"29" листопада 2010 р.Справа № 18/88-1764
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Охотницької Н.В.
Розглянув матеріали справи:
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 18 в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Тернопіль, вул..Чорновола,4
до відповідача Приватного підприємства "Захист" вул.Лозовецька,13 м.Тернопіль
про cтягнення заборгованості в розмірі 1348,43 грн., з яких: 1268,34 грн. - борг, 26,24 грн. -пеня; 43,42 грн. інфляційні нарахування, 10,13 грн. 3% річних.
За участю представників сторін:
позивача: Тимчишин Н.І. -юрисконсульт, довіреність від 01.09.2009 р. зареєстрована в реєстрі за №5086
відповідача: не з'явився
В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи: Відкрите акціонерне товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" звернулося з позовом до Приватного підприємства "Захист" про cтягнення заборгованості в розмірі 1348,43 грн., з яких: 1268,34 грн. - борг, 26,24 грн. -пеня; 43,42 грн. інфляційні нарахування, 10,13 грн. 3% річних.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на умови договору про надання послуг електрозв'язку № 339 від 27.07.2004 р., розрахунки заборгованості за надані послуги, карточку обліку розрахунків за послуги зв'язку, та інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи. Стверджує, що в порушення умов договору відповідач зобов'язання виконав не належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість, на яку у відповідності до умов договору та чинного законодавства нараховані штрафні санкції.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, його представник у судові засідання не прибув, хоча про час і місце слухання був повідомлений належним чином, а тому суд розглядає справу згідно вимог ст. 75 ГПК України за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.
27.07.2004 р. між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", в особі центру обслуговування споживачів та продажу послуг Тернопільської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", правонаступником якого є Центр телекомунікаційних послуг Тернопільської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" як підприємством зв'язку, та Приватним підприємством "Захист", як споживачем, був укладений договір про надання послуг електрозв'язку № 339.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором про надання послуг згідно якого, в силу ст.ст. 901, 903 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до п.3.2.8 вказаного договору відповідач зобов'язався вчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою з поданням рахунків системою оплати. Згідно п.4.3, 4.6 договору споживач повинен вчасно оплачувати за надані послуги. Розрахунок абонплати і за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС. У разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.
Пунктом 7.1 договору сторони передбачили, що договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє протягом п'яти років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін.
Так як заяви про припинення дії договору від відповідача не надходило, згідно п.7.2 договору договір є пролонгованим 27.07.2013 року.
Як вбачається із наданих позивачем документів, зокрема, картки обліку розрахунків, за період з травня по жовтень 2010 року, розрахунку боргу, споживач заборгував по оплаті послуг зв'язку 1268,34 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача попередження №127-00Ю від 02.07.2010 р. з вимогою погасити заборгованість, яке було залишене без належного реагування.
Відповідно до вимог ст.ст. 509, 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У відповідності до Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплатити отримані ними телекомунікаційні послуги.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень договору відповідач, станом на час розгляду справи в суді заборгованість не погасив, в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем суми заборгованості у розмірі 1268,34 грн.
За даних обставин, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з Приватного підприємства "Захист" -1268,34 грн. основного боргу за надані послуги електрозв'язку згідно договору № 339 від 27.07.2004 р. обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до п. 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", п. 5.8. договору передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня.
Враховуючи вищезазначене, позивачем нарахована пеня в розмірі 26,24 грн. за період з 21.09.2010 р. по 20.10.2010 р., яка підлягає до задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховані інфляційні нарахування в сумі 43,72 грн. та 10,13 грн. трьох процентів річних.
Розглянувши представлений розрахунок 3% річних на інфляційний нарахувань, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційний нарахувань обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до вимог ст. ст.44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 ГПК України, господарський суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Захист" вул.Лозовецька,13 м.Тернопіль, ідентифікаційний код 32736596) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (р/р № 26038310 в ТОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Тернопіль, МФО 338501) 1268 (одну тисячу двісті шістдесят вісім) грн. 34 коп. -боргу; 26 (двадцять шість) грн. 24 коп. -пені; 43 (сорок три) грн. 72 коп. -інфляційних нарахувань; 10 (десять) грн. 13 коп. -три відсотки річних; 102 (сто дві) грн. державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання "30" листопада 2010 р., через місцевий господарський суд.
Суддя Н.В. Охотницька