01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"09" листопада 2010 р. Справа № 22/174-10
За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл. м.Біла Церква
до Білоцерківського національного аграрного університету, Київська обл., м. Біла Церква
про стягнення 39085,38 грн.
Суддя Третьякова О.О.
Представники :
Позивача - ОСОБА_2, довіреність №408 від 19 квітня 2010 року,
Відповідача -Ваврінчук С.Г., доручення №01-12/1204 від 28 грудня 2009 року.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -Позивач) до Білоцерківського національного аграрного університету (далі -Відповідач) про стягнення 39085,38 грн., що складає 25095,00 грн. основного боргу, 2278,03 грн. пені, 1756,65 грн. штрафу, 1560,29 грн. 3% річних та 8395,41 грн. інфляційних втрат.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем умов договорів -від 22 березня 2007 року на виконання робіт з дискування полів БДВ-210, від 28 березня 2007 року виконання робіт з оранки звичайної та від 13 травня 2008 року на виконання робіт з культивації щодо строків та порядку оплати виконаних робіт за вказаними договорами.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27 серпня 2010 року порушено провадження у справі № 22/174-10 та призначено її до розгляду на 15 вересня 2010 року.
В судових засідання 15 вересня 2010 року та 21 вересня 2010 року оголошувалась перерва відповідно на 21 вересня 2010 року та 09 листопада 2010 року.
Відповідач у судовому засіданні 15 вересня 2010 року подав відзив на позовну заяву №01-12/607 від 14 вересня 2010 року, в якому основну заборгованість перед Позивачем за договорами від 22 березня 2007 року на виконання робіт з дискування полів БДВ-210, від 28 березня 2007 року виконання робіт з оранки звичайної та від 13 травня 2008 року на виконання робіт з культивації визнає у повному обсязі, однак заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 2278,03 грн. пені та 1756,65 грн. штрафу, так як Позивачем пропущений термін позовної давності, а в частині стягнення 1560,29 грн. 3% річних і 8395,41 грн. інфляційних втрат, так як заборгованість виникла в результаті бездіяльності та упущень з боку потерпілої сторони
Через загальний відділ суду від Позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог б/н від 20 вересня 2010 року (вх.суду №11114 від 21 вересня 2010 року), згідно якої Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 25095,00 грн. основної заборгованості, 1647,74 грн. 3% річних та 9179,41 грн. інфляційних втрат.
Відповідач в судовому засіданні 09 листопада 2010 року подав доповнення до відзиву на позовну заяву №01-12/724 від 09 листопада 2010 року, в яких основну заборгованість перед Позивачем визнає у повному обсязі, однак в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат з посиланням на частину 2 статті 616 Цивільного кодексу України заперечує і просить суд зменшити належну до стягнення суму 3% річних та інфляційних втрат до 2016,05 грн., тобто здійснивши розрахунок з 01 жовтня 2009 року (з дати підписання між сторонами акту звірки по боргах реорганізованого підрозділу Білоцерківського національного університету), так як Позивач не скористався своїм правом стягнути з науково-навчального дослідного центру Білоцерківського державного аграрного університету до його реорганізації заборгованість в судовому порядку.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21 вересня 2010 року строк вирішення спору у справі №22/174-10 продовжено на 15 днів до 12 листопада 2010 року.
Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 09 листопада 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
Між приватним підприємцем ОСОБА_1 (Позивачем) та науково-навчальним дослідним центром Білоцерківського державного аграрного університету (правонаступником якого є Відповідач) укладено Договір на виконання робіт (послуг) б/н від 22 березня 2007 року (далі -Договір-1), відповідно до умов якого Замовник (Відповідач) доручив, а Виконавець (Позивач) прийняв замовлення по здійсненню дискування полів Відповідача по ціні 35,00 грн. за 1 га дискування з використанням паливно-мастильних матеріалів Відповідача з розрахунку 7,5 літрів дизпалива та 3% диз.масла від норми палива на 1 га дискування (пункт 1.1. Договору-1).
Відповідно до пункту 2.2. Договору-1 Позивач зобов'язався виконати замовлені роботи якісно і в повному обсязі з використанням власної техніки, з/частин та комплектуючих.
Пунктом 2.3. Договору-1 встановлено, що Відповідач зобов'язався провести розрахунки згідно пункту 3 Договору-1.
Повна договірна вартість робіт, зазначених в пункті 1. Договору-1, обраховується згідно актів виконаних робіт, які є додатками до цього Договору-1 (пункт 3.1. Договору-1).
Між приватним підприємцем ОСОБА_1 (Позивачем) та науково-навчальним дослідним центром Білоцерківського державного аграрного університету (правонаступником якого є Відповідач) укладено Договір на виконання робіт (послуг) б/н від 28 березня 2007 року (далі -Договір-2), відповідно до умов якого Замовник (Відповідач) доручив, а Виконавець (Позивач) прийняв замовлення по здійсненню оранки полів Відповідача по ціні 75,00 грн. за 1 га оранки з використанням паливно-мастильних матеріалів Відповідача з розрахунку 24 літри дизпалива та 3% диз.масла від норми палива на 1 га оранки (пункт 1.1. Договору-2).
