справа № 165/542/25
провадження №2/165/414/25
про повернення позовної заяви
04 березня 2025 року м. Нововолинськ
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Ференс-Піжук О.Р., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживачів та визнання неправомірними дій оператора ГРС щодо договору розподілу природного газу, визнання відсутнім обов'язку укладати договір, припинення протиправних дій, усунення їх наслідків,
встановив:
18 лютого 2025 року до Нововолинського міського суду шляхом формування та подання в системі «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживачів, визнання відсутнім у позивача (як індивідуального споживача природного газу) обов'язку укладати Типовий договір розподілу природного газу з Оператором ГРС відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», визнання Кодексу газорозподільних систем та Типового договір розподілу природного газу не актами цивільного законодавства, визнання неправомірним використання Оператором ГРС персональних даних без дозволу для здійснення нарахувань за послугу, яка не замовлялась, визнання неправомірними дії Оператора ГРС щодо нарахування та стягнення плати за послугу розподілу природного газу за відсутності укладеного зі договору; примусу до укладення типового договору розподілу природного газу шляхом незаконного тиску, погроз припинення газопостачання та застосування актів господарського законодавства, які не регулюють цивільні права як індивідуального споживача, зобов'язання Оператора ГРС припинити протиправні дії, а саме: припинити надсилати рахунки за послугу розподілу природного газу, яку позивач не замовляв; утриматися від погроз щодо припинення газопостачання за несплату послуги розподілу природного газу, визнання позивача потерпілою особою завданням їй Оператором ГРС неправомірними діями відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, та заборону Оператору ГРС здійснювати нарахування плати за послугу розподілу газу без укладеного договору відповідно цивільного законодавства; заборону припиняти газопостачання яке, як житлово-комунальна послуга, має бути безперервним.
Дана заява підлягає поверненню з таких підстав.
Нормами статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
У силу ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема малозначних справ.
Пунктами 1, 5 частини 6 статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 7 статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4) справи про розірвання шлюбу;
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ЗУ «Про захист споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Позивач звернувся до суду з позовом про захист прав споживача. Однак серед визначених позивачем позовних вимог, є вимога про визнання Кодексу газорозподільних систем та Типового договору розподілу природного газу не актами цивільного законодавства та визнання позивача потерпілою особою внаслідок завдання їй неправомірними діями Оператора ГРС відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, що не відносяться до справ про захист прав споживача.
Спір за вимогою про визнання Кодексу газорозподільних систем та Типового договору розподілу природного газу не актами цивільного законодавства не є малозначним, оскільки він має суттєвий правовий зміст, пов'язаний з тлумаченням юридичних актів та типових договорів, має потенційно важливе значення для правозастосування та судової практики.
Щодо визнання потерпілим відповідно до ст. 23 ЦК України, то це може бути частиною цивільного позову про відшкодування шкоди, але це не є типово спором, що регулюється саме нормами Закону України "Про захист прав споживачів", тому не може бути малозначним спором.
Судом встановлено, що позов підписаний та поданий до суду через систему «Електронний суд» представником позивача Розсохою В.В., який діє на підставі довіреності від 21.05.2024, виданої ОСОБА_1 , посвідченою приватним нотаріусом Бобак Ж.С.
Також, до позовної заяви додано довіреність від 09.01.2024, сформовану в системі «Електронний суд» щодо уповноваження Чужиковою І.В. Розсохи В.В. представляти її інтереси в судах.
Будь-які підтвердження на здійснення Розсохою В.В. повноважень як адвоката, відсутні.
Позов містить вимоги, які не стосуються захисту прав споживача, тому справа не може бути малозначною вцілому, та беручи до уваги, що вказана позовна заява підписана та подана особою, яка не має повноважень адвоката, тому не може бути представником при розгляді цієї справи в суді.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно із ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ч.4 ст.185 ЦПК України,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача - Розсоха Володимир Васильович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживачів та визнання неправомірними дій оператора ГРС щодо договору розподілу природного газу, визнання відсутнім обов'язку укладати договір, припинення протиправних дій, усунення їх наслідків повернути позивачеві.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя підпис Орися ФЕРЕНС-ПІЖУК