Справа № 199/1639/25
(3/199/1186/25)
іменем України
03.03.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Щербина - Почтовик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення щодо: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючої, зареєстрованої та проживаючої у квартирі АДРЕСА_1 та зареєстрованої у будинку АДРЕСА_2 ,
-яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 164 КУпАП,
-За участі: особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 ,
За змістом протоколу серія ВАД №408547 від 15.01.2025, того ж дня 15.01.2025 близько 15.45 години за адресою: м. Дніпро, вулиця Калинова, 14, магазин «Vape» гр. ОСОБА_1 здійснювала реалізацію електричних цигарок «Elfbar» без дозвільних документів, а саме відсутні ліцензії на продаж тютюнових виробів.
На думку посадової особи, уповноваженої на складання протоколу, ОСОБА_1 вчинила правопорушення відповідальність за який передбачена ст. 164 КУпАП без конкретизації частини зазначеної статті.
Дослідивши письмові матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Так, до суду надійшла справа, до якої долучені: протокол про адміністративне правопорушення; протокол огляду від 15.01.2025, з якого вбачається, що проведено огляд за адресою: м.Дніпро, вул. Калинова, 14, магазин «Vape», де виявлено дві пачки тютюнових виробів без марок акцизного податку, вказані тютюнові вироби були вилучені; рапорт.
У той же час долучені поліцейським докази не містять даних про те, що ОСОБА_1 15.01.2025 за адресою: : м.Дніпро, вул. вул. Калинова, 14, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 » здійснювала продаж тютюнових виробів, оскільки факт торгівлі тютюновими виробами не зафіксовано, свідків, які б придбавали тютюнові вироби у ОСОБА_1 , не встановлено та не опитано, закупка тютюнових виробів за вищевказаною адресою у ОСОБА_1 не здійснювалася. Тобто, доказів того, що будь-хто 15.01.2025 придбав тютюнові вироби за адресою: Дніпро, вул. Калинова, 14, магазин «Vape», де відсутня ліцензія на даний вид діяльності, до справи не долучено.
Відповідно справа не містить доказів того, що за адресою: Дніпро, вул. Калинова, 14, у магазині «Vape» здійснювалася господарська діяльність з реалізації тютюнових виробів без відповідної ліцензії, як і не містить посилання, яку саме частину статті 164 КУпАП було порушено ОСОБА_1 , оскільки вказана стаття містить 9 частин.
За таких обставин відомості,викладені в протоколі про адміністративне правопорушення за ст.164 КУпАП, про те, що ОСОБА_1 здійснювала реалізацію тютюнових виробів без відповідної ліцензії на даний вид діяльності, є припущенням, не підтвердженим жодними доказами.
У зв'язку із цим слід зазначити, що стаття 62 Конституції України визначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зокрема, положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди зобов'язано застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа «Коробов проти України», рішення від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Таких же висновків ЄСПЛ дійшов у рішеннях по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказуючи на те, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву».
Відповідно до положень статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також, зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), слід виходити з того, що, як і у кримінальному провадженні, суддя у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:1) про накладення адміністративного стягнення;2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;3) про закриття справи.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 164 КУпАП, оскільки її вину не доведено належними та допустимими доказами, «поза розумними сумнівом», приймаючи до уваги і те, що протокол про адміністративне правопорушення фактично обґрунтовано на припущеннях, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
На підставі п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 164 КУпАП - закрити, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вилучені 07.05.2024 в ході огляду предмети - повернути власнику.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В. Щербина-Почтовик