Справа № 932/2173/25
Провадження № 1-кс/932/845/25
28 лютого 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №4 Дніпровського РУП №1ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042150000254 від 27 лютого 2025 року, стосовно:
ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Павлоград Дніпропетровської області, є громадянкою України, має середню спеціальну освіту, незаміжня, має двох неповнолітніх дітей, працездатна, не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
28 лютого 2025 року старший слідчий СВ ВП №4 Дніпровського РУП №1ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з клопотанням, яке погоджено з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_6 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12025042150000254 від 27 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України.
Клопотання слідчого мотивоване тим, що в ході проведення досудового розслідування було встановлено, що в період з 23 лютого 2025 року до 25 лютого 2025 року у невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_6 перебувала за місцем свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_2 , разом з своїм співмешканцем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_6 виник прямий умисел, спрямований на умисне спричинення ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень.
Перебуваючи у вказаному місці в період з 23 лютого 2025 року до 25 лютого 2025 року у невстановлений в ході досудового розслідування час ОСОБА_6 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, нанесла останньому декілька ударів руками в область обличчя та голови, а також удар своєю ногою в область грудної клітини, внаслідок чого ОСОБА_7 впав на диван.
В результаті вказаних дій, ОСОБА_6 потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді травми неуточненого органу грудної порожнини, закритої тупої травми грудної клітини.
Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 не надала медичної допомоги та не вчинила ніяких дій для надання медичної допомоги потерпілому ОСОБА_7 , з місця вчинення злочину зникла.
26 лютого 2025 року близько 16 год. 20 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , від отриманих тілесних ушкоджень помер.
28 лютого 2025 року о 17 годині 25 хвилин в порядку ст. 208, 209 КПК України ОСОБА_6 була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
28 лютого 2025 року о 10 годині 52 хвилин ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, вручено пам'ятку з правами та обов'язками підозрюваного.
Причетність ОСОБА_6 до скоєння кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні достатніми доказами:
- протоколом огляду місця події від 26 лютого 2025 року, в ході якого була оглянута квартира АДРЕСА_4 , де виявлено труп чоловічої статі з видимими тілесними ушкодженнями; зафіксовано загальну обстановку в квартирі, проведено поверхневий огляд трупу;
- протоколом огляду місця події від 27 лютого 2025 року, в ході якого була оглянута квартира АДРЕСА_5 , де виявлено та вилучено змиви речовини бурого кольору, зафіксовано загальну обстановку в квартирі;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 27 лютого 2025 року, яка є матір'ю загиблого ОСОБА_7 , і яка пояснила, що ОСОБА_7 зловживав алкогольними напоями. Він проходив до неї пяний 24 лютого 2025 року, але вона його в квартиру не пустила. Також він прийшов до неї 26 лютого 2025 року дуже побитий, хто його побив не сказав. Через деякий час йому стало зле, вона викликала «швидку допомогу», але він помер під час того, як йому надавалася медичними працівниками медична допомога;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 27 лютого 2025 року, яка пояснила, що є сусідкою ОСОБА_8 та була знайома з її сином ОСОБА_7 , який близько 10 років тому жив разом з матір'ю. ОСОБА_10 іноді приходив до батьків, але вони завжди конфліктували через те, що він зловживав алкоголем. Іноді він міг ночувати в під'їзді під дверима. Останній раз вона його бачила 24 лютого 2025 року приблизно о 16-00 год., коли він прийшов до неї п'яний та просив сигарету. Він мав пошкодження на губі, а також синці на обличчі. Вона відправила його до батьків. Потім вона чула як ОСОБА_11 сварився з батьками, бо вони його не пускали в квартиру;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 