Відповідно до пункту 2.2. Договору-2 Позивач зобов'язався виконати замовлені роботи якісно і в повному обсязі з використанням власної техніки, з/частин та комплектуючих.
Пунктом 2.3. Договору-2 встановлено, що Відповідач зобов'язався провести розрахунки згідно пункту 3 Договору-2.
Повна договірна вартість робіт, зазначених в пункті 1. Договору-2, обраховується згідно актів виконаних робіт, які є додатками до цього Договору-2 (пункт 3.1. Договору-2).
Між приватним підприємцем ОСОБА_1 (Позивачем) та науково-навчальним дослідним центром Білоцерківського державного аграрного університету (правонаступником якого є Відповідач) укладено Договір на виконання робіт (послуг) б/н від 13 травня 2008 року (далі -Договір-3), відповідно до умов якого Замовник (Відповідач) доручив, а Виконавець (Позивач) прийняв замовлення по здійсненню основного передпосівного обробітку полів Відповідача трактором К701 та тяжким культиватором KNOCHE, які належать позивачу, по ціні 55,00 грн. за 1 га культивації з використанням паливно-мастильних матеріалів Відповідача (пункт 1.1. Договору-3).
Відповідно до пункту 2.2. Договору-3 Позивач зобов'язався виконати замовлені роботи якісно і в повному обсязі з використанням власної техніки, з/частин та комплектуючих.
Пунктом 2.3. Договору-3 встановлено, що Відповідач зобов'язався провести розрахунки згідно пункту 3 Договору-3.
Повна договірна вартість робіт, зазначених в пункті 1 Договору-3, обраховується згідно актів виконаних робіт, які є додатками до цього Договору-3 (пункт 3.1. Договору-3).
Судом встановлено, що на виконання умов Договору-1 та Договору-2 Позивач здійснив дискування полів площею 210 га, загальна сума якого становить 7350,00 грн. (без ПДВ) та оранку звичайну полів площею 358 га, загальна сума якої становить 26850,00 грн. (без ПДВ), про що свідчить складений та підписаний сторонами і скріплений їх печатками Акт виконаних робіт (послуг) від 11 грудня 2007 року на загальну суму 34200,00 грн., копія якого міститься в матеріалах справи. На виконання умов Договору-3 Позивач здійснив культивацію (тяжку) полів площею 89 га, загальна сума якої становить 4895,00 грн. (без ПДВ), про що свідчить складений та підписаний сторонами і скріплений їх печатками Акт виконаних робіт (послуг) від 05 червня 2008 року на загальну суму 4895,00 грн., копія якого міститься в матеріалах справи.
Як передбачено статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двосторонніми.
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Сторони в пунктах 3.2. Договору-1, Договору-2 та Договору-3 погодили, що оплата здійснюється в безготівковій чи готівковій формі з використанням попередньої оплати або оплати згідно актів виконаних робіт на протязі 5 днів після підписання сторонами актів про виконання робіт.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це встановлено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, як це передбачено статтями 525, 526 Цивільного кодексу України.
В порушення договірних зобов'язань Відповідач оплату виконаних Позивачем робіт здійснив частково, перерахувавши на користь Позивача 03 березня 2008 року 14000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку Позивача в Білоцерківській філії ВАТ «Райффайзен банк Аваль», копія якої додана до матеріалів справи (а.с. 25), в результаті чого за Відповідачем утворилась заборгованість в сумі 25095,00 грн., яку останній визнав у повному обсязі.
З метою досудового врегулювання спору Позивачем надіслані на адресу Відповідача претензія б/н від 05 вересня 2008 року з вимогою погасити суму основного боргу у розмірі 20200,00 грн. за виконані роботи по акту виконаних робіт (послуг) від 11 грудня 2007 року та сплатити 6410,74 грн. пені, 2394,00 грн. штрафу і 3883,02 грн. інфляційних втрат, а також лист б/н від 05 вересня 2008 року з вимогою сплатити 4895,00 грн. за виконані роботи по акту виконаних робіт (послуг) від 05 червня 2008 року. Вказані претензію б/н від 05 вересня 2008 року та лист б/н від 05 вересня 2008 року Відповідач отримав 10 вересня 2008 року, про що свідчать відповідні відтиски штампів Відповідача. Однак, Відповідач вимоги претензії та листа не виконав, оплату за виконані Позивачем роботи не здійснив.
