Справа №523/3272/25
Провадження №1-кс/523/764/25
28 лютого 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Єлизаветград, Олександрівський р-н, Кіровоградської області, громадянина України, одруженого, зі слів не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою - спеціальною освітою, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді сержант резерву взводу резерву сержантського складу роти резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_1 «молодший сержант», підозрюваного в рамках кримінального провадження № 62025150020000008 від 01.01.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025150020000008 від 01.01.2025,за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснює група прокурорів Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем, призваним за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді сержант резерву взводу резерву сержантського складу роти резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_1 «молодший сержант», у порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, 22.12.2024 о 20:00 годин вчинив самовільне залишення розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 та ухилявся від проходження військової служби до 27.02.2025, проводячи його на власний розсуд, не пов'язуючи з обов'язками військової служби.
27.02.2025 о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_6 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
Отже, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, та відповідно до ч. 5 ст.12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії тяжких злочинів.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без застосування розміру застави у відношенні ОСОБА_6 .
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими.
Захисник заперечувала проти клопотання та просила застосувати до її підзахисного запобіжний захід з застосуванням застави, оскільки він має постійне місце реєстрації та проживання в м. Одесі та на його утриманні неповнолітня дочка та онкохвора мати.
Підозрюваний під час розгляду підтримав думку свого захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, опитавши підозрюваного, а також вислухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними досудовим розслідуванням доказами, а саме: показаннями свідків та іншими матеріалами досудового розслідування.
1.п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину. Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що від тяжкості залежить покарання, яке ОСОБА_6 зобов'язаний буде понести (у разі визнання його винним). Зокрема, у п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК України) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні. Подібна орієнтація законодавців та правозастосувачів зустрічається й у міжнародному праві. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, шо особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави вважати, ідо обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Санкція статті відносить інкриміновані кримінальні правопорушення до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п'яти до десяти років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, беручи до уваги, що в умовах воєнного стану, під час цілодобової військової агресії з боку російської федерації, підозрюваний ОСОБА_6 вчинив самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, існує ризик, передбачений п. 1ч.1 ст. 177 КПК України.
1.п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, оскільки під загрозою можливого покарання, беручи до уваги характер та обставини, суспільно небезпеку злочину, перебуваючи на волі ОСОБА_6 може вжити заходи щодо незаконного впливу, як безпосередньо так і опосередковано на свідків, шляхом залякування, підкупу, шантажу, погроз, а також примусити вже допитаних свідків, які є його співслужбовцями та в подальшому будуть допитуватися безпосередньо судом, змінити покази на свою користь, до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню.
У справі «Яблонський проти Польщі» №33492/96, пункт 83, від 21.12.2000, суд зауважує, шо відповідно до пункту 3 статті 5 органи влади, приймаючи рішення про те, чи слід звільняти чи затримувати особу, зобов'язані розглянути альтернативні заходи забезпечення його появи на суді. Дійсно, ця стаття передбачає не лише право на «судовий розгляд упродовж розумного строку або звільнення до розгляду», але також передбачає, що «звільнення може бути обумовлено гарантіями його явки до суду».
При цьому, відповідно до практики ЄСПЛ у справах «Штепа проти України» від 24.10.2019 за заявою № 16349/17, «Войкін проти України» від 27.03.2018 за заявою № 47889/08, ухвалі про неприйнятність « ОСОБА_7 проти України» від 05.07.2018 повторне зазначення в ухвалі тих самих ризиків з обґрунтуванням продовження їх існування не становитиме порушення права на свободу та особисту недоторканність.
Вказані обставини окрім клопотання підтверджуються іншими матеріалами провадження.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86, 26 червня 1991).
Слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, та з урахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, в силу характеру вміненого ОСОБА_6 діяння та одночасної потереби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обставин які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України - не має.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86, 26 червня 1991).
Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя обґрунтовано вважає, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .
Крім того, з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення слідчий суддя вважає можливим не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки згідно ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, пов'язаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я особи.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного в рамках кримінального провадження №62025150020000008 від 01.01.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Єлизаветград, Олександрівський р-н, Кіровоградської області, громадянина України, одруженого, зі слів не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою - спеціальною освітою, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді сержант резерву взводу резерву сержантського складу роти резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_1 «молодший сержант», запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 28.04.2025 року включно, з утриманням на гауптвахті Південного ТУ ВСП ЗС України ( АДРЕСА_3 ), з можливістю внесення застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 гривень
Підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний, обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки строком на 60 днів, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
-не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватись від спілкування зі свідками по справі.
Роз'яснити підозрюваному (обвинуваченому), що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1