01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"23" листопада 2010 р. Справа № 10/224-10
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Казміренко Л.В.
розглянувши справу № 10/224-10
за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Престижінвест»,
м. Бориспіль
про стягнення 14684349,13 грн.
за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Престижінвест»,
м. Бориспіль
до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», м. Київ
про визнання недійсним кредитного договору № 48/05 від 23.06.2005р.
Представники:
від позивача (за первісним позовом): Дяченко Є.Г. - довіреність № 21/202
від 03.09.2010 р.;
від відповідача (за первісним позовом): не з'явився.
Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Престижінвест»(далі - відповідач) про стягнення з останнього 14684349,13 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору про надання кредиту № 48/05 від 23.06.2005 р. та укладених Додаткових угод до нього, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за кредитом у сумі 8247000,00 грн. та заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом у сумі 5134830,75 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 825942,70 грн. пені за кредитом та 476575,68 грн. пені за процентами.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2010 р. порушено провадження у справі № 22/350 та призначено її до розгляду.
17.09.2010 р. через загальний відділ господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Престижінвест»до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»про визнання недійсним Кредитного договору № 48/05 від 23.06.2005 р.
Зустрічна позовна заява обґрунтована невідповідністю укладеного Кредитного договору № 48/05 від 23.06.2005 р. вимогам ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2010 р., відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, прийнято зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Престижінвест»(далі-відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним) до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»(далі-позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним) для сумісного розгляду з первісним позовом.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2010 р., матеріали справи № 22/350 на підставі ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України, направлені за підсудністю до господарського суду Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.10.2010 р. справу прийнято до провадження суддею Приваловим А.І., присвоєно їй № 10/224-10 та призначено її до розгляду.
В судовому засіданні 04.11.2010 р. представником позивача за первісним позовом підтримано позов, вважаючи його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з підстав, викладених у позові.
Крім того, 04.11.2010 р. представником публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Київ»надано відзив на зустрічну позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення зустрічного позову, посилаючись на правомірність укладення Договору про надання кредиту № 48/05 від 23.06.2005 р., оскільки при його укладенні між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов.
Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання 04.11.2010 р. не з'явився, проте через загальний відділ господарського суду від останнього надійшло клопотання б/н від 03.11.2010 р. про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю прибуття в судове засідання його повноважного представника.
Ухвалою суду від 04.11.2010 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено.
Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання 23.11.2010 р. не з'явися, проте через загальний відділ господарського суду від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю прибуття в судове засідання його повноважного представника. Вимоги ухвали суду від 04.11.2010 р. відповідач за первісним позовом не виконав, відзив на позов та інших, витребуваних документів до суду не надіслав.
В судовому засіданні 23.11.2010 р. представник позивача за первісним позовом підтримав вимоги, заявлені у позові, та заперечував проти задоволення зустрічного позову з підстав, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву.
Крім того, представником позивача за первісним позовом надані усні заперечення щодо відкладення розгляду справи.
Розглянувши клопотання відповідача, враховуючи наданні позивачем заперечення щодо відкладення розгляду справи, не надіслання відповідачем за первісним позовом витребуваних судом документів, в тому числі відзиву на первісний позов, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, та відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання представника відповідача за первісним позовом, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши подані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача за первісним позовом, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний та зустрічний позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
23.06.2005 р. між акціонерним комерційним банком «Київ»(кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Престижінвест» (позичальник) укладено Договір про надання кредиту № 48/05, відповідно до умов п. 1.1 якого кредитор надає позичальнику кредит в сумі 8247000,00 грн. строком користування з 23.06.2005 р. до 22.06.2007 р. за встановленою платою користування кредитом - 24 % річних, з кінцевим терміном його повернення - 22.06.2007 р. Кредит надається для інвестування будівництва житлового комплексу з підземною автостоянкою за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 16-А.
Відповідно до Статуту публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»змінено найменування - акціонерного комерційного банку «Київ»на публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Київ», про що 11.06.2009 р. державним реєстратором Шевченківської районної у місті Києві Державної адміністрації зроблено запис за номером 10741050024004822. банк є правонаступником акціонерного банку «Київщина», створеного у вигляді відкритого акціонерного товариства, який є правонаступником акціонерного комерційного банку «Київщина», створеного у вигляді закритого акціонерного товариства, зареєстрованого Національним банком України 19.05.1993 р. за № 171.
Умовами п.п. 2.4, 2.5 договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються щоквартально за період фактичного користування кредитом, з дати перерахування кредитних ресурсів по дату фактичного користування кредитом. При нарахування процентів враховується день списання коштів з позичкового рахунку і не враховується день повернення кредиту або частини.
Згідно з п.п. 4.4.1, 4.4.2, 4.4.7 договору, позичальник взяв на себе обов'язок в строк, передбачений договором, повернути отриманий кредит у повному обсязі та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі та в порядку, передбачених договором, крім того, щоквартально перераховувати проценти за користування кредитом по дату фактичного користування кредитом.
