Справа №573/370/25
Номер провадження 1-кп/573/72/25
03 березня 2025 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
законного представника ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля клопотання слідчого у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 27.01.2025 за №12025200570000037 відносно
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Підопригори Лебединського Сумської області, з повною середньою освітою, одруженої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у лікаря нарколога на обліку не перебуває, з 1985 року перебуває на обліку в лікаря психіатра з діагнозом шизофренія, параноїдна форма, раніше несудимої,
- про застосування примусових заходів медичного характеру,
27.01.2025 приблизно о 14:45 год ОСОБА_4 перебувала в себе вдома за адресою: АДРЕСА_1 , де на фоні попередньо сформованих неприязних відносин, з метою особистої помсти лікарю психіатру ОСОБА_7 вирішила здійснити наругу над могилою її померлих рідних на кладовищі, розміщеному в м. Ворожба вздовж АДРЕСА_2 , у зв'язку з чим пішла на кладовище.
Маючи на меті наругу над могилою померлої родички лікаря психіатра ОСОБА_7 , з якою у ОСОБА_4 склалися неприязні відносини, бо на думку останньої лікар незаконно її лікувала та направляла до медичних закладів для надання психіатричної допомоги, 27.01.2025 о 15:00 год ОСОБА_4 прийшла на зазначене вище кладовище, нехтуючи громадською моральністю в сфері шанобливого ставлення до померлих та їх місць поховання, демонструючи зневагу до встановлених у суспільстві правил поведінки, негативне ставлення до суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих та вияву поваги до пам'яті покійних, маючи на меті наругу над могилою померлої, застосовуючи фізичну силу рук вирвала хрест з могили на ім'я ОСОБА_8 (25.05.1935 - 20.03.2024), чим осквернила вказану могилу та спричинила шкоду моральним засадам суспільства в частині поваги до померлих та місць їх поховання. Після вчинення цих дій ОСОБА_4 покинула територію кладовища.
25.02.2025 до Білопільського районного суду Сумської області надійшло кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 з клопотанням про застосування до неї примусових заходів медичного характеру за вчинення зазначеного вище суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.
У судовому засіданні ОСОБА_4 пояснила, що вона розбила могилку матері потерпілої ОСОБА_7 , бо вона погано ставилася до неї та її батька.
Вчинення ОСОБА_4 зазначеного суспільно небезпечного діяння підтверджується показаннями законного представника ОСОБА_6 , який суду пояснив, що в січні 2025 року, точної дати не пам'ятає, його дружина ОСОБА_4 на цвинтарі витягнула хрест з могилки матері потерпілої ОСОБА_7 .
Факт вчинення ОСОБА_4 зазначеного суспільно небезпечного діяння також підтверджується такими документами:
- рапортом помічника чергового від 27.01.2025 про надходження до чергової частини ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області повідомлення про наругу над могилою;
- протоколом огляду місця події від 26.01.2025 з фототаблицею до нього, з яких вбачається, що слідчим оглянуто територію кладовища, розташованого в м. Ворожба, та виявлено, що вирваний хрест з могили ОСОБА_8 (25.05.1935-20.03.2024);
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 28.01.2025, згідно з яким ОСОБА_7 повідомила, що було здійснено наругу над могилою її матері.
Зазначені вище докази підтверджують той факт, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 вчинила наругу над могилою померлої родички ОСОБА_7 .
Сукупність вищевказаних доказів дає підстави зробити висновок, що ОСОБА_4 вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 3 ст. 297 КК України, тобто наруга над могилою, вчинена повторно.
Вказане діяння вчинено нею в стані неосудності, оскільки на час його вчинення вона не могла усвідомлювати значення своїх дії та керувати ними.
Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи від 18.02.2025 №106 на час вчинення інкримінованого злочину ОСОБА_4 страждала хронічним психічним захворюванням у вигляді шизофренії, параноїдна форма, безперервний перебіг зі стабільним дефектом, не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час остання страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді шизофренії, параноїдної форми, безперервний перебіг зі стабільним дефектом. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_4 потребує застосування до неї примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
У статті 92 КК України передбачено, що примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Згідно зі ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
Частиною 4 ст. 503 КПК України передбачено, що примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 513 КПК України під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання:
1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;
2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;
3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;
4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;
5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», визначаючи відповідно до частин 3-5 статті 94 КК України тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння.
Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч. 1 ст. 94 КК) суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме). При цьому в ухвалі (постанові) суду не треба наводити назву конкретного психіатричного закладу, до якого має бути госпіталізована неосудна особа, і вказувати строк застосування примусового заходу медичного характеру, проте необхідно зазначити про скасування з часу доставки (прийому) неосудного до цього закладу запобіжного заходу (якщо останній був застосований).
Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 3 ст. 297 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, у стані неосудності, що виключає можливість застосування до неї покарання, бо вона за своїм психічним станом не могла усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними та потребує застосування до неї примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Запобіжний захід ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувався.
Речові докази та процесуальні витрати у проваджені відсутні.
Керуючись статтями 369-372, 505, 512, 513 КПК України, суд
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Суддя