79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.11.10 Справа№ 12/133(10)
Суддя Запотічняк О.Д. при секретарі Маїк С.Б. розглянула матеріали справи
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ», м. Київ,
до відповідача: Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», м. Київ в особі Львівської філії «ЛЬВІВ-ТЕРЕН»Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», м. Львів,
про: відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 7 931,00 грн. та стягнення судових витрат в розмірі 102,00 грн. судового збору, 236,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу та 1 586,00 грн. витрат за надання послуг адвоката.
За участю представників:
від позивача: Ікавий М.І. (довіреність у матеріалах справи);
від відповідача: не з'явився.
Представнику роз'яснено права та обов'язки згідно ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» до відповідача Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», м. Київ в особі Львівської філії «ЛЬВІВ-ТЕРЕН»Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 7 931,00 грн. та стягнення судових витрат в розмірі 102,00 грн. судового збору, 236,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу та 1 586,00 грн. витрат за надання послуг адвоката.
Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 08.10.10 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 21.10.10 р.
Судовий розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалах суд від 21.10.10 р. та 09.11.10 р.
Розпорядженням голови господарського суд Львівської області від 09.11.10 р. у зв»язку із перебуванням на лікарняному судді Запотічняк О.Д. справа передана для подальшого розгляду по суті судді Риму Т.Я.
Розпорядженням голови господарського суд Львівської області від 19.11.10 р. справа № 12/133 (10) повернена судді Запотічняк О.Д. для подальшого розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні 23.11.10 р. позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задоволити з мотивів наведених у позовній заяві та наданих поясненнях.
Відповідач у судове засідання 23.11.10 р. явку повноважного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його розгляду.
На адресу суду 23.11.10 р. відповідачем подано лист від 22.11.10 р. в якому позовні вимоги в частині стягнення 7 931 грн. страхового відшкодування, 102 грн. судового збору та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу визнає та зазначає, що дані кошти підлягають задоволенню, а в частині стягнення витрат на послуги адвоката заперечує та просить у їх задоволенні відмовити. Також зазначає, що у зв»язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання просить суд відкласти розгляд справи або розглянути справу на підставі наявних документів.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення 23.11.10 року.
Суд дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача встановив наступне:
14 жовтня 2009 року, близько 11.10 год. у м. Сокаль Львівської області, ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_2, під час руху заднім ходом, здійснив зіткнення з автомобілем марки «Мідсубіші», номерний знак НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортного засобу.
Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 19.11.09 р. притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, внаслідок вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно Договору № 5-1918/09.010 добровільного страхування наземного транспорту від 21 вересня 2009 року, автомобіль «Мітсубіші», номерний знак НОМЕР_1 на момент ДТП був застрахований у Відкритому акціонерному товаристві «Страхове товариство «Гарантія».
17 грудня 2009 року ОСОБА_2 подано на ім»я директора «Львівської регіональної дирекції»ВАТ «СТ «Гарантія»заяву про виплату страхового відшкодування, відповідно до Договору № 5-918/09.010 від 21.09.09 р. та повідомлення про подію реєстр № 5237 від 14.10.09 р., якою просить виплатити страхове відшкодування, згідно чинного законодавства готівкою або на рахунок авторемонтного підприємства.
Відповідно до страхового акту № 16 Львівської регіональної дирекції «Філія ВАТ СТ «ГАРАНТІЯ»від 5 січня 2010 року дана подія є страховою та згідно розрахунку, сума страхового відшкодування становить 8 441,00 грн., яка підлягає виплаті шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок ФОП ОСОБА_3
Львівська регіональна дирекція «Філії ВАТ СТ «ГАРАНТІЯ»5 січня 2010 року розпорядженням № 16, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 від 17 грудня 2009 року за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 5-1918/09.010 від 21 вересня 2009 року, згідно страхового акту № 16 від 5 січня 2010 року, розпорядилась здійснити виплату страхового відшкодування в сумі: 8 441,00 грн., яка підлягає виплаті шляхом перерахування на поточний рахунок ФОП ОСОБА_3, відповідно до кошторису № 483 від 16.12.09 р., ФОП ОСОБА_3
12 січня 2010 року платіжним дорученням № 25 Львівська регіональна дирекція ВАТ «СТ «Гарантія»перерахувала кошти в сумі 8 441,00 грн. ФОП ОСОБА_3
Згідно полісу № ВС/5413869 обов»язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСОБА_1 був застрахований в ЗАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс».
20.08.10 р. Львівська регіональна дирекція «Філія ВАТ СТ «ГАРАНТІЯ»звернулась з претензією до Голови правління закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»про відшкодування у порядку регресу ЛРД філії ВАТ «СК «Гарантія»7 931,00 грн. виплаченого страхового відшкодування, шляхом перерахування зазначеної суми на зазначений розрахунковий рахунок.
