08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/224/25
381/5873/24
03 березня 2025 року м. Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Анапріюк С.П.,
з участю секретаря Куценко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У грудні 2024 року представник ТОВ «Бізнес Позика» Памірський М.А. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 47500,64 грн та судових витрат в розмірі 2422,40 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 02 жовтня 2022 року ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями уклав з ТОВ «Бізнес Позика» договір №454698-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Бізнес Позика» 02.10.2022 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 454698-КС-001 про надання кредиту.
02.10.2022 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договіру № 454698-КС-001 про надання кредиту визначених офертою умовах.
ТОВ «Бізнес Позика» через телекомунікаційну систему відправило ОСОБА_1 одноразовий ідентифікатор UA-3029 на номер телефону НОМЕР_1 (який зазначений Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржник ввів/відправив.
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 15000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит .
Сторони договору визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1.16103334 процентів за кожен день користування кредитом.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 15000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (яка вказана позичальником при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
Позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 47500,64 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах - 30250,64 грн, суми прострочених платежів за комісією - 2250,00 грн.
Представник позивача разом із позовною заявою подав клопотання про витребування від акціонерного товариства «Універсал Банк» доказів, що містять банківську таємницю, щодо того чи випускалась банківська картка з відповідним номером на ім'я відповідача, а також про рух коштів по зазначеній банківській картці за відповідний період.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 20254 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 21 січня 2025 року о 9 годині 00 хвилин без виклику учасників справи та витребувано письмові докази, які становлять банківську таємницю.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлена відповідачу за адресою його реєстрації. Однак, кореспонденція повернулася без вручення із відміткою працівника поштового відділення зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
09.07.2024 на виконання ухвали про витребування доказів на адресу суду від акціонерного товариства «Універсал Банк» надійшли зазначені докази.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача за правилами спрощеного позовного провадження, не заперечував проти ухвалення судом заочного судового рішення. Також він подав до суду клопотання з аналогічними вимогами.
Відповідач у судове засідання не з'явився вдруге, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Водночас надіслана судом на адресу відповідача кореспонденція повернулася до суду без вручення з відміткою уповноваженого працівника Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву до суду не подала, причини неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Процедура здійснення судових викликів та повідомлень врегульована главою 7 ЦПК України.
За змістом п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18зазначив, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Також Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України», вказано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
Зважаючи на те, що суд вжив усі необхідні передбачені процесуальним законодавством заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, у встановлений судом строк відповідач не подав до суду заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмовий відзив на позов, суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до правил частини п'ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність передбачених до ст. 280 ЦПК України умов для цього, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
В судовому засіданні 19.02.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав його ухвалення та проголошення на 03.03.2025 (з урахуванням вихідних днів).
Дослідивши наявні у справі докази та з'ясувавши обставини справа, суд встановив таке.
02.10.2022 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладений договір № 454698-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Бізнес Позика» направлена відповідачу пропозиція (оферта) укласти договір про надання позики відповідач прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 448185-КС-010 про надання кредиту на умовах, визначених офертою, шляхом направлення через інформаційно-телекомунікаційну систему одноразового ідентифікатора.
Отже, договір про надання кредиту був укладений в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору про надання кредиту, що акцептована відповідачем шляхом підписання електронним підписом.
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 15000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.
Сторони договору визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1.16103334 процентів за кожен день користування кредитом, кредит надається строком на 16 тижнів, до 22.01.2023.
Згідно з п. 2.4. договору Стандартна процентна ставка за кредитом в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом в день 1,16103334, фіксована.
Пунктом 2.5 Кредитного договору сторонами узгоджено, що комісія за надання кредиту становить 22500,00 грн.
Відповідно до п. 3.2.2. сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений у п.3.2.3. та додатку №1 до договору (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. договору. При цьому нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня прострочення платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п.3.2.3.1. Додатку №1 до Договору, та до закінчення терміну дії договору.
Згідно з п. 4.4.4. Правил позичальник підтверджує, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок НОМЕР_2 належить саме йому і треті особи не мають до нього доступу.
