91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
29.11.10 Справа № 9/298.
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Інформаційно-обчислювальний центр", м. Лисичанськ Луганської області
до Державного підприємства "Первомайськвугілля" в особі структурного підрозділу шахти "Карбоніт", м. Золоте-1 Луганської області
про стягнення 38 542 грн. 82 коп.
в присутності представників:
від позивача - Козлова А.О., дов. № 3/21-10 від 07.07.10,
від відповідача - Коваленко В.В., дов. № 01/4-10-659 від 28.12.09
позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми боргу за договором № 012 від 01.04.05 у розмірі 21281,49 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 14105,49 грн. та річних відсотків -3155,84 грн.
Відповідач, ДП "ІОЦ", відзивом на позовну заяву, наданим у судовому засіданні, проти позову заперечує через пропуск строку позовної давності.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на вищезгаданий договір підряду № 012 від 01.04.05, за яким він (виконавець) зобов'язався виконати інформаційно-обчислювальні роботи, зазначені в додатку № 1 до цього договору, а відповідач (замовник) - сплатити виконані роботи відповідно до умов договору.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що платежі за виконані роботи здійснюються протягом 5 банківських днів після отримання вихідних документів.
Позивач виконав свої зобов'язання вчасно і якісно, однак відповідач грошове зобов'язання не виконав належним чином, сплативши за виконані роботи частково, на час звернення з цим позовом борг складає 21281,49 грн.
На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані інфляційні втрати на суму боргу та 3% річних, що загалом за розрахунком позивача складають 38542,82 грн.
Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи позивача, позицію відповідача суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 012 від 01.04.05, за яким позивач зобов'язався виконати інформаційно-обчислювальні роботи, зазначені в додатку № 1 до цього договору, а відповідач - сплатити виконані роботи відповідно до умов договору.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що платежі за виконані роботи здійснюються протягом 5 банківських днів після отримання вихідних документів.
За своєю юридичною природою роботи, які були виконані позивачем за спірним договором є підрядними. Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, що й було зроблено відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк…
Таким чином, розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документу про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документ (акт) про виконані роботи та їх вартість складається і підписується підрядником та передається для перевірки цього документу замовнику, і за відсутності зауважень підписується останнім.
Після підписання документу (акту) замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.
Матеріали справи містять докази виконання позивачем взятих на себе господарських зобов'язань (а.с. 18 -40).
Разом з тим, відповідач не виконав грошове зобов'язання вчасно та у повному обсязі, на час звернення з цим позовом борг складає 21281,49 грн., на який у відповідності до положення ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані інфляційні втрати та 3% річних.
Вирішуючи цей спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Строки позовної давності мають загальний характер, оскільки поширюються на всі правовідносини за винятком спеціально обумовлених в законі.
Загальний строк позовної давності встановлений статтею 257 ЦК України та складає 3 роки, а згідно з правилом абз. 2 ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Як вбачається з умови п. 3.1 договору, платежі за виконані роботи здійснюються протягом 5 банківських днів після отримання вихідних документів.
Як пояснив представник позивача, і це підтверджено наявними у справі документами (у т.ч. - а.с. 55) відповідач отримав останній рахунок на оплату виконаних робіт у жовтні 2005 року після отримання позивачем вихідних документів, тому строк позовної давності за спірними правовідносинами на час звернення з цим позовом закінчився.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 35, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписане 30.11.10.
Суддя А.Г.Ворожцов