Справа № 172/1800/24
Провадження № 2/172/791/24
04.03.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Битяка І.Г., за участю секретаря судового засідання Голубенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попаснянської міської військової адміністрації Луганської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом, -
До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог представник позивачки ОСОБА_2 вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області помер батько позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_3 склав заповіт, який був посвідчений секретарем виконавчої селищної ради 19.02.2002 року, відповідно до якого житловий будинок з надвірними прибудовами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, що розташована на території АДРЕСА_1 заповідана ОСОБА_1 30.01.2024 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округа з відповідною заявою про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , проте отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з неможливістю перевірити дійсність правовстановлюючих документів, неможливість перевірити належність майна померлому через відсутність відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі. Право власності померлого ОСОБА_3 на вищезазначене нерухоме майно підтверджується договором дарування, який був посвідчений першою Лисичанською державною нотаріальною 03.11.1965 року, реєстровий номер 6802, реєстраційним надписом на документі про право власності № 481 від 04.11.1965 року. Враховуючи те, що документи КП «Бюро технічної інвентаризації» та Білгородської селищної ради Попаснянського району Луганської області до Луганського обласного державного нотаріального архіву не передавалися та не були вивезені з адреси розташування і встановити місцезнаходження їх неможливо, відсутні і будь-які відомості про стан збереження архіву, тому існують перешкоди в оформленні позивачкою спадкових прав у нотаріальному порядку і за таких обставин визнання права власності на майно в порядку спадкування, можливе лише у судовому порядку. Просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок загальною площею 51,20 кв.м., житловою площею 32,70 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, що розташована на території АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою від 22.10.2024 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Представник позивачки ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд справи у відсутність позивачки та її представника, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, судові витрати просить залишити за позивачкою.
Відповідач про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області помер батько позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За життя ОСОБА_3 склав заповіт, який був посвідчений секретарем виконавчої селищної ради 19.02.2002 року, відповідно до якого житловий будинок з надвірними прибудовами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, що розташована на території АДРЕСА_1 заповідана ОСОБА_1
30.01.2024 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округа з відповідною заявою про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , проте отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з неможливістю перевірити дійсність правовстановлюючих документів, неможливість перевірити належність майна померлому через відсутність відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі.
Право власності померлого ОСОБА_3 на вищезазначене нерухоме майно підтверджується договором дарування, який був посвідчений першою Лисичанською державною нотаріальною 03.11.1965 року, реєстровий номер 6802, реєстраційним надписом на документі про право власності № 481 від 04.11.1965 року.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до норм ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і е припинилися внаслідок його смерті. Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі, зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі ст.ст. 316, 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Згідно з п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
В ході розгляду справи суд встановив, що батько позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя останньому належав на праві власності житловий будинок по АДРЕСА_1 , який він заповів своїй доньці ОСОБА_1 . Із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачка звернулася до державного нотаріуса, який своєю постановою відмовився у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з неможливістю перевірити дійсність правовстановлюючих документів, неможливість перевірити належність майна померлому через відсутність відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований, тому його слід задовольнити у повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 316, 319, 321, 392, 1216-1218, 1220, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 211, 247, 259, 263 ЦПК України, -
1. Позов ОСОБА_1 до Попаснянської міської військової адміністрації Луганської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок загальною площею 51,20 кв.м., житловою площею 32,70 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, що розташована на території Білогородської ради в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
3. Судові витрати залишити за позивачкою.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.Г. Битяк