Вказані обставини підтверджуються пропозицією (оферти) укласти договір про надання кредиту № 454698-КС-001; прийняттям (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір № 454698-КС-001; договором № 454698-КС-001 про надання кредиту від 02.10.2022; паспортом споживчого кредиту від 02.10.2022, анкетою клієнта (витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://bizpozyka.com); правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».
Відповідно до повідомлення АТ «Універсал Банк» №БТ/51 від 01.01.2025, наданого на вимогу суду, вказана платіжна картка емітована на ім'я відповідача.
У спірних правовідносинах кредитодавець надав кредит позичальнику у розмірі 15000,00 грн.
Позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 47500,64 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах - 30250,64 грн, суми прострочених платежів за комісією - 2250,00 грн.
Вказані обставини підтверджуються довідкою про стан заборгованості на 16.09.2024 в сумі 47500,64 грн; розрахунком заборгованості за кредитом у гривні; довідкою щодо перерахування коштів ОСОБА_1 .
Крім цього, надання позивачем кредиту відповідачу у вказаному розмірі підтверджується наданою на вимогу суду АТ «Універсал Банк» довідкою про рух коштів по картці від 01.01.2025.
Нормативно-правове обґрунтування.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 525, 526, 546 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 11 лютого 2021 року № 16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до пункту 5 вище зазначених Правил кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил.
Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил).
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України, обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається на осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Висновки суду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому та кожному доказу окремо, суд дійшов до таких висновків.
З матеріалів справи суд встановив, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та відповідачем укладений кредитний договір, відповідно до умов якого товариство зобов'язувалося надати позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язувався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші зобов'язання передбачені договором.
Позичальник за допомогою інструменту ідентифікації пройшов автентифікацію, ідентифікацію та верифікацію як фізична особа відповідно до законодавства.
Договір укладався дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи.
Суд встановив, що кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора.
Отже, укладання між сторонами правочину підтверджене належними та допустимими доказами, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
За таких обставин суд встановив, що договір позики укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін цього договору узгоджуються з вимогами ст. 6, 627ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Кредитор свої зобов'язання за договором виконав та надав позичальнику кредит в обумовленому договором розмірі.
Інформацією АТ «Універсал Банк», що надана на виконання ухвали суду про витребування доказів, підтверджено належність відповідачу карткового рахунку, випискою з рахунку підтверджено факт перерахування на зазначений картковий рахунок грошових коштів в обумовленому сторонами договору розмірі.
Отже, позивач довів належними та допустимими доказами у контексті норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, фактичні обставини виникнення між позивачем та відповідачем зобов'язальних правовідносин на умовах укладеного ними договору.
З огляду на те, що термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не погашена, позивач звернувся з цим позовом з метою захисту та поновлення своїх порушених прав, у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язання за кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що факт укладення означеного кредитного договору, його виконання кредитором і його невиконання боржником підтверджений належними доказами.
Докази, що спростовують позовні вимоги та розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором, суду не надано.
З огляду на встановлені судом обставини справи та приписи чинного законодавства, враховуючи, що матеріали справи містять належні доказ того, що відповідач не повернув у добровільному прядку отримані та використані кошти, відмовився від виконання зобов'язань за договором в односторонньому порядку, що потягло невиконання його умов, внаслідок чого утворилась заборгованість та порушено права позивача, суд приходить до висновку про те, що така заборгованість підлягає стягненню судом з відповідача на користь позивача.
Отже, позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 , п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням результату вирішення цієї справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 259, 263- 265 ЦПК України, суд
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» суму заборгованості за кредитним договором № 454698-КС-001 у розмірі 47500 (сорок сім тисяч п'ятсот) гривень 64 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» сплачений ними судовий збір в сумі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду відповідно до статей 354-355 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, визначених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складене 03.03.2025.
Реквізити учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, адреса: м. Київ, бульвар Лесі України, 26, офіс 411;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Сніжана АНАПРІЮК