01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"26" жовтня 2010 р. Справа № 3/169-10
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Скан-Сервіс", м. Донецьк
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 10366,05 грн.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання.
Обставини справи:
27.07.10р. на адресу господарського суду Київської області за територіальною підсудністю з господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №11/110 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Скан-Сервіс" до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 10366,05 грн., з яких 9371,28 грн. заборгованість, 791,44 грн. інфляційних втрат, 203,33 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо оплати послуг по технічному обслуговуванню та ремонту.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.08.10р., справу №11/110 прийнято до свого провадження суддею Лопатіним А.В., справі присвоєно №3/169-10, розгляд справи призначено на 23.09.10р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.09.10р., у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд даної справи було відкладено на 12.10.10р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.10.10р., у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд даної справи було відкладено на 26.10.10р.
Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 02.08.10р., від 23.09.10р. та від 12.10.10р. (зокрема вказаний факт підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №0103224683492), проте в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, відповідач відзиву на позовну заяву не надіслав. Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, суд,
встановив:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на замовлення відповідача виконав роботи по ремонту автомобіля марки SCANIA (реєстраційний номер НОМЕР_1) на суму 11371,28 грн. відповідно до акта виконаних робіт від 09.07.09р. №92703.
Позивачем 09.07.10р. було виставлено відповідачу рахунок №ДН92349 на оплату послуг по ремонту автомобіля марки SCANIA (реєстраційний номер НОМЕР_1) на суму 11371,28 грн.
Відповідач гарантійним листом від 09.07.09р. №27 гарантував позивачу оплату ремонту автомобіля марки SCANIA (реєстраційний номер НОМЕР_1) протягом 30 днів. Вказаний лист підписаний самим відповідачем та скріплений його печаткою.
Факт виконання послуг позивачем підтверджується актом виконаних робіт від 09.07.09р. №92703; гарантійним листом відповідача від 09.07.09р. №27; належним чином завіреною копією довіреності від 09.07.09р. №680424 серії ЯПЗ, яка видана відповідачем.
26.11.09р. позивач направив на адресу відповідача вимогу №132 (копію залучено до матеріалів справи), в якій позивач просив негайно сплатити заборгованість в сумі 10371,28 грн. (30.11.09р. вручена відповідачу, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №182881). Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.
Станом на дату подання позову (11.05.10р.) відповідач свої зобов'язання перед позивачем виконав частково, сплатив лише 1000,00 грн.
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двохсторонніми.
Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов'язання.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.
Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини, відповідно до яких позивач надав відповідачу послуги, а останній зобов'язаний за них розрахуватись. Оскільки відповідач не розрахувався за надані послуги, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, в зв'язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України.
Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином судом встановлено, що розмір боргу відповідача перед позивачем, станом на час прийняття рішення, становить 9371,28 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, інфляційні втрати за період з 09.08.09р. по 24.11.09р. з урахуванням суми боргу в розмірі 10371,28 грн. складають 252,08 грн., а 3% річних 92,67 грн. За період з 24.11.09р. по 14.04.10р. з урахуванням суми боргу в розмірі 9371,28 грн. інфляційні втрати складають 539,36 грн., а 3% річних 110,66 грн.
Судом встановлено, що позивачем не вірно визначено дату (термін) виконання грошового зобов'язання, оскільки вимогу від 25.11.09р. про необхідність сплатити заборгованість відповідач отримав 30.11.09р., і відповідно розрахунок інфляційних втрат та 3% річних здійснений позивачем арифметично не вірно. Відповідно до арифметично вірного розрахунку інфляційних втрат та 3% річних за період з 07.12.09р. по 14.04.10р. з урахуванням суми боргу в розмірі 9371,28 грн. інфляційні втрати складають 524,79 грн., а 3% річних 99,36 грн.
Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не дотримано вимог даної норми процесуального законодавства і не спростовано існування заборгованості перед позивачем у сумі 9371,28 грн., в той час як позивачем доведено ті обставини на які він посилається, як на підставу свої позовних вимог.
За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 9371,28 грн. боргу, 524,79 грн. інфляційних втрат та 99,36 грн. 3% річних.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (07300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Скан-Сервіс" (86123, Донецька обл., місто Макіївка, вул. Терикона, будинок 2, код ЄДРПОУ 34516735) -9371 (дев'ять тисяч триста сімдесят одну гривню) 28 коп. боргу, 524 (п'ятсот двадцять чотири гривні) 79 коп. інфляційних втрат, 99 (дев'яносто дев'ять гривень) 36 коп. 3% річних, 99 (дев'яносто дев'ять гривень) 95 коп. державного мита та 227 (двісті двадцять сім гривень) 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.В. Лопатін
Дата підписання: 24.11.10р.