Справа № 172/1672/24
Провадження 2/172/737/24
Іменем України
03.03.2025 Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Голубенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 29.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 76591584. 14.06.2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло ці права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Згідно з реєстром боржників позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором № 76591584 від 27.07.2023 року в сумі 20934,10 грн., яка складається із: заборгованості за основною сумою кредиту - 5731,25 грн., заборгованості за відсотками - 15202,85 грн.
Крім цього, 13.08.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4824821. 14.06.2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло ці права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Згідно з реєстром боржників позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором № 4824821 від 13.08.2023 року в сумі 11475,00 грн., яка складається із: заборгованості за основною сумою кредиту - 3000,00 грн., заборгованості за відсотками - 8475,00 грн.
Окрім цього, 28.08.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5710012. 29.01.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу № 29012024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло ці права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Згідно з реєстром боржників позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором № 5710012 від 28.08.2023 року в сумі 16700,00 грн., яка складається із: заборгованості за основною сумою кредиту - 4000,00 грн., заборгованості за відсотками - 12300,00 грн., заборгованості за комісією - 400,00 грн.
Крім того, 27.08.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 100162867. 26.12.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу № 26122023, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло ці права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Згідно з реєстром боржників позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором № 100162867 від 27.08.2023 року в сумі 16656,75 грн., яка складається із: заборгованості за основною сумою кредиту - 4500,00 грн., заборгованості за відсотками - 12156,75 грн., заборгованості за комісією - 0,00 грн.
Просить суд стягнути з відповідача вищевказану заборгованість за кредитними договорами та судові витрати.
Ухвалою від 14.10.2024 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у позовній заяві просить розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
У зв'язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
З матеріалів доданих до позовної заяви вбачається, що Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами № 76591584 від 27.07.2023 року, № 4824821 від 13.08.2023 року, № 5710012 від 28.08.2023 року, № 100162867 від 27.08.2023 року.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та нарахованими процентами за кредитними договорами суд зазначає таке.
29.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 76591584. Відповідно до умов кредитного договору розмір кредиту - 7000,00 грн., кредит надається строком на 30 днів, тобто до 28.08.2023 року, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 2,5 % в день - знижена процента ставка, 2,7 % в день - процентна ставка за понадстрокове користування позикою.
Додатком № 1 до договору є таблиця обчислення загальної вартості кредиту, де зазначено, що загальна вартість кредиту складає 8312,50 грн., строк повернення кредиту - 28.08.2023 року, з яких сума кредиту - 7000,00 грн., проценти за користування кредитом - 1312,50 грн.
З розрахунку наданого позивачем на підтвердження заявлених вимог вбачається, що позичальник має перед новим кредитором заборгованість за кредитним договором в сумі 20934,10 грн., яка складається із: заборгованості за основною сумою кредиту - 5731,25 грн., заборгованості за відсотками - 15202,85 грн.
13.08.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4824821. Відповідно до умов кредитного договору розмір кредиту - 3000,00 грн., кредит надається строком на 30 днів, тобто до 12.09.2023 року, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 2,5 % в день - знижена процента ставка, 2,7 % в день - процентна ставка за понадстрокове користування позикою.
Додатком № 1 до договору є таблиця обчислення загальної вартості кредиту, де зазначено, що загальна вартість кредиту складає 3675,00 грн., строк повернення кредиту - 12.09.2023 року, з яких сума кредиту - 3000,00 грн., проценти за користування кредитом - 675,00 грн.
З розрахунку наданого позивачем на підтвердження заявлених вимог вбачається, що позичальник має перед новим кредитором заборгованість за кредитним договором в сумі 11475,00 грн., яка складається із: заборгованості за основною сумою кредиту - 3000,00 грн., заборгованості за відсотками - 8475,00 грн.
28.08.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5710012. Відповідно до умов кредитного договору розмір кредиту - 4000,00 грн., кредит надається строком на 120 днів, тобто до 26.12.2023 року, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 1,25 % в день протягом пільгового періоду, 3,00 % в день протягом поточного періоду.
Додатком № 1 до договору є графік платежів за договором, де зазначено, що загальна вартість кредиту складає 16700,00 грн., строк повернення кредиту - 26.12.2023 року, з яких сума кредиту - 4000,00 грн., проценти за користування кредитом - 12300,00 грн., комісія - 400,00 грн.
З розрахунку наданого позивачем на підтвердження заявлених вимог вбачається, що позичальник має перед новим кредитором заборгованість за кредитним договором в сумі 16700,00 грн., яка складається із: заборгованості за основною сумою кредиту - 4000,00 грн., заборгованості за відсотками - 12300,00 грн., заборгованості за комісією - 400,00 грн.
