"25" листопада 2010 р.Справа № 6/90-1523
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
Розглянув справу
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН" (вул. Б. Хмельницького, 21А/1, м. Тернопіль,46001)
про стягнення 8437,07 грн. пені, 4837,59 грн. інфляційних нарахувань, 1177,15 грн. 3% річних
За участю представників сторін:
Позивача -не з'явився
Відповідача - Іванців Ю.С.
Суть справи:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН" про стягнення 8437,07 грн. пені, 4837,59 грн. інфляційних нарахувань, 1177,15 грн. 3% річних.
Свої вимоги, підприємець мотивує тим, що зобов'язання по оплаті наданих транспортних послуг, яке виникло 29 вересня 2008 року по договору про надання транспортних послуг №134/08 від 22 вересня 2008 року, відповідачем виконано тільки 29 березня 2010 року. а тому, за період прострочення, позивач вправі вимагати сплати передбаченої договором пені а також втрат від інфляції і 3% річних.
У відзиві та усних поясненнях представника, відповідач проти позову заперечує, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності, відсутність у договорі посилань на обов'язок боржника сплачувати борг з врахуванням індексу інфляції та 3% річних. Крім того просив суд провадження у справі зупинити, до закінчення розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Тернопільської області від 03 вересня 2009 року у справі №4/62-1283.
З огляду на приписи ч.5 ст.85 ГПК України, набрання судовим рішенням у справі №4/62-1283 законної сили, повернення заяви про перегляд даного рішення за нововиявленими обставинами без розгляду (ухвала від 11 листопада 2010 року наявна в матеріалах справи) від так, відсутність підстав, передбачених ст. 79 ГПК України, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відхилено.
Судове засідання, призначене вперше на 14 жовтня 2010 року неодноразово відкладалось, востаннє на 25 листопада 2010 року.
В засіданні учасникам процесу роз'яснювались належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.
Розглянувши матеріали справи, беручи до уваги пояснення представників сторін, у т.ч. дані у попередніх засіданнях, суд встановив наступне:
На підставі договору про надання транспортних послуг №134/08 від 22 вересня 2008 року, по міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) від 30.09.2008р., автомашиною MAN НОМЕР_2, підприємець ОСОБА_1 здійснив для ТОВ "Компанія ЛАН" перевезення по маршруту Харзевінкель (D) -Тернопільська обл. (UA) на суму 39 330, 00 грн.
Відповідно до п.2.2 договору №134/08 замовник (ТОВ «Компанія Лан») брав на себе зобов'язання оплатити отримані послуги на дату розвантаження автомобіля.
29 вересня 2008 року сторонами складено акт виконаних робіт № 134/08.
Однак, у визначений договором строк, товариство за отримані послуги по перевезенню не розрахувалось, що стало підставою для звернення підприємця до суду із позовом про відновлення його порушеного права.
Вище перелічені обставини встановлені рішенням господарського суду Тернопільської області від 03 вересня 2009 року у справі №4/62-1283.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 03 вересня 2009 року у справі №4/62-1283 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено повністю та постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН" на користь позивача 39 330 грн. боргу, 393 грн. 30 коп. в повернення сплаченого державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Постановами Львівського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2009 року та Вищого господарського суду України від 10 березня 2010 року, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
На виконання рішення господарського суду Тернопільської області від "03" вересня 2009 р., яке набрало законної сили "24" листопада 2009 р., та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2009р. на підставі статті 116 Господарського процесуального кодексу України, 08 грудня 2009 року, судом першої інстанції видано відповідний наказ.
Згідно представленої виписки з особового рахунку, наказ господарського суду Тернопільської області виконано в примусовому порядку відділом державної виконавчої служби 29 березня 2010 року.
Зважаючи на встановлений судовим рішенням факт порушення відповідачем грошового зобов'язання, підприємець ОСОБА_1 звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом про стягнення з боржника за період прострочення 8437,07 грн. пені, 4837,59 грн. втрат від інфляції, 1177,15 грн. 3% річних.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
Факти, встановлені рішенням господарського суду від 03 вересня 2009 року у справі №4/62-1283, у т.ч. щодо порушення відповідачем грошового зобов'язання, в силу ст. 35 ГПК України, повторного доведення не потребують.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з врахуванням у індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.
Зважаючи на період прострочення відповідачем оплати вартості отриманих транспортних послуг, суму боргу, встановлений індекс інфляції, розрахунок, вимоги про стягнення 4837,59 грн. інфляційних нарахувань, 1177,15 грн. 3% річних підлягають задоволенню.
При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача на відсутність у договорі №134/08 від 22 вересня 2008 року вказівки на право позивача вимагати сплати втрат від інфляції та 3% річних, оскільки даний вид відповідальності передбачено законом (ст. 625 ЦК України) і правило про обов'язковість письмової форми правочину до даного виду відповідальності не застосовується.
Щодо стягнення пені, то відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стаття 256 ЦК України, дає визначення, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За змістом ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється спеціальна (скорочена) позовна давність, терміном в один рік.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (п.3 ст. 267 ЦК України).
Відповідно до п. 4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Зважаючи на приписи перелічених норм, беручи до уваги дату виникнення основного зобов'язання, період нарахування пені, час звернення до суду за її стягненням, а також заяву відповідача про застосування строку позовної давності, в задоволенні позову в частині стягнення 8437,07 грн. пені слід відмовити.
Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЛАН", (м. Тернопіль, вул. Б. Хмельницького, 21А/1, код 32941987) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) -4837,59 грн. інфляційних нарахувань, 1177,15 грн. 3% річних,60,35 грн. сплаченого держмита, 98,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
2. В задоволенні вимог про стягнення 8437,07 грн. пені відмовити.
.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 29 листопада 2010р., через місцевий господарський суд.
Суддя І.П. Шумський