91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
25.11.10 Справа № 6/248.
За позовом
Кремінського виробничого управління водопровідно - каналізаційного господарства, м. Кремінна Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пінта -Кремінський пивоварений завод", м. Кремінна Луганської області
про стягнення 209 687 грн. 40 коп.
Суддя Василенко Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача - Головченко А.О., дов. №7 від 15.08.10.; Якимович О.В., дов. № 11 від 01.11.10;
від відповідача - Дмітрієв М.М., дов. №272 від 16.07.10.;
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків у сумі 209 687 грн. 40 коп.
Відповідач за відзивом на позовну заяву від 06.09.10 (арк. справи 30-32) проти позову заперечує та зокрема зазначає, що позивачем не доведений факт самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання, оскільки врізка була здійснена саме працівниками відповідача. Крім цього, позивачем на місці врізки був встановлений водолічильник, який опломбований відповідачем. Також відповідачем була здійснена оплата наданих послуг щодо підключення до відповідних мереж, а позивачем виставлялися відповідні рахунки на оплату питної води, які відповідачем були оплачені.
Позивач з доводами відповідача не погодився та надав відповідні заперечення і пояснення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи представників сторін, суд
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.
Відповідно до акту №111 від 04.08.10 про порушення Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населений пунктах України, працівниками Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства встановлено, що ТОВ «Пінта - Кремінський пивоварений завод» порушив п. 4.2 вказаних Правил та самовільно приєднався до систем централізованого водопостачання. Вказані дії відповідача є підставами для здійснення розрахунку відповідної плати згідно п. 3.3 Правил.
12.08.10 відбулося засідання комісії позивача по розгляду зазначеного акта, де був зафіксований факт порушення відповідачем п. 4.2 Правил та здійснено нарахування збитків в сумі 209 687 гр. 40 коп.
Також, позивач зазначає, що дійсно 12.02.10 його працівниками були проведені ремонтні роботи на території заводу відповідача, але такі роботи не є врізкою до систем централізованого водопостачання. Крім цього, позивач вказує на те, що для здійснення приєднання до систем централізованого водопостачання необхідні певні документи, передбачені законодавством, які позивачем не видавалися і у відповідача відсутні.
Оскільки відповідачем, заподіяні позивачу збитки, в добровільному порядку сплачені не були, останній звернувся до суду із даним позовом.
Відповідач за відзивами проти позову заперечує.
Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
04.08.10 працівниками позивача було складено акт перевірки порушення «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України»у споживача -ТОВ «Пінта -Кремінський пивоварений завод».
За результатами перевірки встановлено, що споживач порушив вимоги п. 4.2 вказаних Правил, відповідно до якого забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водопостачання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення. У разі самовільного приєднання розрахунок здійснюється згідно п. 3.3 цих Правил.
Виявлені порушення є підставою для нарахування споживачу плати недорахованого водопостачання та водовідведення. На підставі вказаних положень позивачем розрахована сума збитків у розмірі 209 687 грн. 40 коп.
12.08.10 відбулося засідання комісії позивача на якому розглядався зазначений акт і згідно протоколу №1 відповідача було зобов'язано сплатити збитки в сумі 209 687 грн. 40 коп.
Відповідно до п. 4.2 Правил забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів
водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів). У разі самовільного приєднання розрахунок здійснюється згідно з п. 3.3
цих Правил.
Згідно п. 4.1 вказаних Правил для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику необхідно отримати технічні умови
відповідно до Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.99 N 2328
Типові форми технічних умов та опитувального листа на приєднання наведені в додатках 1, 2.
В даному випадку сторонами підтверджено, що такі технічні умови відповідачу позивачем не надавались.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до правоохоронних органів із заявою на незаконні дії посадових осіб відповідача, щодо підключення до систем водопостачання.
За результатами перевірки прокуратурою Кремінського району Луганської області було встановлено, що «подключение ООО «Пинта -Креминской пивовареный завод»производилось с ведома и силами Кременского ПУВКХ, что исключает факт самовольного подключения, кроме этого, как установлено проверкой Кременскому ПУВКХ не причинен и не мог быть причинен какой-либо ущерб»(мовою оригіналу).
Із матеріалів справи вбачається, що 12.05.2010 року відповідачем за квитанцією до прибуткового касового ордеру були оплачені послуги відповідача відповідно до калькуляції.
Крім цього, в матеріалах справи є калькуляція про проведенню ремонтних робіт водопровідної мережі ТОВ «Пінта- Кремінський пивоварений завод».
Відповідач стверджує, що ним були оплачені саме послуги позивача із приєднання до мереж централізованого водопостачання. Позивач в свою чергу, зазначає, що ремонті роботи не є врізкою до систем водопостачання.
