Справа № 505/4342/24
№ 2-а/505/66/2025
27 лютого 2025 року м. Подільськ
Котовський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючої - судді Ващук О.В.,
секретаря судових засідань Федорцової І.С.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
В листопаді 2024 року до Котовського міськрайонного суду Одеської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 № 17922 від 28 жовтня 2024 року та закриття провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП.
Позов мотивовано тим, що згідно з оскаржуваної постанови, позивач порушив вимоги п. 1.4 "Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, своєчасно не з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 та свої облікові дані у встановлені терміни (не рідше ніж один раз на 5 років) не звіряв, про зміну облікових даних не повідомляв чим порушив вимоги п. 11 ст. 38 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» та абзац 5, 8, 10 п. 1 «Правил військового обліку призовників військовозобов'язаних і резервістів».
Як стверджує позивач, протокол та постанова були йому вручені 28 жовтня 2024 року в ІНФОРМАЦІЯ_3 та відразу запропоновано сплатити штраф в розмірі 17000 грн. та надано інформацію щодо банківських реквізитів. Під час ознайомлення з цими документами з'ясувалось, що вони не містять підписів посадових осіб, які їх склали, та що постанова №17922 винесена начебто начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_1 , в той час як в протоколі зазначено, що розгляд справи мав відбутися о 17 год. 00 хв. 28 жовтня 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , але сплатити штраф йому запропоновано близько 12 години того ж дня, коли постанову ще не було винесено.
Крім того, в постанові №17922 від 28 жовтня 2024 року вказано, що своїми діями ОСОБА_3 вчинив правопорушення, передбачене «частиною 3 статті 210-3 КУпАП», а тому не зрозуміло в чому саме його звинувачують.
З урахуванням наведеного позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена з суттєвими порушеннями норм КУпАП, тому є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.
Ухвалою судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 15 листопада 2024 року відкрито провадження у вказаній справі, та призначено її до розгляду за справила спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 06 грудня 2024 року витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином засвідчені матеріали справи, які стали підставою прийняття постанови № 17922 від 28 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову.
У відзиві викладені наступні заперечення проти позову, зокрема, те, що згідно підпункту 10 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів Додатку №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, повинні звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів. На підтвердження зазначеного надано інформацію з АІКС «Оберіг», згідно якої підтверджується факт відсутності звірки власних персональних даних з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, представник позивача зазначив, що доводи позивача щодо неповідомлення його про розгляд адміністративної справи спростовуються протоколом про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Зі змісту відзиву на позов, просив справу розглядати за відсутності їхнього представника, заперечував проти задоволення позову.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 28 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №274, відповідно до якого, 28 жовтня 2024 року, близько 11 год. 10 хв. під час дії особливого періоду, мобілізації та військового стану до ІНФОРМАЦІЯ_2 у супроводі представників поліції, прибув військовозобов'язаний громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав законної сили 18 травня 2024 року, «в ст. 1 Прикінцевих та перехідних положень встановлено: Військовозобов'язаному громадянину ОСОБА_1 під час перевірки документів було встановлено», що ОСОБА_1 всупереч вимог п. 1.4 "Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, своєчасно не з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 та свої облікові дані у встановлені терміни (не рідше ніж один раз на 5 років) не звіряв, про зміну облікових даних не повідомляв чим порушив вимоги ст.38 п. 11 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» та абзац 5,8,10 п. 1 «Правил військового обліку призовників військовозобов'язаних і резервістів». Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до положень Глави 19 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, у якому викладається твердження про вчинення особою відповідного правопорушення, при доведенні вчинення якого особа піддається певним заходам примусу. Протокол про адміністративне правопорушення є підставою для подальшого провадження у справі, викликає у особи необхідність здійснення свого захисту, у зв'язку із чим до нього пред'являються особливі вимоги.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові, особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення): місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення: нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення: прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності: інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності: при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається то адміністративної відповідальності, має право подані пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Як вбачається з копій протоколу та постанови №17922, доданих ОСОБА_1 до позовної заяви, вони не містять підписів особи, яка склала протокол та начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , а також печатки відповідно.