Враховуючи, що основна заборгованість у сумі 25095,00 грн. Відповідачем визнана в повному обсязі, станом на день розгляду справи не погашена, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 25095,00 грн. основного боргу по оплаті за виконані роботи є правомірною та підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 1647,74 грн. 3% річних та 9179,41 грн. інфляційних втрат.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
3% річних нараховані Позивачем за наступні періоди: з 17 грудня 2007 року по 02 березня 2008 року на 34200,00 грн. заборгованості в сумі 213,63 грн., з 03 березня 2008 року по 15 лютого 2010 року на 20200,00 грн. заборгованості в сумі 1187,09 грн., з 11 червня 2008 року по 15 лютого 2010 року на 4895,00 грн. заборгованості в сумі 247,02 грн.
Враховуючи кінцеві строки виконання зобов'язання по оплаті виконаних робіт за Договорами по кожному акту виконаних робіт, дати та суми часткової оплати згідно банківської виписки з рахунку Позивача у Білоцерківській філії ВАТ «Райффайзен банк Аваль», період нарахування 3% річних, заявлений Позивачем, суд здійснив розрахунок 3% річних за наступні періоди:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
34200.0017.12.2007 -
02.03.2008 773 %216.44
20200.0003.03.2008 - 15.02.20107153 %1187.10
4895.0011.06.2008 - 15.02.20106153 %247.43
Оскільки вірна сума 3% річних за розрахунком суду становить 1650,97 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 1647,74 грн. 3% річних підлягає задоволенню.
Інфляційні втрати нараховані Позивачем за наступні періоди: з 17 грудня 2007 року по 02 березня 2008 року на 34200,00 грн. заборгованості в сумі 1915,20 грн., з 03 березня 2008 року по 15 лютого 2010 року на 20200,00 грн. заборгованості в сумі 6221,60 грн., з 11 травня 2008 року по 15 лютого 2010 року на 4895,00 грн. заборгованості в сумі 1042,61 грн.
Враховуючи кінцеві строки виконання зобов'язання по оплаті виконаних робіт за Договорами по кожному акту виконаних робіт, дати та суми часткової оплати згідно банківської виписки з рахунку Позивача у Білоцерківській філії ВАТ «Райффайзен банк Аваль», період нарахування інфляційних втрат, заявлений Позивачем, вимоги, викладені в абзаці 8 Листа Верховного суду України № 62-97р від 03 квітня 1997 року «Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», суд здійснив розрахунок інфляційних втрат за наступні періоди:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
17.12.2007 - 02.03.200834200.001.0571949.4036149.40
03.03.2008 - 15.02.201020200.001.3236524.6026724.60
11.06.2008 - 15.02.20104895.001.2211081.805976.80
Оскільки вірна сума інфляційних втрат за розрахунком суду становить 9555,80 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 9179,41 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.
Відповідач заперечує проти вимог Позивача про стягнення 1647,74 грн. 3% річних і 9179,41 грн. інфляційних втрат та просить зменшити їх розмір з посиланням на частину 2 статті 616 Цивільного кодексу України, оскільки Позивач не скористався своїм правом стягнути з науково-навчального дослідного центру Білоцерківського державного аграрного університету до його реорганізації заборгованість в судовому порядку.
Частиною 2 статті 616 Цивільного кодексу України передбачено, що суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Посилання Відповідача на частину 2 статті 616 Цивільного кодексу України є безпідставними, оскільки заявлені Позивачем до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 Цивільного кодексу України не є збитками або неустойкою.
Крім того, статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З аналізу наведених норм вбачається, що боржник має виконувати взяті на себе зобов'язання (зокрема, грошові) добровільно та належним чином.
Згідно частини 1 статті 15, частини 1 статті 16 та частини 1 статті 20 Цивільного кодексу України право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, зокрема, в судовому порядку, є правом особи, яке вона здійснює на свій розсуд, а не обов'язком, тому виконання грошового зобов'язання боржником не знаходиться в залежності від звернення кредитора про примусове виконання зобов'язання в судовому порядку.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 25095,00 грн. основного боргу, 1647,74 грн. 3% річних та 9179,41 грн. інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з правовою позицією, викладеною у пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20 жовтня 2006 року № 01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»та у пункті 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року», в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір; факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.
Враховуючи зазначене, суд вимоги Позивача (з урахуванням їх уточнень у бік зменшення) визнає в повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача в повному обсязі виходячи з фактичного розміру зменшених позовних вимог.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Білоцерківського національного аграрного університету (09100, Київська обл., м. Біла Церква, площа Соборна, б. 8/1, код 00493712) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09182, Київська обл., Білоцерківський р-н, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 25095,00 грн. (двадцять п'ять тисяч дев'яносто п'ять гривень) основного боргу; 1647,74 грн. (одну тисячу шістсот сорок сім гривень сімдесят чотири копійки) 3% річних; 9179,41 грн. (дев'ять тисяч сто сімдесят дев'ять гривень сорок одну копійку) інфляційних втрат; 359,22 грн. (триста п'ятдесят дев'ять гривень двадцять дві копійки) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Копію рішення надіслати сторонам.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя Третьякова О.О.
Повне рішення складено «23»листопада 2010 року.