ОСОБА_1 строк звернення до суду підлягає поновленню.
Доводи представника відповідача про подання до суду позовної заяви без дотримання вимоги частини 4 статті 177 ЦПК України суд не приймає до уваги.
З огляду на викладене, з ТОВ «ЕНМАЛІТ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість із заробітної плати у розмірі 48901,82 грн. та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 8090,25 грн, з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов'язкових платежів, а тому позов підлягає задоволенню.
Позивачі - у справах про стягнення заробітної плати відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнені від сплати судового збору.
Позивачем сплачено судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 1211,20 грн.
На підставі ст.141 ЦПК України суд вважає за потрібне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНМАЛІТ» на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн за вимогу про стягнення заборгованості із заробітної плати та на користь позивача витрати по сплаті судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягають стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.116, 117 КЗпП України, ст. 2, 12, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНМАЛІТ» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНМАЛІТ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 48901,82 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНМАЛІТ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по 22.08.2024 в розмірі 8090,25 грн, з наступним утриманням з цієї суми податків і обов'язкових платежів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНМАЛІТ» на користь ОСОБА_1 1211,20 грн судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНМАЛІТ» на користь держави 1211,20 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд міста Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного судового рішення 27.02.2025.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНМАЛІТ», адреса: м.Суми, вул. Машинобудівників, 1, код ЄДРПОУ 32185616.
Суддя Р.А. Онайко