25.07.2006 р. між позивачем та відповідачем підписана Додаткова угода № 1 до Договору № 48/05, якою сторони погодили, що кредитор надає позичальнику кредит в сумі 8247000,00 грн., строком користування з 23.06.2005 р. до 31.07.2006 р. за встановленою платою користування кредитом 24 % річних, а з 01.08.2006 р. до 22.06.2007 р. - 22 %.
08.06.2007 р. укладеною між сторонами Додатковою угодою № 2 до Договору № 48/05 встановлено, що кредитор надає позичальнику кредит в сумі 8247000,00 грн. строком користування з 23.06.2005 р. до 22.06.2008 р. зі сплатою 24 % річних, а з 01.08.2006 р. до 22.06.2008 р. - 22 %.
Укладеною між сторонами Додатковою угодою № 3 до Договору № 48/05, погоджено, що, починаючи з 01.07.2007 р., нараховані проценти за користування кредитом перераховуються в кінці строку дії кредитного договору.
19.06.2008 р. між позивачем та відповідачем укладена Додаткова угода № 4 до Договору № 48/05, якою сторони погодили, що кредитор надає позичальнику кредит строком користування з 23.06.2005 р. до 24.06.2009 р. за встановленою платою користування кредитом - 22 % річних.
Позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання згідно з умовами Договору про надання кредиту № 48/05 від 23.06.2005 р., перерахувавши відповідачу 8247000,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень.
Проте, відповідач, користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії, неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання за умовами Договору про надання кредиту № 48/05 від 23.06.2005 р., у встановлений договором та додатковими угодами строк, не здійснив повернення кредиту та не сплатив проценти за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за кредитом у сумі 8247000,00 грн. та заборгованість за процентами у сумі 5134830,75 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
В силу частини першої та сьомої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки, відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань, згідно з умовами Договору про надання кредиту № 48/05 від 23.06.2005 р. та Додаткових угод до нього, у встановлений строк не здійснено повернення кредиту та не сплачені проценти за користування кредитом, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 8247000,00 грн. та заборгованість за процентами у сумі 5134830,75 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Крім суми основної заборгованості, позивач за первісним позовом звертається з вимогою про стягнення з відповідача пені у сумі 825942,70 грн., нарахованої за період з 02.01.2010 р. по 30.06.2010 р., у зв'язку з несвоєчасним повернення кредиту та пені у сумі 476575,68 грн., нарахованої за період з 02.01.2010 р. по 30.06.2010 р., у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів за користування кредитом.
Умовами п. 5.1 договору передбачено, що при порушенні позичальником строків повернення кредиту та перерахування процентів за його користування, останній сплачує кредитору пеню за кожний день прострочки в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
На підставі вказаних норм права та враховуючи, що розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредиту та процентів, доданий до позовної заяви, який проведений з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, є вірний, вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом 825942,70 грн. пені за кредитом та 476575,68 грн. пені за процентами визнаються судом та підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо вимог зустрічного позову, то вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Зустрічна позовна заява обґрунтована невідповідністю Договору про надання кредиту № 48/05 від 23.06.2005 р. вимогам ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, оскільки, на думку позивача, за зустрічним позовом, він укладений з істотними порушеннями норм чинного законодавства України, на несправедливих умовах, оскільки не передбачає умов щодо відповідальністю кредитора при наданні кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частина 2 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлює, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Отже, істотними умовами кредитного договору як господарського договору, відповідно до закону, є умови про предмет, ціну та строк його дії.
В інших випадках, зокрема щодо умов, наведених у ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України (мета кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту), то відсутні підстави вважати їх істотними умовами кредитного договору, виходячи із наступного.
Структурно-системний аналіз положень Господарського кодексу України свідчить, що законодавець прямо зазначає перелік істотних умов того чи іншого господарського договору. Аналогічний підхід застосовується і в положеннях Цивільного кодексу України, зокрема, перелік істотних умов договорів прямо визначається.
Також слід мати на увазі, що законодавець іноді спеціально вказує на істотні умови того чи іншого договору наступними застереженнями у текстах норм: “істотними умовами договору є”, “у договорі повинні передбачатися”, “договір повинен передбачати”.
Враховуючи вищевикладене, можна вважати, що істотними умовами кредитного договору, як господарського договору, відповідно до закону є умови про предмет, ціну, строк його дії, а також усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, посилання позивача, як на підставу для визнання недійсним кредитного договору на те, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, кредитний договір не містить умов про відповідальність публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»щодо видачі кредиту товариству з обмеженою відповідальністю «Престижінвест», господарський суд вважає необґрунтованим, оскільки зазначені умови не є істотними.
Таким чином, позовні вимоги за зустрічним позовом не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Престижінвест»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Дзержинського, 14; код ЄДРПОУ 33501639) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22; код ЄДРПОУ 14371869) 8247000,00 грн. заборгованості за кредитом, 5134830,75 грн. заборгованості за процентами, 825942,70 грн. пені за кредитом, 476575,68 грн. пені за процентами, а також судові витрати: 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов
Повне рішення складено - 29.11.2010 р.