27 лютого 2025 року, який пояснив, що в нього по сусідству в квартирі АДРЕСА_6 поселилася пара - чоловік і жінка, вони винаймали квартиру, між ними постійно були конфлікти. Декілька разів він заходив до них щоб заспокоїти. Останній раз він заходив до них 25 лютого 2025 року зранку коли у них була сварка. Він попросив їх бути тихіше та пішов. До цього, 24 лютого 2025 року коли він йшов з роботи, то бачив, що у під'їзді на підлозі лежить чоловік, який винаймав квартиру АДРЕСА_6 , він був дуже п'яний. Чи були у чоловіка тілесні ушкодження, він не бачив, бо чоловік був у капюшоні;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 27 лютого 2025 року, яка пояснила, що вона є власницею квартири АДРЕСА_5 . З 01 лютого 2025 року цю квартиру почала орендувати ОСОБА_6 , уклала договір на півроку. В неї був співмешканець ОСОБА_7 25 лютого 2025 року їй зателефонував сусід з квартири АДРЕСА_7 та повідомив про незадоволення сусідами, які орендують її квартиру. Вона одразу зателефонувала ОСОБА_14 , яка сказала, що ОСОБА_10 запив. Також ОСОБА_15 сказала, що викликала поліцію;
- протоколом огляду від 28 лютого 2025 року, в ході якого був оглянутий мобільний телефон Samsung Galaxy A55, в памяті якого були виявлені три фотознімки, зроблені 23 лютого 2025 року з 20-57 год. по 20-58 год., на яких зображені дві людини, між якими відбувається конфлікт;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 27 лютого 2025 року, яка розповіла про події, які мали місце 23-25 лютого 2025 року. Так ОСОБА_16 пояснила, що 23 лютого 2025 року її син ОСОБА_7 запросив її та її чоловіка ОСОБА_17 в гості за адресою: квартира АДРЕСА_5 , і вони прийшли близько 10-00 год. цього ж дня. В квартирі крім сина перебувала ще його дівчина ОСОБА_15 . Син був п'яний, ОСОБА_15 наче твереза. ОСОБА_11 і ОСОБА_18 випили трохи горілки, вона та ОСОБА_15 не пили. Вона бачила у ОСОБА_11 на лобі шишку та подряпини на обличчі, він сказав, що вдарився. Вони побули у них 30-40 хвилин і пішли додому. Ввечері цього ж дня ОСОБА_18 телефонувала ОСОБА_15 і просила поставити ОСОБА_11 крапельницю. ОСОБА_18 пішов до них, а коли повернувся, то сказав, що поставити крапельницю ОСОБА_11 не зміг, бо він був п'яний і не дозволяв цього зробити. ОСОБА_11 тоді ніхто не бив і не чіпав. 24 лютого 2025 року ОСОБА_11 прийшов до них додому після обіду, але вона його не впустила, бо він був п'яний, викликала поліцію. Коли поліція приїхала, ОСОБА_11 вже не було. ОСОБА_19 в той день вона не бачила. 25 лютого 2025 року їй зателефонувала ОСОБА_15 на сказала, що її син п'яний спить в під'їзді просила допомогти їй його завести додому. До них пішов її чоловік ОСОБА_18 . ОСОБА_18 був відсутній не довго коли повернувся, то сказав що у ОСОБА_11 , начебто, синець під оком і він був сильно п'яний. В квартирі ОСОБА_11 ніхто не бив. Також повідомив, що ОСОБА_15 викликала поліцію, бо ОСОБА_11 кричав у під'їзді і сусіди скаржилися. 26 лютого 2025 року приблизно о 12-00 год. но них прийшов ОСОБА_11 , наче тверезий, але увесь побитий. Де саме він отримав тілесні ушкодження не сказав. Він ліг спати і спав приблизно годину. Потім вона зайшла до кімнати і побачила, що ОСОБА_11 зле, після чого викликала швидку допомогу. Лікарі приїхали через години, весь цей час ОСОБА_11 лежав спокійно. Лікарі хотіли госпіталізувати ОСОБА_11 , але він відмовився. Потім ОСОБА_11 стало гірше, лікарі намагалися його врятувати, але не змогли. Вважає, що ОСОБА_11 могла побити ОСОБА_15 , оскільки має запальний характер;
- поясненнями ОСОБА_20 від 27 лютого 2025 року, який пояснив, що є працівником ІНФОРМАЦІЯ_3 , 24 лютого 2025 року приблизно о 17-58 год. він з колегами виявив військовозобов'язаного ОСОБА_7 , який виявився порушником військового обліку. Вони возили його на ВЛК. Від ОСОБА_7 відчувався запах перегару, на обличчі мав тілесні ушкодження. ОСОБА_7 повідомив, що посварився з колегами під час розпивання спиртних напоїв. Вони привезли ОСОБА_7 на ВЛК, черговий записав його до журналу відвідувачів, і вони поїхали по своїм справам, більше ОСОБА_7 не бачив;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 27 лютого 2025 року який пояснив, що працює у ІНФОРМАЦІЯ_4 , 24 лютого 2025 року перебував на роботі і був за адресою: АДРЕСА_8 . Близько 18-00 год. співробітники ІНФОРМАЦІЯ_3 доставили чоловіка на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він був в стані сп'яніння і в нього були явні тілесні ушкодження на обличчі. Його відвели до вбиральні вимитися. Після цього ОСОБА_7 відвели до каб. №102, де він здав аналізи крові. Пізніше було прийнято рішення його відпустити у зв'язку з тим, що він має гематоми на обличчі. Близько 19-00 год. ОСОБА_22 було відпущено додому;