З огляду на викладене, встановлено, що відповідачем було порушено процедуру притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки протокол про адміністративне правопорушення та оскаржувана постанова, складені відносно позивача, які були надані для позивача, не відповідають вимогам ст.256 КУпАП, а саме не підписані уповноваженою особою, яка їх склала, крім того в постанові зазначено посилання на норма КУпАП, якої не існує, а саме в постанові зазначено: «Своїми діями ОСОБА_1 вчинив(ла) правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-3 КУпАП.»
Крім того, як вбачається з копії постанови №17922, ОСОБА_1 ставиться ввину порушення «п. 1.4 "Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, своєчасно не з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 та свої облікові дані у встановлені терміни (не рідше ніж один раз на 5 років) не звіряв, про зміну облікових даних не повідомляв».
Разом з тим, як вбачається з змісту Додатку №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 пунктом 1.4 (а саме пп.4 п.1) передбачено обов'язок проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів».
Обов'язок звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування, передбачено в пп.10 п.1 Додатку №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.
Відповідач у відзиві на позов, посилається на порушення позивачем пп.10 п.1 Додатку №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, в той час коли в постанові зазначено п.1.4.
Разом з тим, слід зазначити, що зазначена норма діє лише з 05 січня 2023 року - з дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, якою затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, додатком за № 2 до якого є Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Отже п'ятирічний термін, в який призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні звіряти персональні дані, спливає щонайменше о 00 годин 00 хвилин 05 січня 2028 року. Тому не раніше цієї дати (у подальшому в кожному випадку індивідуально) можливо розглядати питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності у разі порушення п. 10 ч. 1 Правил військового обліку.
Водночас, до 05 січня 2023 року не звіряння не рідше одного разу на п'ять років власних персональних даних взагалі не визнавалося законом як правопорушення.
Так, Правила військового обліку призовників і військовозобов'язаних Додаток № 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921 (втратила чинність 05 січня 2023 року), взагалі не передбачали обов'язку для військовозобов'язаних звіряти персональні дані.
Абзацом 5 п.10 Положення про військовий облік військовозобов'язаних і призовників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1994 року №377 (втратила чинність 19 грудня 2016 року), забезпечення систематичного звіряння відомостей, зазначених в особових картках військовозобов'язаних і призовників, із записами у їх військових квитках і посвідченнях про приписку до призовних дільниць, подання цих карток нерідше одного разу на рік до відповідних військових комісаріатів для звіряння з обліковими даними військових комісаріатів, покладалося на виконкоми сільських, селищних, міських рад, керівників підприємств, установ, організацій і навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування у населених пунктах, де немає військових комісаріатів. Отже персонального обов'язку для військовозобов'язаних звіряти персональні дані зазначене Положення також не передбачало.
З огляду на зазначене, станом на дату винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, останній не міг вчинити правопорушення, а саме порушення вимог п. 10 п. 1 Правил військового обліку, оскільки відсутня подія.
Відповідно до правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року в справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 11 травня 2022 року в справі №400/1510/19, від 05 липня 2022 року в справі №522/3740/20, від 27 вересня 2022 року в справі №320/1510/20, від 03 жовтня 2022 року в справі №400/1510/19, від 01 листопада 2022 року в справі №640/6452/19 та від 18 січня 2023 року в справі № 500/26/22.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Водночас відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, виходячи з вище наведених фактів, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не доведено дотримання при винесені оскаржуваної постанови вимог ст. ст.248, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин та вирішення її в точній відповідності з законом. В зв'язку з цим позовні вимоги підлягають задоволенню, оскаржувана постанова - скасуванню, провадження у справі про адміністративне правопорушенню - закриттю.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з вищезазначеної норми чинного законодавства, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.7, 9, 77, 210-1, 247, 254, 256, 258, 268, 278, 293 КУпАП, керуючись ст.ст.241-246,255,286,293,295,297КАС України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову №17922 від 28 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 сплачений ним судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 03 березня 2025 року.
Суддя О.В. Ващук