29.11.10
Україна
Господарський суд Чернігівської області
м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67 28-47
Іменем України
24 листопада 2010р. справа №14/132
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Е.С. Енерголайн»,
вул.Стеценка,1а, м. Київ, 04136
До відповідача: Публічного акціонерного товариства «Прилуцький завод «Білкозин»,
вул.Дружби Народів,44, м. Прилуки, 175000
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго»,
вул.Горького,40, м. Чернігів, 14000
Про стягнення 1 556 260грн. 81коп.
Суддя Книш Н.Ю.
Від позивача: Закревська М.Г. директор, Перевознікова Н.І. провідний юрисконсульт, довіреність №83 від 01.04.10р.
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 037 785 грн. 89 коп. за поставлену електричну енергію згідно договору №548 від 05.08.08р., в тому числі за липень місяць 2010р. у сумі 411 758 грн.75 коп. та за період 01-19 серпня 2010р. у сумі 626 027 грн. 14коп., та 772 286 грн.64 коп. пені.
Відповідно до ухвали від 19.10.2010р. судом прийнято до розгляду клопотання позивача від 18.10.10р. за №181, яким фактично змінив підставу позову та збільшив розмір позовних вимог, і просив стягнути з відповідача заборгованість за електроенергію отриману в серпні та вересні 2010р. у сумі 1 374 642 грн. 57 коп. та пені - 858 034 грн. 82коп., що становить 2 232 677 грн. 39 коп.
У письмовому поясненні від 19.10.10р. третя особа повідомила, що 29.08.08р. між ВАТ ЕК «Чернігівобленерго»та ВАТ «Прилуцький завод «Білкозин»було укладено договір про постачання електричної енергії №165 від 29.08.08р., що 11.09.08р. між ВАТ ЕК «Чернігівобленерго»та ТОВ «А.Е.С.Енерголайн»було укладено договір №964 від 11.09.08р. про передачу електричної енергії мережами ВАТ ЕК «Чернігівобленерго», що у відповідності до п.2.1 договору №964 та згідно п.5.9 «Правил користування електричною енергією», затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96р. №28, продаж електричної енергії споживачу постачальником електричної енергії за регульованим тарифом припиняється на строк дії договору про купівлю продаж електричної енергії з постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом. Третя особа також повідомляє, що продаж електричної енергії по договору №165 від 29.08.08р. було призупинено, та 21.09.10р. на адресу ВАТ ЕК «Чернігівобленерго»надійшли листи від ТОВ «А.Е.С.Енерголайн»від 20.09.10р. №164 та ПАТ «Прилуцький завод «Білкозин»від 20.09.10р. №807 з повідомленнями про припинення постачання електричної енергії за договором №548 від 05.08.08р., про відновлення ПАТ «Прилуцький завод «Білкозин»постачання електричної енергії за договором №165 від 29.08.08р., який поновив свою дію з 01.10.10р.
У відзиві на позовну заяву від 02.11.10р. відповідач проти позову заперечував та зазначив, що згідно з актами №А/215 від 31.08.10р. та №А/219 від 30.09.10р. підписаними уповноваженими представниками сторін вартість фактично отриманої електроенергії за серпень (748 615,43грн.) та вересень (617 805,84грн.) становить 1 366 421,27грн., тобто сума 8 221грн.30коп. заявлена позивачем безпідставно, а нарахування пені в розмірі 858 034,82грн. за період з 2008р. по даний час не відповідає нормам ч.6 ст.232 ГК України.
Представник відповідача в судовому засіданні 02.11.10р. надав заяву, в якій просив застосувати спеціальний строк позовної давності визначений п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до позовних вимог щодо стягнення пені за період з грудня 2008р. по серпень 2009р. та вересень 2009р. Суд прийняв вказану заяву позивача до розгляду, оскільки подання такої заяви є правом сторони.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивачем була подана заява від 02.11.10р. про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість за електричну енергію за серпень 2010р. -748 615,43грн., за вересень 2010р. -617 805,84грн., а всього - 1 366 421,27грн. заборгованості за електричну енергію та 858 034,82грн. пені, що становить 2 224 456грн. 09коп. Суд прийняв до розгляду подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, оскільки це не суперечить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також подання такої заяви є правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Від позивача по пошті надійшов розрахунок пені на суму 189 839,54грн. за замовлену та фактично спожиту електричну енергію за період з 05.10.09р. по 30.09.10р. (розрахунок пені включно до 27.10.10р.).
