Справа № 163/819/24
Провадження № 1-кп/163/41/25
04 березня 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 в режимі відеоконференції,
захисника ОСОБА_5 в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження №12024035560000057 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Новоселиця Шепетівського району Хмельницької області, що проживає по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, вищої освіти, неодруженого, працюючого водієм, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
ОСОБА_4 09 січня 2024 року, точного часу досудовим слідством не встановлено, перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , будучи звільненим з 09.08.2023 в запас за п.п. «г» (через такі сімейні обставини) ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , не маючи права перетину державного кордону України під час дії запровадженого воєнного стану, переслідуючи мету виїзду за межі території України, діючи умисно, використовуючи месенджер «Viber» вступив у змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою, з якою домовився про виготовлення на своє ім'я документів, які нададуть право безперешкодного перетину державного кордону України для виїзду за межі України, зокрема тимчасового посвідчення військовозобов'язаного та довідки військово-лікарської комісії.
При цьому, ОСОБА_4 усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, розуміючи, що вказані документи будуть підробленими, діючи за попередньою змовою в групі осіб з невстановленою досудовим розслідуванням особою, вчинив пособництво у вчиненні злочину, а саме шляхом відправлення фотознімків паспорта громадянина України виданого на його ім'я, його військового квитка та фотокартки з особистим зображенням у месенджері «Viber» на номером мобільного телефону НОМЕР_1 , для подальшого використання під час виготовлення підроблених документів.
02 лютого 2024 року ОСОБА_4 за виготовлення вказаних документів, в якості часткової попередньої оплати, перерахував на наданий йому картковий рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 28150 гривень.
У подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи за попередньою змовою, використовуючи персональні дані ОСОБА_4 та реквізитні дані « ІНФОРМАЦІЯ_3 », у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, за допомогою комп'ютерної техніки, умисно виготовила підроблені офіційні документи на ім'я ОСОБА_4 , а саме: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 від 23.01.2024, в яке вклеїла фотокартку останнього та внесла недостовірні відомості про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та нанесла зображення відтисків печатки « ІНФОРМАЦІЯ_4 . Код НОМЕР_4 », штампу «Взято на військовий облік військовозобов'язаних Святошинським РТЦК», підробивши підпис начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , та довідку військово-лікарської комісії № 72 від 23.01.2024 на ім'я ОСОБА_4 , вказавши недостовірні відомості про те, що він непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, та нанесла відтиск гербової печатки «« ІНФОРМАЦІЯ_4 . Код НОМЕР_4 ».
В подальшому, зазначена вище невстановлена досудовим розслідуванням особа, переслала вищевказані підроблені документи ОСОБА_6 які останній отримав 09.02.2024 у відділенні «Нова Пошта» № 1, що за адресою: вул. Академіка Герасимчука, 166-В м.Полонне Хмельницької області, за що 11.02.2024 ОСОБА_4 за виготовлення вказаних документів перерахував на наданий йому картковий рахунок НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 28175 гривень.
Вищевказані дії, надали ОСОБА_4 право на використання документів як офіційних, тобто таких, що мають усі необхідні реквізити та юридично значущий характер, та надають особі, котра перебуває на військовому обліку та не має права перетину державного кордону України під час дії воєнного стану, здійснити незаконний перетин державного кордону України на виїзд з України.
Таким чином, ОСОБА_4 здійснив пособництво у підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права та звільняє від обов'язків, з метою його використання підроблювачем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України.
Крім цього, ОСОБА_4 24 лютого 2024 року, близько 04 год. 05 хв. під час проходження прикордонного контролю, перебуваючи в пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення «Ягодин», що знаходиться на території Рівненської ОТГ у с.Старовойтове, Ковельського району, Волинської області, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, діючи умисно, будучи звільненим з 09.08.2023 в запас за п.п. «г» (через такі сімейні обставини) ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 та не маючи права перетину державного кордону України під час дії запровадженого воєнного стану, з метою незаконного перетину державного кордону України, як підставу для перетину надав працівникам Державної прикордонної служби України завідомо підроблені документи, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 від 23.01.2024 та довідку військово-лікарської комісії № 72 від 23.01.2024 на своє їм'я, які зазначеною установою не видавались та не посвідчувались, чим використав завідомо підроблені документи.