Старохова компанія «Інвестсервіс»у листі -відповіді вих. № 2156 від 14.09.10 р. на претензію, зазначає, що у зв»язку з відсутністю у поданому пакеті документів довідки ДАІ, яка передбачена чинним законодавстсвом для розрахунку матеріального збитку та виплати страхового відшкодування відповідно до Закону, ЗАТ УІСК «Інвестсервіс»прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Оскільки відповідачем не було виплачено страхове відшкодування, Відкрите акціонерне товариство «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ» звернулося до суду з позовом Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»в особі Львівської філії «ЛЬВІВ -ТЕРЕН»закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 7 931,00 грн.
Також, позивач просить суд покласти на відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 1586,00 грн.
Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 9 Закону України „Про страхування”, страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (ст.27 Закону України „Про страхування”).
Аналогічне положення міститься в статті 993 Цивільного кодексу України, яка встановлює: „До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки”.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 жовтня 2009 року, близько 11.10 год. у м. Сокаль Львівської області, ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_2, під час руху заднім ходом, здійснив зіткнення з автомобілем марки «Мідсубіші», номерний знак НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортного засобу.
Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 19.11.09 р. притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, внаслідок вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно Договору № 5-1918/09.010 добровільного страхування наземного транспорту від 21 вересня 2009 року, автомобіль «Мітсубіші», номерний знак НОМЕР_1 на момент ДТП був застрахований у Відкритому акціонерному товаристві «Страхове товариство «Гарантія».
17 грудня 2009 року ОСОБА_2 подано на ім»я директора «Львівської регіональної дирекції»ВАТ «СТ «Гарантія»заяву про виплату страхового відшкодування, відповідно до Договору № 5-918/09.010 від 21.09.09 р. та повідомлення про подію реєстр № 5237 від 14.10.09 р., якою просить виплатити страхове відшкодування, згідно чинного законодавства готівкою або на рахунок авторемонтного підприємства.
Відповідно до страхового акту № 16 Львівської регіональної дирекції «Філія ВАТ СТ «ГАРАНТІЯ»від 5 січня 2010 року дана подія є страховою та згідно розрахунку, сума страхового відшкодування становить 8 441,00 грн., яка підлягає виплаті шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок ФОП ОСОБА_3
12 січня 2010 року платіжним дорученням № 25 Львівська регіональна дирекція ВАТ «СТ «Гарантія»перерахувала кошти в сумі 8 441,00 грн. ФОП ОСОБА_3
Згідно полісу № ВС/5413869 обов»язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСОБА_1 був застрахований в ЗАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс».
20.08.10 р. Львівська регіональна дирекція «Філія ВАТ СТ «ГАРАНТІЯ»звернулась з претензією до Голови правління закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»про відшкодування у порядку регресу ЛРД філії ВАТ «СК «Гарантія»7 931,00 грн. виплаченого страхового відшкодування, шляхом перерахування зазначеної суми на зазначений розрахунковий рахунок, враховуючи те, що ОСОБА_1 було застрахована в УІСК «ІНВЕСТСЕРВІС»за полісом № ВВ/ 4861897 в якому визначений ліміт відповідальності в сумі 25 500,00 грн. та франшиза в розмірі 510,00 грн.
Старохова компанія «Інвестсервіс»у листі -відповіді вих. № 2156 від 14.09.10 р. на претензію, зазначає, що у зв»язку з відсутністю у поданому пакеті документів довідки ДАІ, яка передбачена чинним законодавстсвом для розрахунку матеріального збитку та виплати страхового відшкодування відповідно до Закону, ЗАТ УІСК «Інвестсервіс»прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Суд звертає увагу, що позивач просить стягнути з відповідача тільки суму страхових виплат здійснених позивачем для усунення пошкоджень задньої частини, в сумі 7 931,00 грн.
В матеріалах справи міститься висновок спеціаліста від 09 листопада 2009 року № 574 складений за результатами експертного авто товарознавчого дослідження з якого вбачається, що спеціалістом досліджувались тільки пошкодження задньої частини автомобіля та було зроблено висновок, що вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 8 908,90 грн.
Як уже зазначалося судом, відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Стаття 29 даного закону передбачає, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
У поданому на адресу суду листі від 22.11.10 р. відповідач визнає заборгованість в частині стягнення 7 931,00 грн. страхового відшкодування, 102 грн. судового збору та 236, грн. витрат на ІТЗ судового процесу та зазначає, що дані вимоги підлягають задоволенню. Однак, проти вимог про стягнення з нього витрат на правову допомогу адвоката в сумі 1 586,00 грн. заперечує, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року «Про граничні розміри компенсацій витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», якщо компенсація сплачується іншою стороною, граничний розмір не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Жодних розрахунків про свою участь у процесі адвокат не надав. Та стверджує, що Договір про надання правової допомоги з фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5 від 1 квітня 2008 року укладений без належних правових підстав, оскільки Львівська регіональна дирекція філія ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»не є юридичною особою, отже від свого імені не може укладати будь -які договори. А також зазначає, що викликає сумнів, чи є п. ОСОБА_6 повноважним представником ЗАТ СТ «Гарантія», адже довіреність № 80/05/10 від 17 травня 2010 р. видана ОСОБА_5 на представлення інтересів компанії без права передоручення.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п.1.2. ст. 1 даного закону, страховик це страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування".