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивачем була подана заява від 16.11.2010р. про зменшення позовних вимог, в якій посилаючись на те, що згідно проведеного розрахунку пені по договору №548 від 05.08.08р. за замовлену та фактично спожиту відповідачем електричну енергію за період з 05.10.09р. по 30.09.10р. (розрахунок пені включно до 27.10.10р.) сума нарахованої пені становить 189 839грн. 54коп., просив стягнути з відповідача заборгованість за серпень-вересень 2010р. у сумі 1 366 421грн. 27коп., пеню у розмірі 189 839грн.54коп., а всього 1 556 260грн.81коп. та витрати по сплаті судового збору та оплаті витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 22 662грн.78коп. Згідно ухвали від 16.11.10р. суд прийняв до розгляду вказану заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, оскільки це не суперечить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також подання такої заяви є правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Представником позивача в судовому засіданні 24.11.10р. подано розрахунок пені за період з 05.10.09р. по 30.09.10р. (розрахунок пені включно до 27.10.10р.) по договору №548 від 05.08.08р. з виправленими технічними помилками.
Від відповідача до початку судового засідання надійшло клопотання від 22.11.10р. про розгляд справи без участі його представника у зв'язку із прийняттям участі у розгляді адміністративної справи в Київському апеляційному адміністративному суді.
Представник позивача не заперечував проти розгляду справи без участі представника відповідача.
Суд задовольнив клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника, враховуючи можливість розгляду даної справи за наявними в ній документами.
Третя особа була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням №01819300 про вручення ухвали про відкладення розгляду справи від 16.11.10р.
Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив:
Приймаючи до уваги, що відповідно до заяви від 16.11.10р. про зменшення позовних вимог позивачем визначені остаточні позовні вимоги до відповідача, а також враховуючи, що заява позивача про зменшення розміру позовних вимог від 16.11.10р. прийнята судом, а тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його останньої заяви про зменшення позовних вимог.
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.
05.08.08р. між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю «А.Е.С. Енерголайн»та відповідачем - Відкритим акціонерним товариством «Прилуцький завод «Білкозин» укладено договір купівлі-продажу (постачання) електричної енергії №548 (далі -договір).
Відповідно до п.1.3.2 статуту Публічного акціонерного товариства «Прилуцький завод «Білкозин»(в новій редакції), державна реєстрація якого проведена державним реєстратором 31.05.2010р. номер запису 10621050018000089, зміна найменування товариства з Відкритого акціонерного товариства «Прилуцький завод «Білкозин»на Публічне акціонерне товариство «Прилуцький завод «Білкозин»затверджено загальними зборами акціонерів (протокол №21 від 22.04.2010р.).
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №114575 проведено реєстрацію Публічного акціонерного товариства «Прилуцький завод «Білкозин»ідентифікаційний код 00418604, місцезнаходження -м. Прилуки, вул. Дружби народів,44, заміна свідоцтва про державну реєстрацію відбулася 31.05.10р. у зв'язку із зміною найменування юридичної особи.
Відповідно до п.1.1 постачальник (позивач по справі) зобов'язується продавати (постачати) активну електричну енергію, а покупець (відповідач по справі) приймати й оплачувати електричну енергію на умовах та в терміни, передбачені договором.
Згідно п.9.1 договору він набирає сили з моменту його підписання тільки в тому випадку, якщо покупець не має заборгованості перед електропередавальною організацією, що підтверджується відповідним актом звірки. Договір діє до 31.12.08р., а в частині розрахунків -до повного виконання сторонами зобов'язань.
Договір вважається автоматично пролонгованим на тих же умовах на наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не пізніше, ніж за місяць до закінчення терміну дії договору не заявить про свій намір розірвати договір (п.9.4 договору).
