79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.11.10 Справа№ 12/346А
Суддя господарського суду Львівської області Запотічняк О. Д. при секретарі Джус Р.В. розглянула у відкритому судовому засіданні справу
За позовом: Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту», м.Львів.
До відповідача: Державної податкової інспекції у м.Львові,м.Львів.
Про визнання нечинними податкових-повідомлень рішень № 52301/0/3782 від 03.03.2006р., № 52301/1/7897 від 03.05.2006р. та № 52301/2/12418 від 25.07.2006р.
За участю представників:
Від позивача: Наклович І.М. (довіреність у справі);
Від відповідача: Голод І.В., Соляр В.І. (довіреність у справі).
Сторонам роз'яснено зміст ст. ст. 27, 29, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема право заявляти відводи. Здійснювалась технічна фіксація судового процесу.
Суть спору: Закрите акціонерне товариство «Завод комунального транспорту»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Львові про визнання нечинними податкових-повідомлень рішень № 52301/0/3782 від 03.03.2006р., № 52301/1/7897 від 03.05.2006р. та № 52301/2/12418 від 25.07.2006р.
Ухвалою від 27.11.2007р. позовну заяву було залишено без руху для усунення недоліків.
Оскільки, позивачем було усунено недоліки позовної заяви та долучено первинні документи, які підтверджують позовні вимоги, суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду та ухвалою від 30.11.2007р. відкрив провадження у адміністративній справі і призначив попереднє засідання на 18.12.2007р.
Подальший хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.
Зокрема ухвалою від 26.02.2008р. провадження у справі було зупинено до набрання чинності постановою суду по справі № 5/3105-19/398А.
17.06.2010р. на адресу суду поступило клопотання Державної податкової інспекції у м.Львові про поновлення провадження у справі, оскільки, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009р. постанова господарського суду Львівської області від 17.09.2008р. по справі № 5/3105-19/398А (22а-3403/07) залишена без змін.
Оскільки відпали підстави зупинення провадження у справі, а саме постанова господарського суду Львівської області від 17.09.2008р. по справі № 5/3105-19/398А (22а-3403/07) набрала законної сили, ухвалою від 30.06.2010р. суд поновив провадження у справі № 12/346А.
В судове засідання 05.08.2010р. представник позивача не з'явився, причин неявки не повідомив.
Представник відповідача позовні вимоги заперечив в повному обсязі.
Розгляд справи було відкладено на 17.08.2010р.
В судових засіданнях 17.08.10р. та 26.08.10р. розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалах суду.
В судовому засіданні 14.09.10р. оголошувалась перерва до 21.09.10р.для надання сторонам можливості подати додаткові докази по справі. Зокрема позивача було зобов'язано надати суду Книгу обліку придбання за січень 2004р. , а відповідача зобов'язано надати суду докази направлення позивачу рішення прийнятого за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення - рішення № 52301/1/7897 від 03.05.2006р.
Оскільки в судове засідання 21.09.10р. представники сторін не надали витребувані судом документи, розгляд справи було відкладено на 29.09.10р.
В судових засіданнях 29.09.10р. та 07.10.10р. оголошувалась перерва у зв'язку з ненаданням сторонами витребуваних судом документів.
В судовому засіданні 20.10.10р.розглдя справи було відкладено на 03.11.10р. та в черговий раз зобов'язано позивача надати суду копію книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) за січень 2004р. (оригінал для огляду), а відповідача зобов'язано надати докази вручення позивачу податкового повідомлення -рішення № 52301/2/12418 від 25.07.2006р. та рішення прийнятого за результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення -рішення № 52301/1/7897 від 03.05.06р.
Розпорядженням голови суду від 02.11.10р. у зв'язку з хворобою судді Запотічняк О.Д. справу було передано для подальшого розгляду по суті судді Манюку П.Т.
02.11.10р. позивачем було подано через канцелярію суду копію книги обліку придбання товарів за січень 2004р.
В судовому засіданні 03.11.10р. розгляд справи було відкладено на 25.11.10р. у зв'язку з неявкою представника позивача.
Розпорядженням голови суду від 19.11.10р. у зв'язку з виходом з лікарняного судді Запотічняк О.Д. справу було передано для подальшого розгляду по суті судді Запотічняк О.Д.
В судове засідання 25.11.10р. представник позивача не зявився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його хворобою та неможливістю явки в судове засідання.Представники відповідача заперечили проти відкладення розгляду справи, просили суд розглядати справу за відсутності представника позивача.
Враховуючи, що справа вже слухається тривалий термін і позивачем подано всі докази які витребовувались судом і які необхідні для розгляду справи по суті, а представники відповідача просять суд розглядати справу без участі представника позивача, суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника позивача за наявними в справі матеріалами.
В судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили суд їх задоволити та визнати нечинними податкові - повідомлення рішення № 52301/0/3782 від 03.03.2006р., № 52301/1/7897 від 03.05.2006р. та № 52301/2/12418 від 25.07.2006р.