Таким чином, ОСОБА_4 використав завідомо підроблені документи, тобто вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю, надав показання ідентичні фактичним обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Заявив, що не оспорює і визнає доведеними спосіб, час, місце, мотив вчинення ним кримінальних правопорушень та фактичні обставини обвинувачення.
За таких обставин при згоді сторін кримінального провадження суд дослідив докази в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись лише допитом обвинуваченого, і дійшов висновку, що повністю доведено вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України.
Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою середнього віку, позитивно характеризується за місцем проживання та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До пом'якшуючих обставин суд відносить те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину. Такі обставини судом установлені в судовому засіданні.
Факт щирого каяття у вчиненому злочині та проступку знайшов своє підтвердження і в судовому засіданні, про що об'єктивно засвідчила поведінка обвинуваченого та визнання вини за інкримінованими кримінальними правопорушеннями.
Щодо активного сприяння у розкритті злочину, то установленого, що ОСОБА_4 відразу надав повні викривальні та визнавальні показання та вказав на обставини їх вчинення, які в подальшому знайшли своє підтвердження.
Отже, якщо підсудний виявляє співпрацю з правоохоронними органами та надає інформацію, яка сприяє розслідуванню, це може бути розцінене як прояв щирості та бажання виправлення помилок.
Суд також враховує позицію прокурора, який вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.
До обтяжуючих обставин суд відносить вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов таких висновків.
Обвинувачений є особою середнього віку, має на утриманні матір з інвалідністю, виключно позитивно характеризується за місцем проживання.
Важливим аспектом для суду є те, що обвинувачений тривалий час проходив військову службу та приймав безпосередню участь у бойових діях під час захисту Батьківщини, мав поранення, проходив лікування і алаптацію.
Разом з тим, вчинення умисного кримінального правопорушення, що полягає у використанні підроблених документів, завдає шкоди правовідносинам, пов'язаним з достовірністю документів, особливо в умовах воєнного стану, а тому підробка та використання підроблених документів вважаються серйозними злочинами, що порушують правопорядок та підривають довіру до офіційної документації.
З огляду на це, суд вважає доцільним призначити обвинуваченому покарання у вигляді обмеження волі з іспитовим строком, що дозволить врахувати як тяжкість злочину, особу обвинуваченого так і соціальні обставини та можливість виправлення обвинуваченого.
Отже, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, за ч.5 ст.27 ч.3 ст.358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік із звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Долю речових доказів та документів належить вирішити згідно зі ст.100 КПК України.
На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати на проведення експертизи слід покласти на обвинуваченого.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовано, клопотання про застосування такого заходу не заявлено і суд не вбачає підстав для його застосування з власної ініціативи.
Керуючись ст.ст.373, 374, 615 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, і призначити йому покарання:
- за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України - у виді 1 (одного) року обмеження волі;
- за ч.4 ст.358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_4 визначити у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає такі обов'язки: періодично з'являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Долю речових доказів та документів слід визначити таким чином:
- довідку військово-лікарської комісії № 72 від 23 січня 2024 року, видану ІНФОРМАЦІЯ_6 на ім'я ОСОБА_4 , 1980 року народження; тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 від 23 січня 2024 року, видане ІНФОРМАЦІЯ_6 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які зберігаються при матеріалах кримінального провадження №12024035560000057, - залишити в матеріалах даного кримінального провадження, знявши накладений ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 28.02.2024 арешт.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави 3029 (три тисячі двадцять дев'ять) гривень 12 копійок процесуальних витрат за проведення судової технічної експертизи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.
Головуючий : суддя ОСОБА_1