Як вбачається із матеріалів справи, ні позивачем ні відповідачем за місяць до закінчення терміну дії договору (31.12.09р.) не заявлено про намір його розірвати.
Відповідно до п.3.1.1 договору постачальник зобов'язується продавати покупцеві електричну енергію в обсягах, терміни і за ціною на умовах договору.
11.09.08р. між відкритим акціонерним товариством енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго»та ТОВ «А.Е.С.Енерголайн»укладено договір №964 про передачу електричної енергії мережами ВАТ ЕК «Чернігівобленерго». Відповідно до п.1.1 договору №964 від 11.09.08р. ВАТ ЕК «Чернігівобленерго»зобов'язується передавати електричну енергію, куповану ПНТ на Оптовому ринку електричної енергії України, місцевими (локальними) електромережами для потреб ВАТ «Прилуцький завод «Білкозин», ЗАТ «Маслозавод «Прилуки»та ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів»та надавати інформаційні послуги відповідно до умов договору, а постачальник за нерегульованим тарифом - ТОВ «А.Е.С.Енерголайн»зобов'язується здійснювати оплату за отримані послуги з передачі електроенергії та інформаційні послуги, відповідно до умов договору.
Згідно п.3.1.3 договору №548 від 05.08.08р. постачальник (позивач у справі) зобов'язується надавати покупцеві (відповідачу у справі) Акт прийому-передачі електричної енергії та акт звірки взаємних розрахунків протягом 5 календарних діб місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідач згідно п.3.3.6 договору №548 від 05.08.08р. зобов'язався вчасно здійснювати оплату за електричну енергію відповідно до умов договору.
Покупець відповідно до п.3.3.11 договору зобов'язаний повертати Акт прийому-передачі електричної енергії та Акт звірки взаємних розрахунків постачальнику протягом 3-х календарних днів з дня їх отримання. Якщо протягом 3-х календарних днів покупцем не підписаний Акт прийому-передачі електричної енергії та не надані зауваження за ним, то такий акт вважається підписаний сторонами.
Відповідно до п.4.1-4.2 договору обсяг електричної енергії, що купується покупцем у розрахунковому періоді, визначається сторонами в План-графіку купівлі-продажу електричної енергії за формою Додатку №1 договору, що є невід'ємною частиною договору. Вказаний в План-графіку обсяг купівлі-продажу електричної енергії може корегуватися (збільшуватися) за згодою сторін. Загальний обсяг електричної енергії, що продається постачальником і прийнятий покупцем, визначається сторонами шляхом підсумовування обсягів фактично спожитої електричної енергії покупцем в межах терміну дії договору.
Як свідчать матеріали справи та письмові пояснення позивача викладені в клопотанні від 24.11.10р. про залучення документів до матеріалів справи, між постачальником та покупцем не погоджувався План-графік, передбачений пунктами 3.3.2, 4.1, 5.2 договору №548 від 05.08.08р., а купівля-продаж електричної енергії відбувалася на підставі заявок відповідача та повідомлень на заявлений відповідачем обсяг електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії, копії яких додані до справи.
При виконанні умов договору №548 від 05.08.08р. сторони керувалися тарифами на електричну енергію для відповідача за період з жовтня 2009 року по вересень 2010 року, які встановлювалися щомісячними постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України, копії яких додані до справи.
На виконання умов договору в період з жовтня 2009р. по вересень 2010р. позивач продав, а покупець придбав активну електроенергію згідно двосторонніх Актів виконаних робіт: №А/153 від 31.10.09р. на суму 650913,76грн., №А/156 від 30.11.09р. на суму 611133,04грн., №А/160 від 31.12.09р. на суму 593583,59грн., №А/174 від 31.01.10р. на суму 665599,43грн., №А/176 від 28.02.10р. на суму 579200,34грн., №А/186 від 31.03.10р. на суму 375032,92грн., №А/188 від 30.04.10р. на суму 147974,62грн., №А/200 від 28.05.10р. на суму 435807,18грн., №А/204 від 30.06.10р. на суму 579577,76грн., №А211 від 31.07.10р. на суму 611758,75грн., №А/215 від 31.08.10р. на суму 748615,43грн., №А/219 від 30.09.10р. на суму 617805,84грн., які підписані покупцем та продавцем і скріплені їх печатками.
