91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
29.11.10 Справа № 9/270н.
Суддя А.Г.Ворожцов розглянувши матеріали справи за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ
про визнання рішення недійсним
в присутності представників:
від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 780 від 21.09.10,
від відповідача - Мордак І.С., дов. № 41 від 01.01.10
суть спору: позивачем, підприємцем ОСОБА_1, заявлена позовна вимога про визнання недійсним рішення комісії відповідача з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, яке оформлене протоколом засідання комісії № 670 від 22.07.10, стосовно позивача.
Відповідач, ТОВ "ЛЕО", проти позову заперечує, зважаючи на таке.
Стаття 12 ГПК України встановлює правила звернення до суду за захистом свого порушеного права або законного інтересу, а згідно з ч. 2 ст. 20 ГК України одним з основних способів захисту прав та законних інтересів є визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, які протирічать законодавству, ущимлюють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.
Таким чином, оскарженню підлягають акти, що згідно із законом мають обов'язковий характер для учасників правовідносин та впливають на правва та законні інтереси учасників таких відносин.
Разом з тим, протокол, яким оформлено спірне рішення комісії з розгляду актів за своїми ознаками не відносяться, на думку відповідача, до актів господарюючих суб'єктів, які мають обов'язковий характер для позивача.
За своєю юридичною природою акт перевірки є документом, який фіксує факт виявленого порушення, а протокол засідання комісії -це документ, який фіксує хід проведення засідання комісії та факт прийнятого рішення за результатами розгляду цього акту.
Оскільки спірне рішення не порушує права та законні інтереси позивача, у останнього, на думку відповідача, відсутня підстава для звернення з цим позовом до суду, тому спір не підлягає вирішенню у господарському суді.
В обгрунтування позовних вимог позивач, підприємець ОСОБА_1, посилається на факт проведення відповідачем 12 березня 2010 року перевірки дотримання підприємцем Правил користування електричною енергією, затв. постановою НКРЕ 31.07.96 N 28 у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 N 910 та зареєстр. в Мін'юсті України 18.11.05 за N 1399/11679 (далі -Правила 910) на об'єкті, що знаходиться у власності позивача, за адресою: АДРЕСА_2, за наслідками якої був складений акт № 101464 про порушення Правил.
Актом було встановлено, що маються сліди пошкодження пломби, крім того, відбулося підключення до електромережі електропроводки поза розрахунковим приладом обліку.
Позивач не погоджується з викладеними в акті порушеннями, оскільки вони були виявлені у підвальному приміщенні, що не є власністю позивача, а є власністю МКП "Жилсервіс", а приміщення, що знаходиться у власності підприємця, розташоване над вказаним підвальним приміщенням, до якого позивач не має доступу.
Всупереч цьому виявлені порушення були розглянуті на засіданні комісії відповідача 18 березня 2010 року та у зв'язку з проведенням експертизи пломби, повторний розгляд відбувся 22.07.10.
Незважаючи на те, що за висновками експертизи слідів втручання позивача щодо пошкодження пломби, знятої з прибору обліку СА4И678 № 004456, встановленого у приміщенні позивача, не було виявлено, комісія дійшла висновку про правомірність складення акту перевірки.
За розрахунком відповідача вартість не облікованої електроенергії складає 5597,82 грн.
Позивач вважає, що вказані вище спірний акт перевірки та рішення не відображають фактичних обставин та підлягають скасуванню у т.ч. й з наступних підстав.
Уповноваженим представником, який підписав акт перевірки, є ОСОБА_4, якого було повідомлено про необхідність прибути на засідання комісії.
Однак ОСОБА_4 на час перевірки не був повноважним представником позивача.
Крім того, засідання комісії 12.03.10 відбулося без участі позивача або його повноважного представника, а протокол засідання не підписаний двома членами комісії, Василенко І.В. та Шулікою А.В., що були присутніми.
Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача та відповідача, суд вважає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Інтерес позивача полягає у визнанні недійсним рішення відповідача, яким за самовільне підключення до електропроводки на підставі акту перевірки позивачу нарахована вартість неврахованої електроенергії у розмірі 5597,82 грн.