Представники відповідача позовні вимоги заперечили в повному обсязі просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у запереченнях на позовну заяву та поясненнях наданих в судових засіданнях.
Зокрема, представники відповідача просили суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропущенням відповідачем річного строку передбаченого ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суд заслухавши пояснення та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
Державною податковою інспекцією у м. Львова було проведено невиїзну документальну перевірку ЗАТ «Львівський автомобільний завод»з питань правомірності декларування податку на додану вартість за період з 01.01.2004р. по 31.01.2004р.
За результатами перевірки складено акт від 21.02.2006р. № 10/23-4/32483661.В ході проведення перевірки, було встановлено, що між ВАТ «Львівський автобусний завод»та ЗАТ «Львівський автомобільний завод» було укладено договір поставки товару (штампів) № ШТ-2004 від 27 січня 2004р.
ЗАТ «Львівський автомобільний завод»правонаступником якого є ЗАТ «Завод комунального транспорту», було включено до податкового кредиту податок на додану вартість в розмірі 5 000 000,00 грн. по податковій накладній №140 від 30.01.2004р., виписаній ВАТ «Львівський автобусній завод»на підставі договору поставки № ШТ-2004 від 27 січня 2004р.
Податковим органом було направлено ряд запитів про підтвердження взаєморозрахунків між контрагентами позивача.
Зокрема податковим органом було направлено запит на ВАТ «Львівський автобусний завод»про підтвердження взаєморозрахунків з ЗАТ «Львівський автомобільний завод»правонаступником якого є ЗАТ «Завод комунального транспорту». В отриманій податковим органом відповіді, ВАТ «Львівський автобусний завод»підтвердив взаєморозрахунки з ЗАТ «Львівський автомобільний завод»правонаступником якого є ЗАТ «Завод комунального транспорту»та включення до податкових зобов'язань податкових накладних, вказаних у запиті. Також у повідомленні було зазначено, що постачальником ВАТ «Львівський автобусний завод»є ПТВП «Марс».
ДПІ у м.Львові було направлено запит в Артемівську ОДПІ на проведення зустрічної перевірки ПТВП «Марс». Артемівська ОДПІ повідомила, що ПТВП «Марс» було укладено договір купівлі -продажу за № ЛИТ-04-29 від 08.01.2004р. про реалізацію ливарного обладнання (з ким укладено договір не вказано). У січні 2004р. ПТВП «Марс» була отримана передоплата в сумі 30 000 000,00грн. (від кого отримана передплата, номери платіжних доручень не вказано). ПТВП «Марс»було виписано податкові накладні № 3 від 29.01.2004р. на суму 15 000 000,00 грн. в тому числі ПДВ -2 500 000,00 грн. та № 4 від 30.01.2004р. на суму 15 000 000,00 грн. в тому числі ПДВ -2 500 000,00 грн. (кому виписані, назва покупця не вказана).
Також в листі Артемівської ОДПІ було вказано, що у березні 2004р. було проведено відвантаження товару ЗАТ «Львівський автомобільний завод»згідно накладної №1 від 31.03.2004р.
Сума податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включена до податкового зобов'язання у січні 2004р.
Окрім того, у відповіді Артемівської ОДПІ зазначалося, що ПТВП «Марс»не є виробником відвантаженої продукції, товар було придбано у ПП «Глобус»за податковою накладною № 72 від 29.01.2004р. на суму 29 995 200,00 грн., в тому числі ПДВ 4 999 200,00грн.
В ході проведення документальної перевірки, ДПІ у м.Львові було направлено запит у Житомирську ОДПІ на проведення зустрічної перевірки ПП «Глобус». В отриманій відповіді зазначалося, що ПП «Глобус»знято з обліку як платник ПДВ в Житомирській ОДПІ, свідоцтво платника ПДВ було анульовано 20.12.2001р.
На підставі акту від 21.02.2006р. № 10/23-4/32483661. ДПІ у м. Львовібуло винесено податкове повідомлення -рішення № 52301/0/3782 від 03.03.2006р. р., яким ЗАТ «Львівський автомобільний завод»визначено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 5 000 000,00 грн. та застосовано штрафні фінансові санкції в розмірі 2 500 000,00 грн.
За результатами апеляційного оскарження даних податкових повідомлень -рішень податковим органом було прийнято податкові повідомлення -рішення № 52301/1/7897 від 03.05.2006р. та № 52301/2/12418 від 25.07.2006р. якими сума податкових зобов'язань не змінена.
При прийнятті постанови, суд виходив з наступного:
Згідно з п. 7.4.1 ст. 7 ЗУ „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п. 7.4.5.даного закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У відповідності до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Позивачем було включено до податкового кредиту податок на додану вартість в розмірі 5 000 000,00 грн. по податковій накладній №140 від 30.01.2004р., виписаній ВАТ «Львівський автобусній завод»на підставі договору поставки № ШТ-2004 від 27 січня 2004р.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 26.02.2008р. провадження у справі було зупинено до набрання чинності постановою суду по справі № 5/3105-19/398А, предметом розгляду по якій був договір № ШТ-2004 від 27.01.2004р. укладений між ВАТ «Львівський автобусний завод»та ЗАТ «Львівський автомобільний завод».