Позивачем до матеріалів справи подані копії рахунків-фактур для проведення відповідачем попередньої оплати: №82 від 28.09.09р. на суму 680472,00грн., №91 від 29.10.09р. на суму 706320,00грн., №95/1 від 30.11.09р. на суму 570825,60грн., №102 від 31.12.09р. на суму 656953,20грн., №106 від 28.01.10р. на суму 568650,24грн., №113 від 25.02.10р. на суму 544268,16грн., №116 від 26.03.10р. на суму 453556,80грн., №118 від 27.04.10р. на суму 157231,20грн., №201 від 27.05.10р. на суму 768257,28грн., №204 від 25.06.10р. на суму 716960,64грн., №208 від 26.07.10р. на суму 782533,92грн., №211 від 30.08.10р. на суму 782533,92грн. Однак позивачем не подано доказів направлення (вручення) відповідачеві вище перелічених рахунків-фактур.
Згідно ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.5.1 договору ціна 1кВт.год при умові дотримання покупцем п.5.2 даного договору складає 97% роздрібного тарифу на електричну енергію за 1 кВт.год (без урахування ПДВ), встановленого електропередавальною організацією у розрахунковому періоді по класах напруги у відповідності з тією групою споживачів, до якої належить покупець. У випадку порушення або часткового порушення покупцем п.5.2. договору ціна 1кВт.год складає 100% роздрібного тарифу на електричну енергію (без урахування ПДВ), встановленого електропередавальною організацією у розрахунковому періоді по класах напруги у відповідності з тією групою споживачів, до якої належить покупець.
Відповідно до п.5.2 договору сплата за закуплений об'єм електричної енергії, погоджений сторонами в Плані-графіку на розрахунковий період, здійснюється покупцем поетапно в наступні строки: не пізніше першого банківського дня розрахункового періоду -40% від загальної вартості заявленого до поставки в розрахунковому періоді об'єму електричної енергії; до 10 числа розрахункового періоду -20% від загальної вартості заявленого до поставки в розрахунковому періоді об'єму електричної енергії, до 20 числа розрахункового періоду -20% від загальної вартості заявленого до поставки в розрахунковому періоді об'єму електричної енергії, до 30 числа розрахункового періоду -20% від загальної вартості заявленого до поставки в розрахунковому періоді об'єму електричної енергії.
У п.5.3 договору позивач та відповідач встановили, що остаточний розрахунок між сторонами за фактично спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді здійснюється протягом 5 банківських днів з дня підписання Акта приймання-передачі електроенергії.
У п.5.8 договору сторони встановили, якщо дні платежів є святковими або вихідними днями, то покупець здійснює оплату в останній банківський день, що передує вихідному чи святковому дню.
Подані позивачем до матеріалів справи виписки банківських установ підтверджують проведення відповідачем часткової оплати за спожиту електричну енергію.
Як свідчать матеріали справи та визнає відповідач, останній за отриману електричну енергію розрахувався частково, неоплаченою на день розгляду справи в суді є електрична енергія передана позивачем, та отримана відповідачем згідно актів виконаних робіт №А/215 від 31.08.10р. на суму 748 615грн.43коп., №А/219 від 30.09.10р. на суму 617 805грн. 84коп., що становить 1 366 421грн.27коп.
Заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 1 366 421грн.27коп., що підтверджується матеріалами справи. Вказану заборгованість визнає відповідач у відзиві на позов від 02.11.2010р.
Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Згідно з ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 1 366 421,27грн., при цьому його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Згідно ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин, борг в сумі 1 366 421грн.27коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України -штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбачено сторонами у договорі.
У відповідності до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За приписами пункту 1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені).
Згідно ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до п.6. 1 договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором у відповідності з чинним законодавством України.
Відповідно до п.6.2 договору при порушенні покупцем термінів оплати за умовами договору покупець зобов'язаний оплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.