- протоком допиту свідка ОСОБА_23 від 27 лютого 2025 року, який пояснив, що працює у ІНФОРМАЦІЯ_5 . 24 лютого 2025 року він був на роботі за адресою: м. Дніпро вул. Панікахі 19. Близько 18-00 год. працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 був доставлений ОСОБА_7 . При спілкуванні з ним було помічено, що на обличчі останнього гематоми, синці та засохла кров. Після того, як його записали до журналу обліку доставлених, працівник ІНФОРМАЦІЯ_3 повів його до вбиральні. В ході бесіди було помітно, що ОСОБА_7 перебував у стані сп'яніння. Пізніше, близько 19-00 год. працівник ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що вони вивозять з приміщення ОСОБА_7 , і він зробив помітку, що ОСОБА_7 покинув обласний мобілізаційний пункт;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 27 лютого 2025 року, який розповів про події, що мали місце 23-25 лютого 2025 року. Так, 23 лютого 2025 року він разом з дружиною ОСОБА_8 ходив гості до сина дружини ОСОБА_7 та його дівчини ОСОБА_15 . Він та ОСОБА_11 випили по дві рюмки горілки. Він з дружиною пробули там близько 1,5 години і пішли додому. Цього ж дня приблизно о 19-30 год. його дружині ОСОБА_24 зателефонувала ОСОБА_15 і попросила, щоб він прийшов та поставив крапельницю ОСОБА_11 . Він пішов до них, але ОСОБА_11 був в стані сильного алкогольного сп'яніння, ОСОБА_15 була твереза. ОСОБА_11 висловлювався у бік ОСОБА_15 нецензурною лайкою, і вона один раз вдарила його рукою по верхній частині голови, після чого відвела та посадила на диван. Крапельницю він ОСОБА_11 поставити не зміг, бо останній висмикував її. Тоді ОСОБА_15 вдарила його один раз ногою в грудну клітину, після чого він впав на диван. Що відбувалося 23 лютого 2025 року о 20-43 год. він не пам'ятає, також не пам'ятає звідки в його телефоні фотографії. В цей день у ОСОБА_11 був невеликий синець під оком та подряпини на обличчі. 24 лютого 2025 року його вдома не було дружина йому розповіла, що приходив п'яний ОСОБА_11 , але вона його не впустила та викликала поліцію. У ОСОБА_11 було сильно розбите обличчя. 25 лютого 2025 року об 11-00 год. його дружині зателефонувала ОСОБА_15 і сказала що ОСОБА_11 спить п'яний в під'їзді під сходами. Він пішов до них, ОСОБА_15 в його присутності завела ОСОБА_11 до квартири, просила роздягнутися, піти в душ і лягти спати, але ОСОБА_11 почав кричати на ОСОБА_15 . В цей час у ОСОБА_11 були гематоми, шишка на лобі, синці. ОСОБА_15 викликала поліцію, о ОСОБА_11 поводився неадекватно. Цього ж дня вдень, після того, як він повернувся додому, його жінці телефонувала ОСОБА_15 , та просила забрати речі ОСОБА_11 . Він пішов, забрав його речі, а ОСОБА_15 викликала таксі і поїхала до м. Павлоград. ОСОБА_11 вдома не було. 26 лютого 2025 року о 13-00 - 13-30 год. до них додому прийшов ОСОБА_11 , сильно побитий, сказав, що його побили в ТЦК. ОСОБА_11 сильно трусило, почалися судоми, вони викликали швидку допомогу. Коли приїхала швидка, ОСОБА_11 стало гірше, лікарі не змогли його врятувати, і він помер. На запитання слідчого відповів, що вважає, що ОСОБА_11 могла побити ОСОБА_15 , і що він міг навмисно збрехати, коли сказав, що його побили в ТЦК.
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_6 , від 27 лютого 2025 року. В ході обшуку затриманої особи у ОСОБА_6 були виявлені та вилучені особистий одяг, прикраси відповідно до переліку, мобільний телефон, гаманець з грошима в загальній сумі 30 грн, паспорт громадянина України для виїзду за кордон та паспорт громадянина України та інші особисті речі відповідно до переліку;
- лікарським свідоцтвом про смерть № 712м від 27 року 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Причиною смерті стали травма неуточненого органу грудної клітини, закрита травма грудної клітини, напад з використанням тупого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкодження.