Але з такими доводами позивача погодитися не можна, оскільки визначення поняття «по проведенню ремонтних робіт»не виключає можливість вважати, що це не стосується ремонтних робіт, щодо здійснення приєднання до водопостачання.
В той же час, позивачем до суду наданий акт від 01.06.2010 складений контролером позивача, де зазначено, що опломбований водолічильник на питну воду в насосній, покази -00070 м куб.
Разом з цим, відповідачем до суду наданий акт від 01.06.10 (екземпляр якого з оригінальними підписами працівників підприємств був оглянутий в судовому засіданні 25.11.10 за участю представників обох сторін) в якому відсутня фраза «на питьевую воду в насосной» (мовою оригіналу).
Тобто, в даному випадку судом був встановлений факт невідповідності текстів акту від 01.06.10 який є у позивача та відповідача, у зв'язку з чим суд вважає, що вказаний доказ не може бути прийнятий до уваги як підтвердження будь-чиїх вимог або заперечень.
В той же час із пояснень працівників позивача, які були відібрані в ході перевірки проведеної прокуратурою вбачається, що в травні 2010 року слюсарем ПУВКГ ОСОБА_3, ОСОБА_4, майстром ОСОБА_5 за завдання механіка ПУВКГ ОСОБА_2 спільно з іншими працівниками було здійснено врізку ТОВ «Пінта -Кремінський пивоварений завод» до систем водопостачання. ОСОБА_2 підтвердив вказаний факт та зазначив, що це було здійснено на підставі вказівки керівника підприємства -позивача ОСОБА_1, який в свою чергу зазначив, що у вказаний період знаходився на лікарняному і будь-яких вказаній не надавав. Але зазначені доводи ОСОБА_1 спростовуютться матеріалами проведеної прокуратурою перевірки.
Крым цього, прокуратурою Кремінського району був складений протокол огляду місця події від 15.09.10., із якого вбачається, що «на данной территории на расстоянии 4м. от забора имеется в земле траншея, примерно 4,5 м. длиной и 1 м. глубиной которая прорыта к зданию насосной станции. В здании насосной станции при входе справа имеется яма из которой из-под земли выходит черыре трубы, три их них металлические и одна пластиковая черного цвета. Данная труба выступает из-под земли на расстоянии 2 м., потом она длится вдоль стены и встроена в трубу которая ведет к накопительному блоку на крыше станции. По середине данной трубы, в том участке, где она изогнута имеется счетчик для воды на котором имеются пломбы» (мовою оригіналу).
Позивач стверджує, що між сторонами у справі існує договір лише щодо прийняття від відповідача стоків. В той же час, позивачем виставлялися відповідачу рахунки на оплату наданих послуг з водопостачання та водовідведення за червень-липень 2010 року, які відповідачем були оплачені і оплати прийняті позивачем.
Згідно п. 3.2 Правил водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого коммунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.
Але в даному випадку матеріалами справи та наведеними вище обставинами підтверджено, що приєднання відповідача до систем централізованого водопостачання - врізка було здійснено саме працівниками позивача.
Крім цього, представник позивача Головченко А.О. в судовому засіданні 25.11.10 підтвердив факт можливості здійснення таких дій саме працівниками позивача, що підтверджується протоколом судового засідання.
Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки особі, права або законні інтереси якої порушено.
У розумінні статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Аналогічні приписи містяться у статті 225 Господарського кодексу України. Згідно з пунктом 1 якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до норми ст.19 Основного Закону держави -Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Так, позивач зобов'язаний довести суду обставини щодо наявності збитків, протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкоду, причинний зв'язок між шкодою та поведінкою, вину відповідача як підставу для настання відповідальності, підстави виникнення обов'язку відповідача по відшкодуванню збитків та надати докази понесених позивачем збитків у заявленому розмірі.
В даному випадку, позивачем не доведено суду, що з вини відповідача, йому заподіяні реальні збитків на загальну суму 209 687 грн. 40 коп.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вказані положення, позивач при зверненні з позовом мав обґрунтувати свої вимоги поданими суду доказами, а відповідач -спростувати доводи позивача. Тобто, виходячи з наведених приписів, згідно з принципом змагальності саме позивач мав надати суду певні докази допущення відповідачем порушень та реальності заподіяних збитків. У разі ж надання позивачем відповідних доказів та невизнання певних обставин відповідачем, на останнього покладається обов'язок їх спростування.
В даному випадку, суду позивачем таких доказів позивачем подано не було.
Виходячи з наведено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків слід відмовити.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 ГПК України суд , -
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 30.11.2010.
Суддя Т.А.Василенко
Помічник судді Т.В.Цибулько