27.08.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 100162867. Відповідно до умов кредитного договору розмір кредиту - 5000,00 грн., кредит надається строком на 105 днів, тобто до 10.12.2023 року, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 0,01 % в день протягом пільгового періоду, 3,00 % в день протягом поточного періоду.
Додатком № 1 до договору є графік платежів за договором, де зазначено, що загальна вартість кредиту складає 18507,00 грн., строк повернення кредиту - 10.12.2023 року, з яких сума кредиту - 5000,00 грн., проценти за користування кредитом - 13507,50 грн., комісія - 0,00 грн.
З розрахунку наданого позивачем на підтвердження заявлених вимог вбачається, що позичальник має перед новим кредитором заборгованість за кредитним договором в сумі 16656,75 грн., яка складається із: заборгованості за основною сумою кредиту - 4500,00 грн., заборгованості за відсотками - 12156,75 грн., заборгованості за комісією - 0,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 уклала чотири кредитні договори, отримала від кожної з фінансових установ кредитні кошти, однак не виконала зобов'язання за кредитними договорами, тому з неї на користь нового кредитора слід стягнути тіло кредиту за кожним з договорів.
Однак щодо розміру процентів, які погоджено сторонами та за якими заборгованість більша за фактично отримані позичальником кошти, слід зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як було зазначено вище сторонами погоджено розмір процентів та порядок їх нарахування та відповідно до розрахунку заборгованості він складає: за кредитним договором № 76591584 від 27.07.2023 року - 15202,85 грн., за кредитним договором № 4824821 від 13.08.2023 року - 8475,00 грн., за кредитним договором № 5710012 від 28.08.2023 року - 12300,00 грн., за кредитним договором № 100162867 від 27.08.2023 року - 13507,50 грн.
Суд звертає увагу, що вказані суми відсотків з огляду на сам розмір позики 5731,25 грн., 3000,00 грн., 4000,00 грн. та 4500,00 грн. відповідно, значно перевищують самі суму позик і є явно завищеними, не відповідають передбаченим у ч. 3 ст. 509 та ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.
Крім того, з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.
Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року №39/248 "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.
У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.
Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем вимога про стягнення заборгованості за нарахованими процентами у вказаних вище розмірах не є співмірними сумам кредиту за вищевказаними договорами, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно завищеної суми процентів у разі невиконання ним зобов'язань за кредитними договорами, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру процентів за вказаними договорами. При визначенні розміру процентів суд виходить з розміру облікової ставки НБУ та строку дії договорів кредиту.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за комісією згідно з договором № 5710012 від 28.08.2023 року суд зазначає таке.
Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно з п. 11 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Пунктами 9, 11 ч.1 ст. 1 Закону визначено, що споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит.
Споживчий кредит - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно з п. 22 ч.1 ст. 1 Закону «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
З цього випливає, що споживчий кредит - грошові кошти, що надаються споживачу, тобто фізичній особі, на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю.
За положеннями ч. 5 ст. 11, ч.ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Отже, несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо сплати комісійної винагороди за обслуговування кредиту.
Крім того, відповідно до ст. 55 Закону «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством, нормативно-правовими актами Національного банку та угодами (договорами) між клієнтом і банком.
Відповідно до п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженими постановою правління НБУ від 10.05.2007 №168 банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Згідно із ч.ч. 1, 2, 4 та 5 ст. 18 Закону продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах зі споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 7 лютого 2018 року в справі №175/1543/16-ц, яка, відповідно до ч. 4 ст. 264 ЦПК України, має враховуватися судом.
Виходячи з цього суд приходить до висновку про необґрунтованість стягнення з відповідача заборгованості за комісією згідно з договором № 5710012 від 28.08.2023 року.
Таким чином, позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає частковому задоволенню з підстав наведених вище.
Питання про розподіл судових витрат слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 263-265, 279, 280-281 ЦПК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 205, 207, 509, 536, 626, 627, 638, 639, 1048, 1049, 1055, 1077, 1078 ЦК України, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за:
- кредитним договором № 76591584 від 29.07.2023 року в сумі 8023,80 (вісім тисяч двадцять три) гривні 80 копійок, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 5731,25 грн., заборгованості за відсотками - 2292,50 грн.;
- кредитним договором № 48244821 від 13.08.2023 року в сумі 4200 (чотири тисячі двісті) гривень 00 копійок, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 3000,00 грн., заборгованості за відсотками - 1200,00 грн.;
- кредитним договором № 5710012 від 28.08.2023 року в сумі 5600 (п'ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 4000,00 грн., заборгованості за відсотками - 1600,00 грн.;
- кредитним договором № 100162867 від 27.08.2023 року в сумі 6300 (шість тисяч триста) гривень 00 копійок, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 4500,00 грн., заборгованості за відсотками - 1800,00 грн.,
а всього на загальну суму 24123 (двадцять чотири тисячі сто двадцять три) гривні 80 копійок.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.Г. Битяк