Судом встановлено, що між позивачем, підприємцем ОСОБА_1, та відповідачем, ТОВ "ЛЕО", було укладено договір № 4996 від 20.11.08 про постачання електричної енергії, за яким відповідач зобов'язався постачати електроенергію, а позивач -споживати та оплачувати її вартість та здійснювати інші передбачені договором платежі.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи (а.с. 15 -17), 12 березня 2010 року під час перевірки працівниками відповідача дотримання вимог Правил 910 на об'єкті, що знаходиться у власності позивача, за адресою: АДРЕСА_2, був складений акт № 101464 про порушення, яким було встановлено, що маються сліди пошкодження пломби, крім того, відбулося підключення до електромережі електропроводки поза розрахунковим приладом обліку.
В акті зазначено, що перевірка проводилась у присутності співвласника ОСОБА_4, щодо підписання акту, то совладелец от подписи отказался.
Незважаючи на те, що за висновками експертизи слідів втручання позивача щодо пошкодження пломби, знятої з прибору обліку СА4И678 № 004456, встановленого у приміщенні позивача, не було виявлено, комісія дійшла висновку про правомірність складення акту перевірки.
Крім того, рішенням відповідача, що оформлене протоколом засідання комісії № 670 від 22.07.10 (а.с. 19 -20), за самовільне підключення до електропроводки на підставі акту перевірки позивачу на підставі п. 2.9 Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не врахованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затв. постановою НКРЕ від 04.05.06 № 562 (далі -Методика) нарахована вартість неврахованої електроенергії у розмірі 5597,82 грн.
Вирішуючи цей спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", п.п. 1.3 та 5.1 Правил 910 споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з електропостачальником. Договір про постачання електроенергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електроенергії і споживачем та визначає зміст правових прав та обов'язків сторін. Споживання електроенергії без договору не допускається.
Відповідно до п. 6.41 Правил 910 у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Відповідно до п. 6.41 Правил 910 в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.
Відповідно до п. 6.42 Правил 910 на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.
Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Частиною 2 ст.20 ГК України передбачено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Виходячи із змісту наведеної норми права, особа може звернутись за захистом свого права шляхом визнання недійсними актів, прийнятих також іншими органами або суб'єктами, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають, змінюються або припиняються з прийняттям такого акту.
Згідно ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Перелік справ, підвідомчих господарським судам визначений ст.12 ГПК України, разом з тим, наведений перелік не є вичерпним, оскільки, в силу п.1 вказаної норми, господарським судам підвідомчі також справи у спорах, що виникають з інших підстав, ніж ті, що визначені у даному пункті.
Зокрема, згідно вказаної норми, господарським судам підвідомчі, справи у спорах про визнання недійсними актів, з підстав, зазначених у законодавстві.
Разом з тим, рішення комісії ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом, не є тим актом, дійсність якого може бути предметом оскарження в господарському суді, оскільки під терміном "акт" у ст.12 ГПК України, розуміють юридичну форму рішень державних чи інших органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і який має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Оскаржуване рішення комісії ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" в особі Луганської філії, оформлене протоколом, не носить характеру обов'язкового до виконання позивачем, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією.
Відповідно до п.6.43 Правил користування електричною енергією, споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. При цьому, спірні питання, які виникають між сторонами, при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку.
За таких обставин, рішення комісії безпосередньо не тягне для споживача негативних правових наслідків у вигляді примусового стягнення вартості додаткового обсягу електроенергії.
Оскаржене рішення комісії, оформлене протоколом, може бути оцінено у сукупності з іншими письмовими доказами під час розгляду позову про стягнення вартості недоврахованої електроенергії, або звернення позивача з позовом про зобов'язання відповідача поновити поставку електроенергії.
Таким чином, спірні правовідносини не можуть бути розглянуті господарським судом за самостійними вимогами.
Відповідно до п. 1 ст. 80 господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 80 п. 1, 86 ГПК України, суд
1. Провадження у справі припинити.
2. Повернути позивачу, підприємцю ОСОБА_1, 910006, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1, витрати зі сплати державного мита, сплаченого за квитанцією № К 15/О/38 від 24.09.10 у розмірі 85,0 грн. та інформаційно-технічні витрати, сплачені за квитанцією № К 15/О/38 від 24.09.10 у розмірі 236,0 грн. шляхом вилучення цих платіжних документів з матеріалів справи.
Суддя А. Ворожцов