При визначенні частки страхового відшкодування, яке слід стягнути з відповідача суд виходив з наступного.
Як вбачається з постанови Сокальського районного суду Львівської області, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, внаслідок вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Зокрема ч. 4 ст. 122 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Згідно постанови Сокальського районного суду Львівської області, ОСОБА_1 притягнено до відповідальності за правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення страхового відшкодування в сумі 7 931,00 грн.
Окрім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 1 586,20 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат в сумі 1 586,20 грн. понесених позивачем в зв'язку з оплатою послуг адвоката, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, а такою відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.07 р. № 01-8/973 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права” п. 10 нормами процесуального права передбачено відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені учасником судового процесу за отримання лише послуг адвокатів, а не інших представників такого учасника. Стаття 28 ГПК, визначаючи підстави представництва юридичних осіб та громадян у господарському суді, не обмежує їх у виборі тих осіб, які здійснюватимуть таке представництво. Водночас у вирішенні питань, пов'язаних з розглядом вимог сторін та третіх осіб про відшкодування їх витрат на послуги представників у господарському суді, слід враховувати таке. За приписом частини третьої статті 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Відповідно до статті 2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином, стаття 44 ГПК передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не інших представників. Судові витрати -це витрати які поніс позивач в процесі розгляду справи.
У пункті 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з наступними доповненнями і змінами) зазначено: "Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи".
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5, що діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця від 29 березня 2007 року та «Львівська регіональна дирекція»філія відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ», в особі директора Чайки Марії Богданівни, що діє на підставі Положення про філію і довіреності № 38/07 від 29 березня 2007 року було укладено договір про надання правової допомоги від 1 квітня 2008 року. Факт оплати позивачем адвокатських послуг підтверджено платіжним дорученням № 1554 від 29 вересня 2010 р. на суму 1 586,00 грн.
Не заслуговують на увагу суду твердження відповідача, що договір про надання правової допомоги з фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5 від 1 квітня 2008 року укладений без належних правових підстав, оскільки Львівська регіональна дирекція філія ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»не є юридичною особою, отже від свого імені не може укладати будь -які договори. Однак, як вбачається з долученої до матеріалів справи Довіреності № 50/03/09 від 3 березня 2009 року Відкритим акціонерним товариством «Страхове товариство «Гарантія»в особі Президента Ногача Миколи Іваановича, що діє на підставі Статуту уповноважує директора «Львівської регіональної дирекції «Філії ВАТ «СТ «Гарантія»Чайку Марію Богданівну, діяти в інтересах Товариства від імені Філії, а саме, представляти інтереси Філії в органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях будь-яких форм власності, господарювання та галузевої належності, а також перед фізичними особами, з питань, пов'язаних з діяльністю Філії в межах її повноважень.
Відповідно до ч.2 п. 2.6 договору, оплата наданої правової допомоги є беззаперечним доказом належності виконання доручень та прийняття виконання довірителем
Однак, як вбачається з матеріалів справи адвокат ОСОБА_5 участі в судових засіданнях по даній справі не брав.
Однак адвокат ОСОБА_5 надавав позивачу правову допомогу у вигляді підготовки позовної заяви та поданні її до суду.
Таким чином, суд вважає, що витрати на послуги адвоката в сумі 1 586,00 грн. є неспіврозмірним та явно завищеним, а відтак до задоволення підлягають витрати на послуги адвоката в сумі 700,00 грн.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення страхового відшкодування в сумі 7 931,00 грн., обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та відповідачем визнанні у поданому на адресу суду 23.11.10 р. листі, а тому підлягають до задоволення частково в сумі 8631,00 грн., з яких: 7 931,00 грн. страхові відшкодування та 700,00 грн. витрат на послуги адвоката.
Судові витрати суд покладає на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. 993 ЦК України, ст. ст. 1, 22, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст. ст. 9, 27 Закону України „Про страхування”, ст. ст. 33 ,43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Української інноваційної страхової компанії «Інвестсервіс»в особі Львівської філії «Львів-Терен»закритого акціонерного товариства «Української інноваційної страхової компанії «Інвестсервіс»(79008, м. Львів, вул. Данила Галицького, 2, код ЄДРПОУ 23498273) на користь «Львівської регіональної дирекції»філії відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ»(01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, код ЄДРПОУ 14229456) шкоди в розмірі -7 931,00 грн., 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 700,00 грн. витрат на послуги адвоката.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
4. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
5. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .
6. Повний текст рішення виготовлений, підписаний 29.11.10 року.
Суддя