24.11.2008р. сторони підписали Додаткову угоду №1 до договору №548 від 05.08.08р., якою виклали в новій редакції п.6.2 договору №548 від 05.08.08р.: «при порушенні покупцем термінів оплати за умовами цього договору, покупець зобов'язаний оплатити постачальнику пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення».
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 189 839грн. 54коп. нараховану фактично за період з 05.10.09р. по 27.10.10р. за порушення відповідачем строків оплати передбачених п.5.2 та п.5.3. договору.
Дослідивши подані позивачем розрахунки пені за період з 05.10.09р. по 27.10.10р., суд встановив, що позивач звернувся до суду за захистом порушених відповідачем прав 05.10.2010р., що підтверджується поштовим штемпелем на конверті про направлення позову до суду.
Нарахування пені проведено позивачем за невиконання відповідачем строків оплати (пункт 5.2 договору) заявленої відповідачем до поставки електроенергії, вартість якої вказана в рахунках-фактурах виписаних позивачем для проведення відповідачем попередньої оплати за період жовтень 2009р.-вересень 2010р. Окрім того, позивачем проведено нарахування пені за порушення відповідачем строку остаточного розрахунку (п.5.3 договору) за фактичну спожиту відповідачем електричну енергію за період жовтень 2009р.-вересень 2010р. із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період порострочки, із дотриманням вимог ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України стосовно припинення нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання через шість місяців від дня, коли щомісячне зобов'язання мало бути виконано відповідачем.
Дослідивши подані позивачем розрахунки пені, в тому числі з виправленими технічними помилками, суд доходить висновку, що нарахування пені та пред'явлення вимог щодо її стягнення проведено позивачем із дотриманням приписів пункту 1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України в межах строку позовної давності, а також враховуючи, що позивачем не заявляються вимоги щодо стягнення пені за період з грудня 2008р. по серпень 2009р. та вересень 2009р., а тому відсутні підстави для застосування спеціального строку позовної давності та для задоволення заяви відповідача про застосування спеціального строку позовної давності щодо стягнення пені.
Оскільки, позивачем не подано доказів щомісячного погодження та складання сторонами План-графіку (додатків до договору №548 від 05.08.08р.), в якому визначається закуплений об'єм енергії, поетапний порядок оплати якої передбачений у п.5.2 договору, суд доходить висновку, про безпідставність нарахування пені за невиконання відповідачем п.5.2. договору.
Суд приймає до уваги, що на момент розгляду справи діє Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.96р. №543/96-ВР (далі -Закон №543/96-ВР), відповідно до статті 3 якого розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Норми Закону №543/96-ВР - є спеціальними і підлягають безпосередньому застосуванню до відносин, врегульованих ними.
З огляду на вище викладене та приймаючи до уваги, що позивачем допущені арифметичні помилки під час нарахування пені, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 89 501грн.14коп. за період з 10.11.09р. по 27.10.10р. за порушення п.5.3. договору щодо строків проведення відповідачем остаточного розрахунку за фактично спожиту електричну енергію.
В решті стягнення пені відмовити, у зв'язку з безпідставністю нарахування.
Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, спожиту електроенергію в повній сумі не оплатив, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу визнав, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 1 366 421грн.27коп., в частині стягнення пені в сумі 89 501грн.14коп. В решті позову відмовити.
Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 14 559 грн. 22коп. та 220грн.78коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 626, 627, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 77 ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Прилуцький завод «Білкозин»(вул.Дружби народів,44, м. Прилуки, р/р 26008300063569 в Чернігівській філії ПАТ «Банк Форум»МФО 322948, код 00418604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Е.С. Енерголайн»(вул.Стеценка,1а, м. Київ, р/р 26000006450000 в ПАТ «КІБ Креді Агріколь»у м. Києві, МФО 300379, код 34620083) 1 366 412 грн. 27коп. боргу, 89 501 грн. 14коп. пені, 14 559 грн. 22коп. державного мита, 220грн.78коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Суддя Н.Ю.Книш
Повний текст рішення підписано 29.11.2010р.