Слідчий в своєму клопотанні просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_25 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, беручи до уваги те, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, вручені підозрюваній ОСОБА_6 28 лютого 2025 року об 11-55 год., що підтверджується підписом останньої.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, необґрунтована, обставини кримінального припорошення не конкретизовані, відсутні докази того, що ОСОБА_7 побила саме ОСОБА_6 , і є підстави вважати, що тілесні ушкодження йому спричинили інші особи, ті ж працівники ТЦК. ОСОБА_6 була затримана не о 17-25 год. в м. Дніпро, як це зазначено в протоколі, а об 11-00 год. в м. Павлоград. Під час вручення повідомлення про підозру слідчим були допущені порушення закону, оскільки не був присутній захисник. Також вважає, що ризики, вказані слідчим у клопотанні, нічим не підтверджуються, оскільки ОСОБА_6 не переховувалась, а просто поїхала до себе додому, де проживає її мати та її молодша дитина, рятуючись від кривдника, яким був ОСОБА_7 . Матеріалами клопотання підтверджується, що в зв'язку з протиправною поведінкою ОСОБА_7 , пов'язаною з домашнім насильством, багаторазово викликалися працівники поліції, показаннями свідків підтверджується що асоціальним елементом був саме ОСОБА_7 , в той час як нема доказів того, що ОСОБА_6 зловживала алкогольними напоями або поводилась агресивно стосовно оточуючих. В теперішній час нема підстав вважати, що ОСОБА_6 буде переховуватись від слідства, оскільки вона має міцні соціальні зв'язки - двох неповнолітніх дітей та мати похилого віку, має постійне місце проживання за реєстрацією. Інші ризики також є надуманими. Просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, і такий запобіжний захід повністю забезпечить її належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду.
У судовому засіданні підозрюваній ОСОБА_6 повністю підтримала думку свого захисника, пояснила, що вона дійсно декілька разів вдарила ОСОБА_7 з метою самозахисту, але він цих ударів не могли настати такі тяжкі наслідки, як його смерть. Просила застосувати до неї запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши докази, долучені до клопотання та надані в судовому засіданні, слідчий суддя прийшов до таких висновків.
Встановлено, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, достатньою мірою підтверджується доказами, зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні.
При цьому слідчий суддя зауважує, що для констатації обґрунтованості підозри, достатньо отримати докази того, що подія кримінального правопорушення могла мати місце і до цієї події міг бути причетний підозрюваний, і для цього нема потреби доведення цих фактів «поза розумним сумнівом».
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідчим суддею встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_6 може почати переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що вона підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, тому наслідки і ризик втечі можуть бути визнані нею менш небезпечними, ніж кримінальне переслідування.
В той же час слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені п.п. 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор в своєму клопотанні, не доведені, оскільки, по-перше, слідим не вказано, яким саме чином ОСОБА_6 може перешкодити отриманню відеозаписів з камер відеоспостереження, а також які саме інші речі або документи вона може знищити, сховати або спотворити; по-друге, не надано будь-яких доказів на підтвердження наміру підозрюваної впливати на потерпілу або свідків у кримінальному провадженні, враховуючи те, що очевидці вчинення кримінального правопорушення не встановлені; по-третє, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином за своїм обґрунтуванням фактично дублює інші ризики; вчетверте, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, відповідно до обґрунтування прокурора, є непідтвердженим, оскільки ОСОБА_26 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, тобто не є особою, схильною до вчинення кримінальних правопорушень.
Однак, прокурор та слідчий в судовому засіданні не довели, що відносно ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід саме у виді тримання під вартою, і недостатньо застосування інших, більш м'яких заходів.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, вказані обставини прокурором не доведено.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання увиді позбавлення волі. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених не неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваною ОСОБА_6 процесуальних обов'язків під час досудового розслідування та судового розгляду і, в тому числі, забезпечить запобігання встановленому ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Застосовуючи такий запобіжний захід як домашній арешт, слідчий суддя враховує, що у розпорядженні слідчого по даному провадженню є достатні дані, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення та докази, що до його скоєння причетна підозрювана ОСОБА_6 із кваліфікацією цього кримінального правопорушення за ст. 121 ч. 2 КК України, враховує особу та життєві зв'язки підозрюваної, а саме те, що вона раніше не притягувалася до адміністративної та кримінальної відповідальності; незаміжня; має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживає разом з матір'ю похилого віку, яка страждає низку хронічних захворювань; має реальну можливість проживати у квартирі на території в м. Павлоград Дніпропетровської області.
При цьому суд зазначає, що само по собі покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її винуватою у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, не може бути підставою для застосування відносно неї виключно запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Строк застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_6 необхідно визначити з урахуванням положень п. 2 абз. 3 ч. 1 ст. 219 КПК України.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 181 КПК України, -
Відмовити в задоволені клопотання слідчого СВ ВП №4 Дніпровського №1 РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Павлоград Дніпропетровської області, запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Покласти на підозрювану ОСОБА_6 такі процесуальні обов'язки:
1) цілодобово не залишати місце постійного проживання: будинок АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду, за винятком випадків необхідності отриманні невідкладної медичної допомоги;
2) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
3) утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками по даному кримінальному провадженню з приводу події кримінального правопорушення;
4) не вчиняти інших правопорушень.
Звільнити підозрювану ОСОБА_6 з-під варти негайно.
Виконання ухвали доручити Павлоградському РВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом Національної поліції.
Строк дії ухвали - до 28 квітня 2025 року включно.
На ухвалу слідчого судді учасниками процесу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1