Постановою господарського суду Львівської області від 17.09.2008р. № 3/90А (5/3105-19/398А) договір № ШТ-2004 від 27.01.2004р. укладений між ВАТ «Львівський автобусний завод»та ЗАТ «Львівський автомобільний завод»визнаний недійсним з моменту укладення. Дана постанова залишена в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009р.
Окрім того, як вбачається з постанови господарського суду Львівської області від 17.09.2008р. по справі № 3/90А (5/3105-19/398А), судом було встановлено, що вироком Артемівського суду Донецької області по кримінальній справі № 1-478-2005 р. відносно директора ПТВП “Марс” Вороного О. встановлено, що з метою приховання того, що товар не був поставлений на ВАТ “Львівський автобусний завод”, директором на звалищах різних підприємств придбані бувші у використанні пресс-форми, які були поставлені на ВАТ “ЛАЗ”, щоб закрити угоду за результатами 2004 року.
Згідно висновку експерта Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 807/21-808/25 від 22.03.2005 р. обладнання, а саме агрегат “КПС 34” поставлене ПТВП “Марс” по договору № ЛИТ-04-29 на ВАТ “Львівський автобусний завод” є таким, що було у використанні. Висновок експерта №1170/05 від 21.03.05 свідчить про те, що маркування, яке відповідає специфікації за договором №ЛИТ-04-29 від 28.01.04 не є первісним маркуванням виробів, що в подальшому були поставлені на ВАТ “ЛАЗ”, а первісне маркування знищено.
Таким чином, товар, який був придбаний ВАТ “ЛАЗ “у ПТВП “Марс”, а потім проданий ЗАТ “Львівський автомобільний завод, фактично відсутній.
Ці обставини Були предметом дослідження і встановлені постановою господарського суду Львівської області від 18.05.2006 та ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2006 у справі № А5/74-12/28, якою визнано недійсним договір купівлі-продажу №ЛІТ-04-29 від 28.01.2004 р., укладений між ПТВП „Марс” та ВАТ “Львівський автобусний завод” (том ІІ а.с.54-63). Зазначеною постановою господарського суду Львівської області встановлено, що ПТВП “Марс” усвідомлював, що ним укладається договір на продаж товару, що фактично відсутній.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що на момент укладення договору купівалі-продажу між ПТВП “Марс” та ВАТ “Львівський автобусний завод”, зазначений в договорі товар був відсутній, отже в подальшому ВАТ “Львівський автобусний завод” (правонаступником якого є ВАТ “Пасавтором”) не міг реалізувати зазначений вище товар ЗАТ „Львівський автомобільний завод” (правонаступником якого є ЗАТ „Завод комунального транспорту”) через його фактичну відсутність.
Відповідно до положень ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до п.п 7.2.3. Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Відповідно до п.п 7.2.6.згаданого закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
З системного аналізу наведених вище норм, суд прийшов до висновку, що належним чином оформлена податкова накладна підтверджує факт придбання товарів та право платника на податковий кредит. Одночасно, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає, що податкова накладна є єдиним обов'язковим документом, який береться до уваги при визначенні платником розміру податкового кредиту, однак факт поставки товару має бути підтверджений документально. Оскільки, вищевикладене свідчить, що факт поставки не відбувся, позивач не мав підстав для включення спірної суми до податкового кредиту.
Оскільки наведеними вище судовими рішеннями встановлено, що фактична поставка товару не відбулась, у позивача не було підстав включати податкову накладну № 140 від 30.01.04р. до податкового кредиту.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем було подано заяву про застосування строку позовної давності. Зокрема відповідач стверджує, що позивачем пропущено річний строк передбачений ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України, в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 4 ст. 99 згаданого закону передбачено, що якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
З метою дослідження обставин щодо пропущення позивачем річного строку передбаченого ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду, суд неодноразово зобов'язував відповідача надати суду докази вручення позивачу податкового повідомлення -рішення № 52301/2/12418 від 25.07.2006р. та рішення прийнятого за результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення -рішення № 52301/1/7897 від 03.05.06р.
Однак, вимоги суду відповідач не виконав, доказів вручення (направлення) позивачу податкового повідомлення -рішення № 52301/2/12418 від 25.07.2006р. та рішення прийнятого за результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення -рішення № 52301/1/7897 від 03.05.06р. не надав, а відтак, суду не видається можливим в повному обсязі дослідити дану обставину та встановити, коли саме почався перебіг строку позовної давності встановлений ст. 99 КАС України.
Таким чином, відповідачем не було доведено факту пропущення позивачем річного строку позовної давності для звернення до суду.
З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, п.2-1, п. 3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 87, 94,158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту»до Державної податкової інспекції у м.Львові про визнання нечинними податкових-повідомлень рішень № 52301/0/3782 від 03.03.2006р., № 52301/1/7897 від 03.05.2006р. та № 52301/2/12418 від 25.07.2006р.відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена у відповідності зі ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.11.10р.
Суддя