Справа № 486/225/25
Провадження № 2/486/521/2025
03 березня 2025 року м. Південноукраїнськ
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
за участю секретаря судового засідання Гайдук А.С.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У лютому 2025 року ТОВ «Іннова Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 02.03.2024 укладено договір про надання грошових коштів у позику №3245500324, відповідно до умов якого позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику в розмірі: 6800,00 грн. шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою. Кредит надається на 360 днів зі сплатою відсотків за стандартною процентною ставкою 2,2% в день. Договір укладений шляхом введення у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови, одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «підписати». Договір підписується електронним підписом позикодавця та надсилається для ознайомлення та узгодження умов позичальнику в особистий кабінет разом з електронним повідомленням пропозицією укласти Договір. На вказану позичальником електронну пошту або смс повідомленням надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання договору, що згенерований під час проходження позичальником процедури укладення договору. Позичальник, приймаючи пропозицію укласти договір, підписує в інформаційно-телекомунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором шляхом натискання кнопки підписати. Сформовані таким чином електронні підписи Позичальника та Позикодавця накладені на договір. Позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, а відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 56317,60 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6800 грн., по процентам в розмірі 49517,60 грн. Відповідачем було частково сплачено за кредитним договором грошові кошти в сумі 25938,80 грн. Таким чином станом на 27.01.2025 за кредитним договором №3245500324 існує заборгованість у розмірі 30 378,80 грн. Посилаючись на вищезазначені обставини позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість та судовий збір.
Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10.02.2025 року відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві клопотав про розгляд справи за його відсутністю.
В судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнала частково, суду пояснила, що дійсно укладала кредитний договір, отримала коредитні кошти, заборгованість частково сплачувала, проте, у зв'язку з скрутним фінансовим становищем не мала можливості сплатити заборгованість в повному об'ємі, вважає нарахування відсотків завищеними та необгрунтованими.
Заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та заперечень, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 02.03.2024 укладено договір про надання грошових коштів у позику №3245500324 в електронній формі, який разом з додатком №1 до договору, графіком платежів підписано відповідачем за допомогою одноразового електронного ідентифікатора «2if2ffszm», та паспортом споживчого кредиту, який підписано відповідачем за допомогою одноразового електронного ідентифікатора «t7v6i2fbe».
Факт укладення договору та ознайомлення з його умовами відповідачем не заперечувався.
Відповідно до умов договору тип кредиту кредит (п.2.4) на споживчі (особисті) потреби (п.2.7), сума кредиту (загальний розмір) 7000,00 грн., строк дії договору 360 днів (п.2.5). Згідно п. 2.6.1 договору стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 договору.
Позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, що підтверджується повідомленням ТОВ ФК «Контрактовий дім» від 02.03.2024 року про зарахування кредитних коштів в сумі 7000,00 грн. на картку відповідача № НОМЕР_1 та не заперечується останнім.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК).
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач умови укладеного договору у повному обсязі не виконала, кредит та відсотки за користування коштами не сплатила, доказів протилежного суду не надано.
Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.
Щодо розрахунку заборгованості суд вважає необхідним зазначити наступне.
Матеріали справи містять відомості про отримання відповідачем кредиту в сумі 7000,00 грн. Разом з тим, позивачем обчислюється сума заборгованості з розрахунку тіла кредиту 6800,00 грн., про що вказано у позовній заяві. Така сума кредиту визнається і відповідачем.
Згідно з ч.2 ст.264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.
Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Таким чином, суд не може вийти за межі позовних вимог та на порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову (постанова Верховного Суду від 27.03.2024 року №947/37625/21)
Представник позивача в судове засідання не з'явився, пояснень не надав, клопотань та додаткових доказів до суду не надсилав, тобто розпорядився своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, що відповідає положенням ч.3 ст. 13 ЦПК України.
За таких обставин суд вважає необхідним прийняти розрахунок заборгованості, наданий позивачем, з якого вбачається, що заборгованість за тілом кредиту складає 6800,00 грн., заборгованість по відсоткам станом на 27.01.2025 року (за 331 день користування кредитом) складає 6800,00х2,2%х331=49517,60 грн. Остаточна заборгованість за процентами з урахуванням часткового погашення складає 49517,60-25938,80=23578,80 грн. Відповідачем попри заперечення проти суми процентів контррозрахунок не надано, заперечення проти суми заборгованості жодним доказом не обгрунтовані.
Таким чином вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 30378,80 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6800 грн., по процентам в розмірі 23578,80 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В силу ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 5,12,81,209, 247, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (ЄДРПОУ 44127243, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9) заборгованість за договором надання грошових коштів у позику №3245500324 від 02.03.2024 року у розмірі 30378 (тридцять тисяч триста сімдесят вісім) гривень 80 копійок, з яких 6800 гривень 00 копійок заборгованість за кредитом та 23578 гривень 80 копійок заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (ЄДРПОУ 44127243, м. Київ, вул.Болсуновська, 8, поверх 9) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення складено 04.03.2025.
Суддя О. О. Волощук