Справа № 486/384/25
Провадження № 1-кс/486/78/2025
03 березня 2025 року м.Південноукраїнськ
Слідчий суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , розглянув клопотання прокурора Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 лютого 2025 року за №12025152120000053 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
28 лютого 2025 року прокурор Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт на вилучений на вилучений 28 лютого 2025 року в ході проведення огляду мобільний телефон «Redmi» model: M1903C3EG, заборонивши користування та розпорядження вказаним майном, та залишивши його на зберіганні у відділенні поліції № 3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області.
Клопотання прокурор мотивує тим, що в провадженні СВ відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадженні за №12025152120000053 від 24 лютого 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 24 лютого 2025 року до відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що 16 лютого 2025 року близько о 19:00 год., невідома особа, перебуваючи біля під'їзду №1 по проспекту Соборності,1 м. Південноукраїнськ Вознесенського району Миколаївської області, таємно, в умовах воєнного стану, вчинила крадіжку належного ОСОБА_5 мобільного телефону марки «Redmi 7A 2GB RAM 32 GB ROM» чорного кольору imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , після чого 16 лютого 2025 року в період часу з 20:07 год. по 20:10 год. через додаток банку АТ «ПУМБ», який був встановлений на зазначеному мобільному телефоні, вчинила крадіжку грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_5 НОМЕР_3 в сумі 6150 гривень, які перерахувала наступними двома транзакціями на невідому картку, котра закінчується на 8316: - 16 лютого 2025 року о 20:10:38 год. на суму 2850 гривень; - 16 лютого 2025 року о 20:07:45 год. на суму 3300 гривень.
25 грудня 2025 року в ході допиту потерпілого ОСОБА_5 встановлено, що потерпілий особисто близько чотири роки тому назад за власні кошти в магазині на нижньому ринку назви якого не пам'ятає м. Південноукраїнськ Миколаївської області придбав мобільний телефон «Redmi 7A 2GB RAM 32 GB ROM» чорного кольору imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 за грошові кошти в сумі 3500 грн. з наявною сім-карткою мобільного оператора «Лайфсел» НОМЕР_4 , почався ним користуватися, 16 лютого 2025 року близько 19:00 год. він перебував біля 1-го під'їзду будинку 1 по проспекту Соборності м. Південноукраїнськ Миколаївської області. Зазначений телефон знаходився у лівій кишені його куртки. Переходячи через проїжджу частину зачепився ногою через бордюр та впав, вдарившись при цьому головою та впустивши з руки пакет із продуктами, після чого не зміг встати, через те, що не було на що упертись. В цей час до нього підійшов невідомий хлопець, який був одягнений в кросівки та штани. Зазначений хлопець допоміг йому піднятись та скласти продукти назад до пакету, після чого пішов у невідомому напрямку. Піднявшись додому пішов до кухні, де почав викладати продукти з пакету та цей час у лівій кишені куртки виявив відсутність належного йому мобільного телефону. Окрім цього на вказаному мобільному телефоні наявний додаток банку «Пумб», в якому відкритий картковий рахунок НОМЕР_3 , під який підв'язано картку № НОМЕР_5 , на яку отримує щомісячно пенсію в розмірі 4803 гривень та картку № НОМЕР_6 , на якій відкритий кредитний рахунок на суму 3300 гривен. Останню пенсію отримував 14 лютого 2025 року. На наступний день виявив те, що 16 лютого 2025 року з карткового рахунку АТ «ПУМБ» НОМЕР_3 , а саме, з пенсійної картки № НОМЕР_5 було перераховано грошові кошти в сумі 2850 гривень, та в сумі 3300 гривень з картки № НОМЕР_6 , які є кредитними. Згідно виписки з банку АТ «ПУМБ» зазначені грошові кошти перераховані на невідому картку, котра закінчується на 8316. Сума загальних збитків становить 9650 гривень.
Допитаний як свідок ОСОБА_6 пояснив, що він 18 чи 19 лютого 2025 року, точну дату не пам'ятає, близько о 18 год. біля центральної аптеки, що по проспекту Незалежності, 8 в м. Південноукраїнськ Миколаївської області зустрів одного свого знайомого ОСОБА_7 , якого знає давно та підтримує з ним дружні відносини. Під час розмови ОСОБА_7 запропонував купити у нього мобільний телефон за 200 грн., так як при ньому на той час було 100 грн. то він погодився за дану суму. Коли він запитав звідки у нього цей телефон, то ОСОБА_7 відповів, щоб не хвилювався, це його телефон він не викрадений та все добре з ним, після чого він придбав у ОСОБА_7 за 100 грн. даний мобільний телефон та забрав його собі. 27 лютого 2025 року до нього звернулися працівники поліції та запитали з приводу мобільного телефону, який продав ОСОБА_7 та повідомили про те, що він викрадений після чого він виявив бажання добровільно його видати працівникам поліції. Даний телефон заблокований та на задній кришці корпусі є напис «Redmi» model: M1903C3EG.
27 лютого 2025 року в ході огляду речі за участю ОСОБА_6 було вилучено мобільний телефон «Redmi» model: M1903C3EG, який належить потерпілому ОСОБА_5 та був викрадений у останнього.
27 лютого 2025 року слідчим СВ відділення поліції № 3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області вилучені матеріальні об'єкти визнанні речовими доказами.
Враховуючи, що наявні всі законні підстави для накладення арешту на вилучене майно з метою збереження його, як речового доказу, оскільки незастосування арешту на майно може призвести до його приховування, зникнення, втрати, відчуження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, звернувся з клопотанням.
Крім того, майно має сліди злочину, які можуть бути використані, як докази під час проведення досудового розслідування, а також для проведення необхідних криміналістичних експертиз.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
Заслухавши прокурора, дослідивши докази, додані до клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152120000053 внесені відомості за ч. 4 ст.185 КК України. Короткий виклад обставин: 24 лютого 2025 року до відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 16 лютого 2025 року близько о 19:00 год., невідома особа, перебуваючи біля під'їзду №1 по проспекту Соборності,1 м. Південноукраїнськ Вознесенського району Миколаївської області, таємно, в умовах воєнного стану, вчинила крадіжку належного ОСОБА_5 мобільного телефону марки «Redmi 7A 2GB RAM 32 GB ROM» чорного кольору imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , після чого 16 лютого 2025 року в період часу з 20:07 год. по 20:10 год. через додаток банку АТ «ПУМБ», який був встановлений на зазначеному мобільному телефоні, вчинила крадіжку грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_5 НОМЕР_3 в сумі 6150 гривень, які перерахувала наступними двома транзакціями на невідому картку, котра закінчується на 8316: - 16 лютого 2025 року о 20:10:38 год. на суму 2850 гривень; - 16 лютого 2025 року о 20:07:45 год. на суму 3300 гривень.
Згідно постанови від 25 лютого 2025 року визначено групу прокурорів, які здійснюють повноваження прокурорів у кримінальному провадженні, серед яких ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4
27 лютого 2025 року в ході огляду речі за участю ОСОБА_6 було вилучено мобільний телефон «Redmi» model: M1903C3EG, який належить потерпілому ОСОБА_5 та був викрадений у останнього.
27 лютого 2025 року слідчим СВ відділення поліції № 3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області вилучені матеріальні об'єкти визнанні речовими доказами.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто є речовим доказом. Так, ч.1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В силу ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
В даному кримінальному провадженні існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вищевказане майно є доказом кримінального правопорушення, і внаслідок не накладення арешту може бути передано, знищено або зазнати.
Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
При цьому слід зауважити, щодо завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та, які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.
Враховуючи, що мобільний телефон «Redmi» model: M1903C3EG,є речовим доказом, а також існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що він може бути переданий, знищений або зазнати змін, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя
Задовольнити клопотання, накласти арешт на вилучений вилучений 27 лютого 2025 року в ході проведення огляду мобільний телефон «Redmi» model: M1903C3EG, заборонивши користування та розпорядження вказаним майном, та залишивши його на зберіганні у відділенні поліції № 3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_1